Search:

Правила продажу непродовольчих товарів в Україні

Реферати » Маркетинг » Правила продажу непродовольчих товарів в Україні

Міністерством економіки України у 2005 році були затверджені зміни до Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (№ 259) (далі – Правил). Ці Правила регламентують порядок приймання, збері­гання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також ви­значають вимоги щодо дотримання прав споживачів сто­совно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування.

Дані Правила поширюються на всіх суб'єктів господарю­вання на території України незалежно від форм власності, які пройшли державну реєстрацію в установленому порядку та здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі непро­довольчими товарами.

У випадках, передбачених законодавчими актами, суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері роздріб­ної торгівлі непродовольчими товарами, повинен отримати відповідні дозвільні документи.

Роздрібна торгівля непродовольчими товарами здійс­нюється через спеціалізовані підприємства, підприємства з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, дрібнороздрібну торговельну мережу.

Суб'єкт господарювання самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень (місць) обладнан­ням, реєстраторами розрахункових операцій відповідно до законодавства та нормативних документів.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у торговельній діяльності, повинні бути у справному стані, мати повірочне клеймо та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити приймання, зберігання і продажу роздрібній мережі непро­довольчих товарів відповідно

до вимог законодавства.

Непродовольчі товари, продаж яких може завдати шкоди здоров'ю людей, підлягають державній санітарно-епідеміоло­гічній експертизі в установленому законодавством порядку.

Суб'єкт господарювання повинен реалізовувати не­продовольчі товари, які підлягають обов'язковій сертифіка­ції, за наявності в документах на товари реєстраційних но­мерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.

Працівники суб'єкта господарювання, які здійснюють обслуговування споживачів, повинні мати спеціальну про­фесійну підготовку: знати асортимент і якісні характерис­тики товарів певної групи, ознаки дефектів виробничого ха­рактеру; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки товарів і оформлення вітрин; спосо­би показу і пакування товарів; правила зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри та ваги; правила роботи реєстраторів розрахункових операцій і порядок розрахунку із споживачами; види торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санітарії і гігіє­ни, а також техніки безпеки та пожежної безпеки тощо.

До подання товарів у торговельний (демонстрацій­ний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність ви­робів, перевірка роботи в дії тощо).

У разі пошкодження (потертості) маркувального яр­лика підприємства-виробника суб'єкт господарювання пе­реносить усі маркувальні дані на дублікат товарного ярли­ка, який засвідчує підписом особа, відповідальна за

прий­мання товару. Дублікат товарного ярлика прикріплюється до товару.

Продаж непродовольчих товарів здійснюється мето­дом самообслуговування, з індивідуальним обслуговуван­ням, за зразками або через торговельні автомати.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний усіляко сприя­ти споживачу у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплек­тності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контроль­но-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів. Продавець зобов'язаний перевірити справність виробу, продемонструвати по змозі його роботу та ознайомити спо­живача з правилами користування.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Підвищення ефективності функціонування підприємства на основі вдосконалення маркетингової діяльності

ДОПОВІДЬ ДОПОВІДЬ Проаналізувавши діяльність ВАТ „ Київхімволокно” можна зробити деякі висновки. Головним завданням підприємства є здійснення підприємницької діяльності спрямованої на отримання прибутку, а також задоволення на підставі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів членів трудового колективу. В наш час Україна прямує до європейського стилю господарювання, включаючи в апарат керування службу маркетингу. Але на жаль, саме на маркетингу виробники вирішують заощадити. ...

Досвід західних фірм у задоволенні потреб покупців

“Прогнозувати середні економічні показники — те ж саме що запевняти людину, яка не вміє плавати, що вона спокійно перейде річку вбрід, тому що її середня глибина не більше чотирьох футів”. Мілтон Фрідманї Впровадження ринкових відносин в Україні потребує радикальних змін в господарському механізмі і насамперед нові підходи до системи взаємодії “виробник (продавець) — покупець”. Розвинута ринкова економіка передбачає насиченість ринку різноманітними товарами й послугами, здатними задовольнити неухильно зростаючий попит ...

Теорія комунікації в маркетингу

Маркетингова політика комунікацій синтезує всі переваги маркетингу та досягнення сучасної теорії комунікацій. Поєднуючись, вони дають такий спільний ефект, який перевищує ефект кожного з них окремо. Це яви­ще знайшло підтвердження в багатьох країнах. Економіка кінця XX ст. значно відрізняється від економіки його початку. Процвітають не тільки економічно розвинуті країни Єв­ропи та Америки. Значного прогресу досягли Японія, Китай, деякі країни південно-східної Азії (так звані тихоокеанські тигри), кіль­ка латиноамериканських ...