Search:

Ясунарі Кавабата

Відображене в склі обличчя чоловіка справляло враження спокою і умиротворенности, можливо, тільки тому, що він дивився на груди дівчата. Так і взагалі, здавалося, весь він, зломлений хворобою, виділяв якусь ледве помітну, але сладостную гармонію. Йому під голову був підкладений шарф, вільний кінець якого прикривав його рот і щоки, а як тільки він наповзав на ніс, дівчина, не дожидаючись просячого погляду чоловіка, м'яким рушенням його поправляла. Вона робила це нескінченно часто і абсолютно природно, і що спостерігав на ними Симамура чомусь приходив від цього в роздратування. А ще вона весь час поправляла поділ пальта, що укутувало ноги чоловіки. І також природно, без всякої нарочитости. Очевидно, вона втратила уявлення про весь навколишнього і вся була спрямована в нікому незнану, свою далечінь. У Симамури створилося враження, неначе не чуже горе він бачить, а нескінченні фокуси якогось дивного сну. Можливо, тому що він бачив це відображеним в дзеркальному склі.

У глибині дзеркала струмував вечірній пейзаж, тобто не сам пейзаж, а також його відображення, і обидві відображені картини напливали подвійним кадром, як в кінофільмі. Між фоном і дійовими особами був відсутній яка б те ні було зв'язок, примарна иллюзорность дійових осіб і хиткий біг пейзажу розчинялися один в одному і створювали містичний мир символіки. Це відчуття було настільки сильним, що Симамура застиг від захоплення, коли на

обличчі дівчини раптом спалахнув вогник, що засвітився десь в полі.

Після заходу сонця небо над далекими горами ще зберігало бліду розоватость і пейзаж за віконним склом ще не повністю розплився у імлі. Але у пейзажу залишилися тільки контури, фарби зникли, і все навколо:

гори, поля - здавалося дуже сумовитим, обыденным, позбавленим яких-небудь примітних крес. І все ж була в цьому пейзажі деяка пристрасна напруженість, як в невловимому потоку почуттів. Через обличчя дівчини, звичайно.

Відображене в склі обличчя закривало частину пейзажу за вікном, але навколо постійно мигтіли образи вечора, і тому обличчя здавалося прозорим. І все же неможливо було через безперервне мигтіння пересвідчитися, чи дійсно прозоре це обличчя. Створювалася ілюзія, що вечірній пейзаж біжить не на задньому плані, а прямо по обличчю дівчини.

У вагоні було не дуже ясно і дзеркало було нетеперішнім часом, воно не відкидало світла, не давало виразного зображення. І Симамура, що дивився в дзеркало, поступово забув про нього, він бачив тільки дівчину, що пливе в потоку вечірнього пейзажу.

Саме в цей момент на обличчі дівчини і спалахнув вогник. Відображений вогник був слабим і не погасив справжнього вогника за вікном, але і той, справжній, не погасив свого відображення. Вогник проплив крізь її обличчя, однак не освітив його - це був холодне, далеке світло. І все ж зіниця раптом спалахнув в той момент, коли вогник наплив на відображений в склі око, і це був вже не око, а прекрасний, загадковий, фосфоруючий світляк, що пливе в хвилях вечірніх сутінків.

Йоко не помічала, що за нею спостерігають, вся її увага була поглинена хворим. Але якби навіть вона обернулася в сторону Симамури, вона б побачила не своє відображення в склі, а що дивиться у вікно чоловіка і все одно б нічого не помітила

Спостерігаючи крадькома за дівчиною, Симамура абсолютно забув, що веде себе по відношенню до неї не дуже-то красиво. Його принадила ірреальність дзеркала, що відображало вечірній пейзаж.

Можливо, через цю ж ірреальність він раптом відчув себе персонажем якоїсь повісті і проникся ще більшим інтересом до дівчини в той момент, коли вона - також надзвичайно серйозно - заговорила з начальником станції.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

“Пісня над піснями” – невичерпне творче джерело

Поклади ти мене, як печатку на серце своє, як печать на рамено своє, то сильне кохання, як смерть, заздрощі непереможні, немов той огонь, - його жар – жар огню, воно полум’я Господа! Пісня над піснями У Біблії чудові сторінки присвячено не лише філософствуванню чи повчанню, а й коханню. Чи не кращі з них – оповідь про почуття мудрого царя Соломона та юної дівчини з виноградника Суламіфі. Це кохання, як і Ізольди та Трістана, Одіссея та Пенелопи, здавна хвилювало багатьох письменників. Зокрема й О.Купріна та Шолом-Алейхема. ...

Істрія написання твору Богакова “Майстер і Маргарита”

Видатний російський прозаїк і драматург, який називав себе “містичним письменником” У його самобутній творчості, поряд із “магічним реалізмом”, надзвичайно важливу роль відіграє потужний сатиричний струмінь. Герої Булгакова завжди переймаються глобальними проблемами, що мають загально людський характер. Як письменник – сатирик, Булгаков був одним із перших, хто мав мужність показати деградацію тоталітарного суспільства і трагедію мислячої людини у ньому. Роман Михайла Афанасовича Булгакова (1891-1940) “Майстер і Маргарита”, ...

Джордж Еліот – видатна романістка

Джордж Еліот (1819-1880) належить до іншого покоління романістів, ніж письменники “блискучої плеяди” По іншому складалась її письменницька доля, складніші були її взаємовідносини з сучасним літературним процесом, в якому виразно виявлявся вплив ідей позитивізму і еволюційного розвитку. Епоха Еліота хоч і продовження вікторіанської, але в ній уже видно ознаки нового, прийдешнього століття. Всебічно освічена жінка, яка чудово знала філософію, математику, перекладала німецькою теолога Д.Ф. Штрауса, Фейєрбаха, Спінозу, вона ще ...