Search:

Проблеми захисту науково-технічної інформації

А з урахуванням потреби у фотоприймальних пристроях (ФПП) інфрачервоного діапазону 8-14 мкм на основі твердих розчинів телуриду кадмію і ртуті (КРТ), які сьогодні визначають рівень озброєнь, було споруджено завод чистих металів у місті Світловодську. Для розв'язання його енергетичних проблем використовувався каскад дніпровських ГЕС. На розробку вкрай складної технології отримання матеріалу КРТ у високорозвинених країнах пішло понад 15 років, хоча розробники мали можливість купувати надчисті вихідні матеріали і прецизійне технологічне устаткування в усьому світі. У наших дослідників такої можливості не було. Однак спільними зусиллями проблема поступово вирішувалася. І до 1983 р. якість вітчизняного матеріалу була вже достатньою для створення багатоелементних ФПП, призначених для тепловізійних систем нічного бачення й автоматичного керування об'єктами техніки. А на початку 90-х років цей матеріал за якістю перевершив відомі американські зразки, маючи нижчу вартість (загалом же КРТ у десятки разів дорожчий за золото).

Українські вчені досягли значних успіхів у галузі аерокосмічних, фізико-математичних, хімічних і біологічних наук. Водночас відбувався процес модифікації військових технологій у цивільні. Скажімо, технології, розроблені для реактивних винищувачів, знайшли застосування на ринку пасажирських перевезень. Раціональна взаємодія наукових і промислових організацій у рамках атомних проектів дала змогу широко диверсифікувати результати наукових розробок. Так, крім ядерної і термоядерної зброї, за короткий термін було створено атомні енергетичні установки для військових кораблів і криголамів, побудовано промислові атомні електростанції. А дослідження в галузі біологічної зброї дали поштовх формуванню нового покоління фармакологічних препаратів.

З другого боку, потреба вирішувати численні практичні завдання, пов'язані зі створенням бойової авіаційної техніки, зумовила активізацію суто наукових досліджень. Так, виготовлення аеродинамічних надзвукових труб для авіації базувалося на результатах фундаментальних здобутків у галузі газової динаміки внутрішніх течій. Були знайдені ефективні методи розв'язання нелінійних задач щодо керованості і маневреності бойового літака або безпілотного літального апарата, що дало змогу розробити закінчену теорію інерційного руху.

У 70-80-і роки XX ст. в СРСР щорічно запускали в середньому 100—120 космічних літальних апаратів, значна частина яких мала оборонне призначення. Установи Академії наук України брали активну участь у розробці ракетно-космічних носіїв і апаратів, бортових приладів, у проведенні робіт, зорієнтованих на розв'язання різних проблем космічного зв'язку, навігації тощо.

Штучні супутники Землі, які давно стали для земної цивілізації свого роду електронними органами чуття, використовуються і сьогодні для потреб військових відомств. Так, до глобальних космічних систем розвідки, зокрема раннього попередження про запуск балістичних ракет, входять космічні телескопи, оснащені інфрачервоною апаратурою. Глибока розробка науково-технічних проблем в аерокосмічній сфері дає людству новітні технології, матеріали, біомедичні комплекси, глобальні технології зв'язку. Сьогодні без супутників згасли б екрани телевізорів і замовкли б мобільні телефони, втратили б орієнтири кораблі, припинилося б надходження інформації, необхідної для метеорологічних і екологічних прогнозів.

Найбільшим технологічним нововведенням ХХ століття стала глобальна інформаційна мережа Інтернет. Вона дала змогу використовувати світові інформаційні ресурси, зумовила неформальні творчі контакти фахівців, стала одним з найдієвіших чинників розвитку науки і освіти.

Інтернет сприяв лібералізації науки, яка з ієрархічно організованої і національно орієнтованої дедалі більше перетворюється на плюралістичну й інтернаціональну. Це дуже істотно для України, якій від радянського минулого дісталися сильні адміністративно-командні традиції управління. Наші вчені отримали можливість спілкуватися між собою, обмінюватися ідеями та інформацією в інтерактивному режимі. Інформаційна відкритість розширює перспективи входження української науки до структури світового ринку високих технологій.

Водночас стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій актуалізував значне підвищення ролі процедур захисту інформації практично в усіх сферах життєдіяльності держави і суспільства. Адже інформаційні ресурси, закладені в основу розвитку високих технологій, дуже часто «замовляють» військові.

У спадщину від колишнього СРСР Україні залишився добре розвинений військово-промисловий комплекс. До нього входило 1840 підприємств, на яких працювали 2,7 млн осіб [4]. Ядерному потенціалові України належало третє місце у світі (після США і Росії). Тобто Україна має великий науково-технічний досвід у сфері розробки і впровадження технологій оборонного призначення. Адже тут були створені умови для проведення широкого фронту фундаментальних і прикладних досліджень, які охоплювали майже всі сфери знання.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Історизм як форма теоретичної рефлексії в науковому пізнанні

Зазначимо, що для появи iсторизму, не меш важливого значення нiж для появи конвенцiоналiзму, мала знаменита "теза Дюгема-Куай­­­на", яку ми розглядали вже у 2-му роздiлi даної книги. Вже конвенцiалiзм обгрунтував, а Куайн доповнив логiчним аналiзом, що мiж емпiричними даними i теорiями зв'язок не безпосе­­­реднiй, а має залежнiсть вiд процесу "переходу" бази емпiричних даних у мову символiв цiлої групи гiпотез. Отже визнається немож­­­ливiсть вiдокремлення кожної з гiпотез, наприклад, у теоретичнiй ...

Система наукового знання

Треба визнати, що означення вiдмiнностi мiж iндуктивним методом пiзнання та викладом отриманих наслiдкiв у виглядi дедуктивно впо­­­рядкованої системи знання, складає одну з перших змiстовних, а не формальних, спроб визначити взаємовiдношення та взаємовпорядкуван­­­ня рiзних методiв. Концепцiя впорядкування вiдносин мiж методами, означення предмету та сфери застосування кожного з них, яка була запропонована О.Контом, започатковує дiйсно нову традицiю фiло­­­софських дослiджень - методологiя. В арсеналi наукового пiзнання, ...

Науково-методична та науково-дослідна робота викладачів

Державна політика в галузі освіти вимагає переосмислення та переоцінки застарілих уявлень, стереотипів щодо системи підготовки педагогічних кадрів. Одним з найголовніших завдань є відродження і подальша розбудова української національної школи, утвердження орієнтації молоді на формування таких якостей особистості, як почуття власної гідності, віри в свої сили, бажання кращою працею домогтися кращого життя, а не пасивно очікувати його. Вирішення цього завдання вимагає піднесення загальної і професійної культури педагогічних ...