Search:

Проблеми захисту науково-технічної інформації

Нормативно-правові правила захисту науково-технічної інформації, що містить відомості обмеженого доступу, — це демократичні цінності, які в цивілізованих країнах оцінюються на рівні прав і свобод людини. Адже йдеться про інформаційні ресурси, що є національним надбанням. Вони повинні працювати на ефективний економічний і соціальний розвиток та національну безпеку країни. Захист прав суб'єктів України як усередині країни, так і в стосунках із зовнішнім світом має відбуватися на основі загальновизнаних цивілізованих нормативно-правових правил.

Проголошені «Концепцією» основні напрями державної політики в галузі національної безпеки в науково-технологічній сфері передбачають «комплексні заходи щодо захисту та розвитку науково-технологічного потенціалу».

Такі важливі складові національної безпеки, як потреби, цінності, інтереси, можуть бути реалізовані в разі проведення виваженої державної політики національної безпеки, що сприятиме встановленню цивілізованих відносин між владою і суспільством. А це ставить перед державною владою відповідальне завдання: забезпечити необхідний баланс між потребою у вільному обміні інформацією і припустимими обмеженнями на її поширення. Причиною таких обмежень можуть бути інтереси національної безпеки, суспільна необхідність або захист життя, здоров'я та гідності людини.

Таємниці — невід'ємна складова суспільного життя, частина правової системи. Водночас вони можуть бути мірилом для визначення політичного режиму в державі. Для будь-якого тоталітарного режиму характерна гіпертрофована секретність, надзвичайне розширення обсягів відомостей, що їх відносять до державних та інших передбачених законодавством таємниць. У демократичних же країнах увага акцентується на захисті прав людини та поглибленому правовому регулюванні відносин, пов'язаних з державною та іншими таємницями.

Сьогодні перед нашою державою стоїть завдання знайти цивілізоване, зорієнтоване на демократичні цінності, розв'язання проблем встановлення обмежень на поширення науково-технічної інформації, що містить відомості обмеженого доступу. А це означає, що необхідно дати чіткі відповіді на головні запитання: в чому полягає зміст обмеження доступу (тобто засекречування в науці); від кого і для чого потрібне обмеження доступу до науково-технічної інформації; за рахунок яких коштів формуватимуться витрати на засекречування в науці? На підставі цих відповідей і мають формулюватися норми, що регламентують правовий режим інформації.

Але поки що у цій справі надзвичайно багато лакун. Скажімо, досі законодавчо не визначені державні органи, які б виконували спеціальні функції у сфері охорони інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці. Те ж саме стосується сфери захисту особи, суспільства, держави від хибної, недостовірної, неякісної інформації.

Отже, надзвичайно актуальним завданням сьогодні є створення законодавчої бази для збереження і захисту науково-технічної інформації, вироблення загальновизнаних цивілізованих нормативно-правових правил у цій сфері.

Захист інформаційних ресурсів має бути логічно вписаний у систему національної безпеки як її важлива складова.


Література

1. Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України: Схвалено Постановою Верховної Ради України 16.01.1997 № 3/97 ВР// Урядовий кур'єр. — 1997. — 6 лют.

2. Семин Г.К. Роль науки в российской государственности // Национальная безопасность и геополитика России. — 2002. — №1—2. — С. 99.

3. Власенко О.С. Книга памяти. — К.: МИИВИ, 2000. — 384 с.

4. Мунтян В. Фінансування Збройних Сил України: проблеми і перспективи // Дзеркало тижня. — 2002. — 7 верес.

5. Секретная информация в сфере национальной безопасности: Директива Президента США от 17.04.95, № 12958 // Сб. норм. док. № 19. — К.: Держкомсекретів України, 1999. — С. 2—27.

6. О государственной тайне: Закон Российской Федерации от 06.10.97 // Российская газета. — 1997. — 9 окт.

7. О соблюдении государственной тайны: Закон Китайской Народной Республики от 05.09.1988. Сб. норм. док. № 19. — К.: Держкомсекретів України, 1999. — С. 28—36.

8. Про державну таємницю: Закон України в редакції Закону від 21.09.99 // Голос України. — 1999. — 26 жовт.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Класична модель наукового знання

На початку 80-х рокiв у фiлософських колах СРСР активно диску­­­тувалося питання проблеми протирiччя мiж логiко-методологiчними дослiдженнями наукової дiяльностi та дослiдженнями соцiально-куль­­­турної детермiнованостi науки. Найбiльшого клопоту завдала пробле­­­ма "стандартної моделi наукового знання". Стандартну модель, як правило, розглядають у виглядi логiко-методологiчної чи логiко-лiнгвiстичної реконструкцiї наукової теорiї. Ця концепцiя визнає, що реальнiсть в системi наукових знань репрезентується тiльки ...

Конвенціональна реконструкція основоположень висновків у науці

Визнання "пiзнавальностi природи" супроводжується в Пуанкаре чи­­­сельними зауваженнями i обмеженнями. Вiн вважає, що наука "може осягнути... не речi самi по собi, як думають наївнi догматики, а лише вiдношення мiж речами; i поза цими вiдношеннями немає пiзна­­­ваної реальностi"[3. -с.268]. Проте, це твердження частково спрос­­­товується iншим висловом самого Пуанкаре: "Сказати, що наука не має об'єктивної цiнностi, тому що ми взнаємо за нею тiльки вiдно­­­шення, означає розмiрковувати ...

Інтерсубєктивна фальсифікація теорії в науковому пізнанні очима К.Поппера

Карл Поппер (1902-1994) - австрiйський фiлософ, що розпочав свою наукову дiяльнiсть у Вiднi (славнозвiсному центрi iндуктивних наук), а з 1946 р. - проф. Лондонської вищої школи економiки i полiтичних наук. Вiн автор концепцiї "критичного рацiоналiзму". Його погляди формувалися пiд значним впливом логiчного пози­­­тивiзму, проте свої головнi iдеї вiн створював на грунтi критики методологiчних принципiв iндуктивiзму. Спробуємо зрозумiти сенс двох найважливiших понять поп­­­перiвської методологiї - понять ...