Search:

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Види природних ресурсів.

Ми розглянемо лише земельні, агрокліматичні, водні та лісові ресурси розвитку економіки України.

Земельні ресурси.

Земля – один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства, і одночасно – предмет та засіб праці. Загальний земельний фонд України становить близько 603,6 тис. км2, з яких 71,2% становлять сільськогосподарські землі, головним чином сільськогосподарські угіддя, якими зайнято майже 70% території України (у тому числі: рілля – 55,1%, багаторічні насадження – 1,7%, сіножатні і пасовища – 12,5%). Лісами вкрито 17,2% загальної площі держави, під забудовами знаходяться 3,8%. Майже 4% території України вкрито водою, 1,5% зайнято болотами. Інші землі (яри, піски, зсуви, радіоактивно забруднені території тощо) займають 4,1% загальної площі України.

Структура сільськогосподарських угідь значно впливає на регіональні особливості розміщення сировинної бази агропромислового комплексу. Саме тому вони викликають особливий інтерес. Показник забезпеченості населення сільськогосподарськими угіддями вважають найбільш об’єктивним при економічних оцінках земельних ресурсів. В Україні він складає 0,8 га на одного жителя, з них 0,65 га становить рілля.

Сільськогосподарські угіддя сконцентровані на території нерівномірно. Їх площа зростає від 37% у гірсько-лісовому регіоні Карпат до 90% у степах. На орні землі (ріллю) у структурі сільськогосподарських угідь припадає близько 76%, що свідчить про високу розораність території України. За цим показником Україна займає перше місце в Європі.

Розподіл земельного фонду України за землекористувачами: державні та колективні сільгосппідприємства, кооперативи, акціонерні товариства, фермерство – 77,3% земельного фонду; лісогосподарські підприємства – 11,9%; підприємства промисловості, транспорту, зв’язку та ін. – 3,5%; землі держаної власності – 5,5%, всі інші – 1,8%. Найвища залученість земель у господарство є у Львівській, Донецькій, Тернопільській областях; найвища сільськогосподарська освоєність території – Запорізька (88.3%), Миколаївська(86,6%), Кіровоградська (85,7%), Дніпропетровська (82,8%), Одеська (83,2%) та Херсонська (81,4%) області.

Проте особливе значення має продуктивність земель, яка залежить від природної родючості ґрунтів.

У структурі ґрунтового покрову України домінують різновиди чорноземів, поширені майже на 55% площ орних земель. 10% орних земель займають опідзолені й деградовані чорноземи, 9% – каштанові, 7% – підзолисті, 6,7% – сірі лісові, 2,5% – солонцюваті, 2% – лужні та ін. В Україні зосереджено 25% покритих чорноземом площ світу.

Основні проблеми в сфері земельних ресурсів України є підвищення ефективності їх використання та охорони на основі зменшення розораності земель, припинення деградації ґрунтів та зростання їх родючості; досягнення збалансованого співвідношення угідь у зональних системах землекористування; формування продуктивної та високоефективної системи землекористування, як надійної основи розв’язання продовольчої проблеми.

Агрокліматичні ресурси.

В останні десятиліття кліматичні умови все частіше оцінюються як природні ресурси, насамперед, – агрокліматичні. Температурний режим повітря і ґрунту в поєднанні з кількістю атмосферних опадів і запасами вологи в ґрунті формують агрокліматичні ресурси.

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Значні зміни висоти сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляція атмосфери, а також характеру підстилаючої поверхні у різні пори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди.

Зволоження території зменшується з північного заходу на південний схід. На півночі в природній зоні Полісся в багатьох місцях ґрунти заболочені і потребують осушення. У зоні лісостепу коефіцієнт зволоження дорівнює 1, але у результаті неоднорідності рельєфу тут посилено розвивається водна ерозія ґрунтів, з якою теж необхідно боротися, щоб зберегти їх родючість. У зоні степу зволоження недостатнє, важливим є правильне зрошення ґрунтів, яке б не призводило до їх засолення.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Харчова промисловість України, проблеми і перспективи спирто-горілчаної галузі

План. Вступ. Проблеми галузі напоїв України. Державне регулювання Тіньовий ринок Фінансові схеми Фальсифікати 3. Сировинна проблема III. Що було зроблено для вирішення проблем? Що треба зробити? Висновки. І. Вступ. Галузь напоїв в Україні є однією з найбільш динамічних. На сьогоднішній день рентабельність підприємств цієї галузі є однією з найвищих, і темпи приросту виробництва з кожним роком збільшуються. українські виробники напоїв довели, що вони є конкурентоспроможними: майже вся імпортна продукція замінена ...

РПС Японії

ПЛАН. Вступ .3 1. Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Японії 5 2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Японії 11 3. Сучасна галузева структура й рівень розвитку господарського комплексу території .18 4. Особливості розміщення й територіальна структура провідних галузей господарства Японії 24 5. Економічні зв'язки Японії .31 6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил .35 Висновки .38 Література 40 Вступ. Назва країни – „Японія” у всіх ...

Торговельний потенціал Волинської області

Зміст Вступ Історичний нарис розвитку торгівлі Передумови розвитку і розміщення торгівлі Характеристика роздрібної і оптової ланок торгівлі області Зовнішньоекономічна діяльність Література Вступ Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Утворена 4 грудня 1939 року. Площа – 20,14 тис. км2. Загальна протяжність меж області – 930 км. На півночі вона межує з Республікою Білорусь – протяжність кордону 205 км. На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні – з ...