Search:

Христос воскрес – торжествує життя

Реферати » Релігія » Христос воскрес – торжествує життя

Наближається Великдень. З приходом цього свята народ пов'язує надії на кращу долю, на мир, злагоду в родинах і суспільстві. Великдень – це справжня суть християнства, це свято гармонійної єдності людини і природи, свято духовного єднання, поваги до своїх пращурів, історії.

Також Великдень символізує розквіт природи після весняного рівнодення, тому що Паска припадає під час весни, коли природа будиться з зимового сну та неначе воскресає до нового життя. Саме тому і кажуть Христос Воскрес - зруйновано смерть. Христос Воскрес – впали демони. Христос Воскрес – життя торжествує. Отже Воскресіння Христове – це не щось зовнішнє, випадкове, але внутрішньо істотне. Тому святкування Паски було поставлено в Нікеї 325 р. отцями Першого Вселенського Собору, в першу неділю по весняній повні і це рішення зберігається по сьогоднішній день. І саме традиції Великодніх свят - не загубилися у вирі життя, а навпаки розквітли у різних народів світу обираючи їх національний дух.

Основною традицією на Великдень є вживання свячених курячих яєць. Чому саме яєць? Тому, що яйце – символ початку життя та родючості. А з приходом християнства є символом воскресіння, продовження життя. Поняття життя – це те, що з мертвої матерії яйця курчатко проривається крізь лушпинку і так Ісус Христос поборовши печать гробу воскресає і дарує людству вічне життя.

Так свою інтерпретацію знаходять всі символи на українській писанці, які є дивовижним явищем у культурному надбанні народів. Розквіт писанки припадає в перше тисячоліття перед Хрестом і є тісно пов'язаний з релігійними ідеями культу предків.

Із впровадженням в Україні християнства починається час відродження й піднесення релігійних звичаїв. Також Християнство прийняло не тільки більшу частину давніх звичаїв, але й дало прадавнім обрядам і звичаям нову християнську інтерпретацію і підняло до нового розквіту, також прадавні символи та орнаменти на писанці дістають нову християнську назву.

Сонце – є джерело світла, тепла і житя. Є сиволом Бога і звертаємось до сонця як до Бога Правди.

Дерево життя – символ безпереривно відновлюючої природи. В Святому Письмі дерево – це поняття всього доброго, це образ Божої Мудрості, Волі, Довір'я.

Дубовий лист – пов'язаний з Поганським Богом Перуном. А в Святому Письмі дуб– є святим знаком, Божою Справедливістю.

Безконечник – є символ безконечності, охоронцем домашнього вогнища, вегетативної і органічної плодючості та символом порядку.

Кінь – символізує силу, витривалість, а також сонце, яке тягне по небозводу. А в Християнстві – це образ безстрашного віщуна віри, який готовий на смерть.

Риба – представляє воду і є символом здоров'я, щастя. В Християнстві є символом Ісуса Христа та символом новохрещених.

Олень – довге життя і заможність, є промінням сходячого сонця, є хоронителем. В Християнстві є образом шукання Бога і взаємної допомоги.

Отже, писанка – це рік найвищої святості і вагомого значеня. Знаки символи – це те, що ми повинні з ними запізнатися, вміти їх прочитати. Писанка – це письмо і дуже шкода, що сьогодні не вміють її читати. Колись писання символів допомагало людині, вчило жити. Важливу роль писанка відігравала в старій релігії і обрядах пов'язаних з весняним приходом сонця з часу нанесення на яйце орнаментів-символів, писанка ставала святою, чудодійною. Писанку не можна було писати, коли писанкарка посварислась або мала гнів. Писанку дарували рідним, приятелям, телям, несли і клали на могилки.

Писанку клали і в першу скибу землі для доброго врожаю, клали під стріху, щоб зберігала хату від вогню.

Дівчата з писанками пов'язувала надію на щасливе одруження. І це все свідчить про те, що писанки дають нам багато радості і щастя, не лише своєю майстерністю, а й вишуканими символами, що беруть свій початок з глибини віків, що їх передавали з покоління в покоління і писанку далі будуть писати, бо традицію вже не вирвати, не знищити, вона буде жити поки житиме український народ.

А на Великодні свята хочеться всім побажати Божого Благословення, святкового настрою та смачного Свяченого.

Наковий працівник

музею Писанка

Красовська Марія



Подібні реферати:

Релігієзнавство

ВСТУП Навчальна дисципліна «Релігієзнавство» є органічною частиною в системі дисциплін гуманітарного циклу. Вивчення історії становлення й еволюції релігійних систем, природи і генезису вільнодумства, сучасної релігійної ситуації у світі і на Україні, розкриває природу релігії як соціокультурного феномена. Релігієзнавство істотно посилює світоглядний потенціал гуманітарних дисциплін. Метою викладення дисципліни є світоглядна і духовно-моральна підготовка студентів для самостійної їхньої орієнтації в умовах вільного ...

Вселенські собори

Вселенські собори -- зібрання ієрархів християнської церкви з усього світу, які обговорюють і ухвалюють догми віри і правила поведінки віри. Православна церква визнає сім вселенських соборів. Загальний період Вселенських Соборів охоплює час від IV ст. до половини ХІ ст., тобто час від Костянтина Великого до розділення Церкви 1054 р., час від християнства апостолів і мучеників до християнства патріархів та імператорів. Це є період розвитку і формування основних догматів, які складають Вселенське віросповідання. У перших ...

Словесна наочність в ораторському мистецтві

ПОВТОР — повторення того самого слова чи виразу з метою виділити, підкреслити істотне у мовленні, підкреслити ті чи інші деталі в описах, посилити експресивно-зображувальні властивості мови. Повтор допомагає повніше відобразити хвилюючі моменти в житті людини, її емоційний стан: "Ох, як весело на світі, як весело стало" (T. Шевченко); "Не плач, не плач за юністю своєю!" (М. Рильський)'. ІНВЕРСІЯ — мовленнєвий зворот, який полягає в умисній, стилістично виправданій зміні прямого порядку слів. Зміна ...