Search:

Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

В.Попов, взявши за основу головні кліматичні показники, що безпосередньо впливають на умови розвитку сільськогосподарських культур, насамперед, зволоження та тривалість вегетаційного періоду, виділив на території України наступні агрокліматичні зони: українське Полісся, західний лісостеп, центральний і східний лісостеп, північний степ, Донецький кряж, південний степ, Карпатські та Кримські гори.

Клімат України є в цілому сприятливий для життя і діяльності людини. Кліматичні умови враховують коли вибирають місця для будівництва житла, господарських об’єктів, транспортних шляхів. Однак для клімату країни характерні деякі несприятливі погодні явища, а саме: град, туман, зливи, посухи у літку, пилові бурі.

Від клімату залежить також рівень, тривалість використання родючості і продуктивності ґрунтів. Теоретичною основою високої продуктивності ґрунтів є врахування біологічних вимог культур. Беручи до уваги потреби сільськогосподарських культур у теплі і опадах та агрокліматичне районувань території України, можна зробити висновок, що в північно-західних районах можуть визрівати найвимогливіші до тепла ярі культури, озима пшениця, а на південному заході і сході –вимогливіші до тепла культури.

Водні ресурси.

У цілому запаси водних ресурсів із розрахунку на одиницю площі і на одного жителя України займає одне з останніх місць у Європі, та й по території держави розміщені нерівномірно.

Водні ресурси виступають джерелом промислового і побутового водопостачання, а тому відіграють вирішальну роль у розвитку всього народного господарства та у життєдіяльності населення.

Під терміном «водні ресурси» розуміють усі води даної території (поверхневі – річки, озера, водосховища, ставки і підземні), придатні для господарського використання.

Забезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що у 18 разів менше, ніж у Росії.

На території України нараховується більше 70 тис. річок. З 210 км3 річкового стоку найбільше (в середньому) припадає на Дунай – 123 км3, Дніпро – 53 км3, Дністер – 9 км3, Тису – 6 км3, Сіверський Донець – 5 км3 і Південний Буг – 3 км3.

Три тисячі озер України акумулюють у собі 11 км3 води. Найбільше з прісних – Світязь, солоних – Сасик, Ялпуг. Ресурси прісних озерних вод становлять 2,3 км3, солоних – 8,6 км3.

В Україні збудовано більше тисячі водосховищ, загальним об’ємом понад 55 км3. Найбільший каскад водосховищ створених на Дніпрі. Ставки становлять найчисленнішу групу (близько 28 тис., об’ємом більше 3 км3) штучних водойм, які здавна споруджувалися на малих річках, у балках та ярах.

Запаси більш чистих, порівняно з поверхневими, підземних вод перевищують 20 км3 і знаходяться, в основному, на півночі і заході. Глибина залягання їх коливається від 100 м на півночі до 600 м на півдні України. Серед підземних вод особливо важливу роль відіграють мінеральні, які зосереджені у 84 родовищах, з них 35 експлуатуються. У гірських регіонах України є термальні води, які залягають на глибині понад 500 м і ще недостатньо вивчені.

У цілому за запасами водних ресурсів Україна займає одне з останніх місць у Європі. Найбільшими споживачами води є промисловість, сільське і комунальне господарство.

Альтернативним джерелом водних ресурсів є моря, бо їх води вимагають опріснення. Найбільше господарське значення Чорного і Азовського морів, довжина берегової смуги яких становить майже 2 тис. км, полягає в тому, що вони є основою для розвитку морського транспорту, рибальства, відпочинку і лікування людей.

Лісові ресурси.

Ліси становлять основу рослинних ресурсів. Лісових ресурсів в Україні недостатньо. Середня лісистість її території становить 14% (8,6 млн. га). Лісо-надлишковими районами є Карпати (лісистість – 40%) і Полісся (26%). 75% лісових площ мають високопродуктивний деревостан. На хвойні ліси припадає 54% запасів деревини, у тому числі на сосну – 35%, вона, в основному, поширена на Поліссі. Майже 40% запасів деревини – твердолистяні породи: дуб – 22%, бук – 13%, граб – 2%. Серед листяних порід переважають береза, осика, вільха, липа, тополя. За рахунок власних лісів Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині.

За господарським значенням і функціями ліси України поділяють на дві групи:

І група – водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі, а також ліси спеціального цільового призначення (48 % площі усіх лісів держави).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Характеристика земельних ресурсів України

І рівень 1. Розміщення продуктивних сил грунтується на … економічних законах. а) загальних; б) спеціальних. Відповідь: а 2. При проведенні господарської політики сусупільсво на основі пізнання закономірностей формулює і втілює і життя певні: а) принципи; б) закони. Відповідь: а 3. Кількість трудових ресурсів в країні залежить від: а) вікової структури населення; б) демографічних показників; в) поліпшення умов праці; г) статевої структури. Відповідь: а 4. Яка питома вага жінок у структурі населення України, %: а) 54 %; б) 46 ...

Переваги та недоліки окремих видів транспорту

ВИБІР ВИДУ ТРАНСПОРТУ Існують різні способи транспортування вантажів між країнами. Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обставин. ВИД ВАНТАЖУ. Інколи можливість вибору відсутня. Вантажі, що швидко псуються, перевозяться авіатранспортом. Водночас авіаперевезення недопустимі для легкозаймистих, вибухонебезпечних вантажів. Основну частину міжнародних морських перевезень становлять перевезення масових наливних і навалочних вантажів: сирої нафти і нафтопродуктів, залізної руди, ...

Торговельний потенціал Волинської області

Зміст Вступ Історичний нарис розвитку торгівлі Передумови розвитку і розміщення торгівлі Характеристика роздрібної і оптової ланок торгівлі області Зовнішньоекономічна діяльність Література Вступ Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Утворена 4 грудня 1939 року. Площа – 20,14 тис. км2. Загальна протяжність меж області – 930 км. На півночі вона межує з Республікою Білорусь – протяжність кордону 205 км. На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні – з ...