Search:

Андрій Чайковський

Реферати » Література українська » Андрій Чайковський

Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857р. в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Рано осиротів і виховувався в своїх родичів. Початкову освіту одержав у дяка с. Гордині, закінчив у 1877р. Самбірську гімназію і, відбувши річну військову службу, поступив на філософський факультет, а через рік перейшов на правничий відділ Львівського університету. Працював адвокатом у Львові, потім у Бережанах відкрив адвокатську канцелярію, перед першою світовою війною переїхав до Самбора, а після війни поселився в Коломиї, де й жив до дня смерті 2 червня 1935р.

Ще в гімназійні роки Чайковський захопився громадською роботою, був активним членом і навіть головою студентського товариства "Дружній Лихвар", одним із керівників львівської "Просвіти", займався організацією читалень, різних товариств, якими рясніла з кінця XIX ст. Галичина ("Боян", "Надія" тощо).

Літературна діяльність письменника розпочалася у 1888р., коли в народовській газеті "Діло" з'явилися його статті про "причини зубожілості наших селян в судівництві" та про біблійні й старогрецькі судові процеси. Сорокарічний ювілей літературної праці А. Чайковського Галичина відзначала у 1928р.

Але А. Чайковський почав писати ще в гімназії під впливом прочитаних книжок, писав драми й оповідання, та, як свідчить О. Маковей, через якийсь час із них "сміявся", а далі й зовсім покинув літературне писання "задля недовір'я в себе і невзгодин життя". Можемо твердити, що особливості таланту А. Чайковського вимагали життєвого досвіду, живих фактів дійсності, а для історичних повістей - серйозної історичної лектури, систематичних історичних знань. І він надовго замовк. Важкі обставини особистого сирітського життя, враження від військової служби і походу 1882р. на придушення повстання в Боснії, а далі адвокатська практика, що ввела його в глибини соціального буття народу і тайники його психології, фундаментальне вивчення національної історії, в контексті якої виразніше розкривалося сучасне і майбутнє народу, спонукали серйозно взятися за перо. А. Чайковському було вже під сорок.

Андрій Чайковський швидко здобув славу всеукраїнського письменника. Інтелігенції Східної України він був відомий уже в середині 90-х років XIX ст. з галицьких періодичних видань, що все-таки доходили до Києва, Чернігова, Одеси, продираючись крізь рогатки царської цензури. У березневій книзі журналу "Літературно-науковий вісник", що постав замість народовської "Зорі" та Франкового журналу "Житє і слово" і почав у 1898р. виходити як загальноукраїнський літературно-художній і громадсько-політичний журнал, було надруковано розлогу "літературно-критичну студію" Осипа Маковея "Андрій Чайковський". Тритомна антологія "Вік" (1902) представила українським читачам Наддніпрянщини Андрія Чайковського біо-бібліографічними відомостями про нього і уривком із повісті "Олюнька". Відтоді він стає справді всеукраїнським письменником, знаним в Австро-Угорщині й Росії.

Письменник глибоко знав сучасне йому селянське життя, на цю тему написав низку творів, що з'являлися окремими виданнями - "Образ гонору" (1895), "Бразілійський гаразд" (1896), "Не піддайся біді" (1908), "Не було виходу" (1927).

Життя галицької інтелігенції постає з багато в чому автобіографічної повісті "Своїми силами" (1902). Це твір про "шестидесятників" і "семидесятників" минулого століття на Галичині. Про інтелігенцію йдеться і в тритомній повісті "З ласки родини" (1910) та в повісті "Панич" (1926).

Велику популярність принесли письменникові твори з життя так званої "ходачкової" шляхти. Уже перші твори цього тематичного циклу "Олюнька" (1895) та "В чужім гнізді" (1896) викликали як схвальні відгуки Франка, Маковея, так і серйозну розмову про шляхи розвитку письменницького таланту А. Чайковського.

Заохочений до праці увагою Франка і Маковея, підбадьорюючими похвалами й порадами, А. Чайковський виявляє дивовижну творчу активність. Тільки з життя "ходачкової шляхти" він створив дві великі трилогії ("Олюнька" - 1895, "В чужім гнізді" - 1896, "Малолітній" - 1919, "Своїми силами" - 1902, "З ласки родини" - 1910, "Панич" - 1921).

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Оноре де Бальзак і Україна

Колись, років вісім тому, їдучи на гостину до своїх батьків, на київсько-житомирській автомагістралі ми зустріли маленьке „Пежо”, обступлене збудженим натовпом. Біля автомобіля стояла розгублена жінка середнього віку, на вигляд – чужоземка й, очевидно, пробувала щось допитатися в тамтешніх селян. А вони не розуміли, що вона від них хоче. Бо запасу українських і російських слів французькій журналістці Франсуазі Перне (так звали „розгублену жінку”), не вистачало, аби пояснити, що й кого вона шукає в цих поліських краях, а ...

Дмитро Павличко

Інтернаціоналізм його мислення і совісті, виплеканий в надрах рідного народу, розкрився і задзвенів високою нотою у віршах суворих і ніжних. Ми відчуваємо, як сердечний біль поета переливається в «біль Гренади і траур­ну зажуру Конго», а глибокі свої симпатії він адресує кубинським дівчатам, що за боро­дачем офіцером ідуть з важкими автоматами за плечима. Душевна розмова його кладеться до убогої негритянки, рукам її він співає «золоту хвальбу». Чорна моя! У чорну нивку Малим багато я зерен загріб... В мого народу у ...

Михайло Коцюбинський

“Безмежно люблячи рідну Вкраїну, її народ та мову, він знайшов засоби перейняти й наші дитячі серця, примусив полюбити України, довів і переконав, що українська мова – це не “мужицька” мова, а мова, якою говорить великий народ”. Микола Мельников Михайло Михайлович Коцюбинський вніс вагомий вклад у скарбницю дитячої літератури. Його твори починають вивчати в 4 кл. У розділі “Давно те діялось…” дітей ознайомлюють із першим його оповіданням “Харитя”. Воно починається простим малюнком, яким змальовано хату бідної селянської ...