Search:

Особливості створення документів

Рішення колегій установ провадяться в життя наказами установи (керівника установи).

2.9. Установа під час здійснення оперативних зв'язків з організаціями, що належать до сфери її управління, іншими установами та організаціями, окремими громадянами може надсилати листи.

Як правило, листи складаються у разі, коли неможливо або важко здійснити бездо­кументний обмін інформацією, дати усні роз'яснення, вказівки (особисті або по телефо­ну), провести інструктування тощо.

2.10. Якщо службовий документ потребує негайного виконання, передача тексту до­кумента може здійснюватися по телефону, телеграфу або телефаксу.

1.1. Класифікація документів.

"КЛАСИФІКАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ - це поділ їх на класи за найбільш загальними ознаками схожості та відмінності. Мета кла­сифікації полягає в підвищенні оперативності роботи апарату управління та відповідальності виконавців. У поточній роботі кла­сифікацію документів здійснюють на етапі групування їх у справи.

Документи класифікують за такими ознаками: * спосіб фіксації інформації; * зміст; * назва; * вид; * складність; * місце складання; * термін виконання; * походження; * гласність; * юридична сила; * стадія виготовлення; * термін зберігання; * рід діяльності та ін.

За способом фіксації інформації розрізняють такі документи:

• письмові, до яких належать усі рукописні й машинописні до­кументи, виготовлені за допомогою друкарської та розмножувальної оргтехніки;

• графічні, в яких зображення об'єктів передано за допомогою ліній, штрихів, світлотіні. Це графіки, мапи, рисунки, малюнки, схеми, плани. Вони цінні своєю ілюстративністю;

• фото- й кінодокументи — такі, що створені способами фо­тографування й кінематографії. Це кіно- та фотоплівки, фотокартки. На них можна зафіксувати ті явища й процеси, які іншим способом зафіксувати важко чи неможливо;

• фонодокументи — такі, що створюються за допомогою будь-якої системи звукозаписування й відтворюють звукову інформацію (наприклад, записану під час проведення засідань, зборів, нарад тощо).

За змістом документи поділяють на: • організаційно-розпорядчі; • фінансово-розрахункові; • постачально-збутові та ін.

Організаційно-розпорядчі документи (ОРД) — це управлінська документація, що слугує засобом здійснення та регулювання про­цесів управління. Документи, які належать до ОРД, можна умовно поділити на такі групи:

• організаційні (положення, інструкції, правила, статути тощо);

• розпорядчі (постанови, рішення, розпорядження, вказівки тощо);

• довідково-інформаційні (довідки, протоколи, акти, пояснювальні та службові записки, службові листи, відгуки, плани роботи, телеграми, телефонограми, звіти, доповіді тощо);

• з кадрових питань (заяви, накази по особовому складу, особові картки, трудові книжки, характеристики тощо);

• особові офіційні (пропозиції, заяви, скарги, автобіографії, розписки, доручення тощо).

За назвою розрізняють:

• накази; • положення; • протоколи; • розпорядження; • вказівки; • інструкції; • правила; • статути; • звіти; • ордери; • плани; • службові листи; • заяви тощо.

За видами документи поділяють на:

• типові, що розробляються вищими органами для підвідомчих і організацій з однорідними функціями і мають обов'язковий характер;

• трафаретні, котрі виготовляються друкарським способом: не­змінювана частина тексту документа друкується на поліграфічних машинах, а для змінної інформації залишаються вільні місця. Такі документи зараз найпоширеніші, оскільки на їх складанні та об­робленні економиться час;

• індивідуальні, які створюються кожного разу по-новому. Це доповідні, службові, пояснювальні записки, автобіографії тощо. За складністю документи бувають:

• прості, що містять інформацію з одного питання;

• складні, які містять інформацію щодо двох і більше питань. Слід ураховувати, що прості документи легше оброблювати, кон­тролювати їх виконання, здійснювати пошук.

За місцем складання розрізняють такі доку­менти:

• внутрішні, що стосуються внутрішніх питань підприємства (організації, установи, фірми) і не виходять за його межі;

• зовнішні, тобто вхідна та вихідна кореспонденція.

За терміном виконання документи бувають:

• термінові, що виконуються у строки, встановлені законом, відповідним правовим актом, керівником, а також документи з по­значкою «Терміново»;

• нетермінові, які виконуються в строки, визначені керівництвом підприємства (організації, установи, фірми).

За походженням документи поділяють на:

• службові, що стосуються діяльності підприємства (організації, установи, фірми);

• офіційно-особисті, які стосуються конкретних осіб, тобто іменні (скарги, заяви тощо).

За гласністю документи бувають:

• звичайні,

• для службового користування (ДСК);

• таємні;

• конфіденційні та ін.

За юридичною силою документи поділяють на такі:

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Граматична форма ділових документів

При складанні документів виникають труднощі не лише в доборі потрібних слів, а й у виборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви осіб за професією. Наприклад: учитель —учителька, касир —касирка, лабо­рант — лаборантка, лікар —лікарка, фізик —фізичка, пра­цівник — працівниця, викладач —викладачка. Офіційні назви посад, професій — іменники чоловічого роду, тому в ділових паперах слід вживати саме їх. Залежні слова від найменування професій ...

Акт передачі матеріальних цінностей

Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова Педагогічно-індустріальний факультет Акт № 17 10.07.96 м. Київ Передачі матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій Підстава; наказ по університету № 9 від 6 червня 1996 р. Складений комісією: голова комісії завідуючий кафед­рою Козак С. Т. Члени комісії: старший лаборант кафедри Мартиненко Л. С., доцент Мороз С. /., асистент Пет­ров М. 1. Присутні: декан педагогічно-індустріального факуль­тету Кравченко М. В. 10.07.96 р. комісія ...

Автобіографія, стилі її написання

Автобіографія Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопа­да 1970 року в м. Києві. У 1977 році пішов у перший клас середньої школи ¹ 155 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році «ступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю. У 1987 році вступив на фізико-математичний факультет Київського університету імені Тараса Шевчен-4». Під час навчання в університеті був старостою. У 1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю "Математика та інформатика". По ...