Search:

Організація корекційно – компенсаторної роботи з дітьми, що мають порушення зору

Розпочинати вивчення лексичної теми рекомендовано на заняттях типу ФПУ (два-чотири об’єкти вивчення) , далі розширити отримані знання на заняттях по ФСЕ, та ОВП і закріпити на УЗ . У випадку вивчення великої кількості об’єктів в межах однієї лексичної теми, рекомендовано провести кілька комбінованих занять типу ФПУ з елементами ФСЕ та ОВП (вивчаючи одночасно не більше трьох-чотирьох об’єктів). Завершити вивчення лексичної теми рекомендовано на заняттях типу ССЗ або СГП, використовуючи отримані дітьми знання по темі, що вивчається.

Заняття типу СМПД проводиться при вивченні теми “Міміка і поза”, а також на занятті ССЗ для кращого сприйняття емоційного настрою зображених на картині персонажів.

Заняття типу ВМД може проводитися окремо, або як компонент заняття по ССЗ.

Заняття типу ФППД проводяться з дітьми ясельного та молодшого дошкіль­ного віку.

Індивідуальні заняття проводяться щоденно з дітьми, які потребують додат­кових вправ для засвоєння, або корекції умінь, навичок, зорових функцій, мовних дефектів та інших відхилень у загальному розвитку.

Нижче наведені схеми деяких типів занять (етапи):

ФПУ.

Називання.

Сприйняття об’єкта в цілому.

Виділення частин.

Виділення ознак.

Узагальнення в поняття.

Класифікація, диференціація.

Розвиток зорових функцій.

ФСЕ.

Впізнавання і називання.

Закріплення основних ознак (частини тіла, призначення).

Робота з формою.

Робота з величиною.

Робота з кольором.

Розвиток зорових функцій згідно теми з елементами сенсорики.

ОВП.

Впізнавання і називання.

Орієнтування в малому просторі.

Орієнтування в великому просторі.

Орієнтування по карті-схемі.

Орієнтування по клітинці.

Розвиток зорових функцій з елементами орієнтування.

ССЗ.

Загальне сприйняття всієї картини (обведи очима всю картину).

Детальне розглядання:

а) що знаходиться на І, ІІ, ІІІ планах;

б) дійові особи (про кого ця картина?);

в) місце розташування персонажів (хто де знаходиться? Як взнав?);

г) час дії (в яку пору дня, року це відбувається? Як дізнався?);

д) визначення самої дії (що сталося? Чому так думаєш?);

настрої, жести, пози та інші ознаки.

Відтворення розглянутого (робота над послідовним описом або пам’яттю, увагою; мімікою, позою; сенсорикою, орієнтуванням з елементами розвитку зорових функцій.

СМПД.

Виявлення рівня.

Знайомство з емоційними настроями та їх проявами.

Навчання правильному розумінню міміки, жесту, пози:

а) на рівні сприйняття;

б) імітація, моделювання;

в) використання сформованих умінь та прийомів на навчальному матеріалі або в грі;

г) використання прийомів та умінь в спілкуванні з іншими людьми.

Автоматизація.

ІІ. Рекомендації по побудові корекційних занять.

Починати заняття необхідно із зорової гімнастики на розслаблення. А також звернути увагу на поставу дітей (положення ніг, рук, голови, спини).

Будувати заняття потрібно поступово ускладнюючи завдання (від простого до складного).

Чергувати завдання так, щоб діти спрямовували погляд то в далину, то на близьку відстань (1 демонстраційне завдання, 1 індивідуальне; або 1 демонстраційне і 2 індивідуальних).

Закінчувати заняття бажано роботою на розвиток дрібної моторики та зорових функцій (ціле з частини, малювання по крапках, по пересічному контуру, обводки, трафарети, розфарбовування і т.д. ).

Після першої половини заняття необхідно провести фізкультхвилинку (бажано по темі, що вивчається) та зорову гімнастику.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25 


Подібні реферати:

Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку

Диференціація навчання на уроці — проблема до­сить складна для вчителя-практика не стільки з точки зору диференціації змісту навчання, діагностики індиві­дуальних особливостей учнів, скільки з точки зору орга­нізації навчання учнів з урахуванням їхніх індивідуаль­них особливостей, тобто з точки зору технології дифе­ренційованого навчання. Розроблена нами технологія диференційованого навчання на уроці базується на поділі учнів класу на три індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, научуваності, ...

Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів. Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність. Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних ...

Козацький дитячий та юнацький рух

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування національної еліти, яка спирається в своїй діяльності на національний – козацький! – досвід державотворення. Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію. Це була об’єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована ...