Search:

Організація корекційно – компенсаторної роботи з дітьми, що мають порушення зору

прихована косоокість, або гетерофорія , при якій сила окорухачих м’язів неоднакова, що може бути обумовлене анатомічними та нервовими факторами. Порушення м’язової рівноваги може себе проявити лише при виключенні одного ока з зорового акту (виключення умов для бінокулярного зору). При прихованій косоокості бінокулярний зір зберігається. Таким чином, ні удавана косоокість, ні прихована не є патологією. До патології відноситься лише справжня косоокість;

справжня косоокість . Вона буває:

а) паралітична косоокість — повна (параліч) або часткова (парез) відсутність іннервації м’язів ока;

б) співдружня косоокість — характеризується постійним або періодичним відхиленням одного з очей від спільної точки фіксації й порушенням функцій бінокулярного зору. Косити може одне око або обидва ока почергово.

В залежності від того, в яку сторону відхилене око, розрізняють — внутрішню (збіжну) та — зовнішню (розбіжну) косоокість, а також косоокість – доверху і донизу.

Збіжна косоокість зустрічається частіше і може поєднуватися з гіперметропією. Розбіжна ж косоокість може супроводжуватися міопічною рефракцією.

Косоокість може бути а) односторонньою (моно латеральною) — косить постійно одне око. Це більш складна форма косоокості, тому що внаслідок постійного відхилення одного ока доволі швидко розвивається амбліопія. Тому моно латеральну косоокість необхідно в процесі лікування перевести в іншу форму косоокості б) двосторонню (альтернуючу) — при цій формі поперемінно косять обидва ока. При альтернуючій косоокості зір, як правило, досить високий і однаковий на обох очах.

Крім того, розрізняють а) акомодаційну косоокість, що виникає внаслідок не корегованої міопії чи гіперметропії. (Воно зникає завдяки оптимальній корекції лінзами (окулярами) і б) не акомодаційну косоокість — яка не коригується окулярами.

Косоокість може бути періодичною або постійною.

Крім всього вищесказаного, косоокість — це ще й косметичний дефект, що впливає на психіку, характер дітей, викликає значні функціональні недоліки. Через відсутність бінокулярного зору спостерігаються обмеження в сприйнятті зовнішнього світу, рухах орієнтуванні в просторі. Все це необхідно враховувати при плануванні корекційної роботи тифлопедагогу.

Ністагм.

Це мимовільні ритмічні коливальні рухи очних яблук в ту чи іншу сторону (тремтіння очей). Розрізняють фізіологічний (виникає при розгляданні об’єктів, що швидко рухаються перед очима) та патологічний ністагм, що часто буває у дітей з патологією зору. Напрямок ністагму може бути горизонтальним і вертикальним. Більш чітко ністагм виявляється при погляді в сторону.

Міопія.

Міопія (або короткозорість) — це вид аномалії рефракції (заломлюючої здатності ока), при якому зображення об’єкта проектується не на сітківку ока, а перед нею. При міопії дитина здатна добре бачити об’єкти, розташовані на малій відстані від очей.

Міопія складається з двох видів:

Міопія слабкого ступеню , що легко коригується окулярами і не спричиняє змін на очному дні. При організації корекційно-компенсаторної роботи важливо дотримуватися гігієни зору, слідкувати за поставою, освітленням, режимом роботи. Не перевантажувати очі.

Міопія високого ступеню (Magna) — Може бути вродженою та придбаною. Така міопія спричиняє зміни ока: розтягнення склери з різким осьовим віддаленням ока спереду назад, разом з тим, крім глибокого порушення зору може статись важке ушкодження оболонки ока і її рецепторного шару — сітківки, аж до її відторгнення.

Таким дітям показаний поблажливий режим зорової роботи без перевантажень (максимальне навантаження — 5 хв.).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 


Подібні реферати:

Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів. Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність. Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних ...

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань. Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не ...

Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку

Диференціація навчання на уроці — проблема до­сить складна для вчителя-практика не стільки з точки зору диференціації змісту навчання, діагностики індиві­дуальних особливостей учнів, скільки з точки зору орга­нізації навчання учнів з урахуванням їхніх індивідуаль­них особливостей, тобто з точки зору технології дифе­ренційованого навчання. Розроблена нами технологія диференційованого навчання на уроці базується на поділі учнів класу на три індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, научуваності, ...