Search:

Склад та види собівартості

— визначення економічної доцільності та вигідності здійснення підприємницької діяльності за різними об’єктами господарювання.

Підвищення ролі та значення показника собівартості в управлінні підприємством, в оцінці діяльності та стимулюванні колективу підприємства передбачає класифікацію цього показника, за певними характерними ознаками.

Проф. Ф.Ф. Бутинцем розглядається така класифікація собівартості:

Технологічна – включає прямі витрати на робочому місці, ділянці; характеризує рівень витрат на здійснення окремих технологічних операцій, на виготовлення окремих деталей, вузлів тощо. При порівнянні собівартості окремих деталей можна прийняти рішення щодо власного виробництва чи придбання деталей у постачальника.

Виробнича – технологічна собівартість збільшена на суму витрат, пов’язаних з управлінням виробничими підрозділами, що випускають продукцію. Характеризує рівень витрат на виготовлення продукції.

Повна – виробнича собівартість, збільшена на суму адміністративних та витрат на збут. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов’язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції.

Індивідуальна – характеризує витрати конкретного підприємства по випуску продукції.

Фірмова – включає витрати на виробництво та реалізацію продукції по групі підприємств, які входять до об’єднання, фірми, тресту.

Середньогалузева – характеризує середні по галузі витрати на виробництво даного виробу і розраховується за формулою середньозваженої на підставі індивідуальних собівартостей підприємств галузі.

Планова – включаються максимально допустимі витрати підприємства на виготовлення продукції, передбачені планом на наступний період.

Фактична – характеризує розмір фактично витрачених засобів на випущену продукцію.

Так, за способом розрахунку та сферою використання в управлінні виробництвом О.В. Крушельницька розрізняє такі види собівартості:

Нормативна – яка розраховується за поточними тобто діючими нормами використання ресурсів.

Планово-розрахункова – на основі планових норм і нормативів.

Фактична – та, що відображає витрати, що склалися у звітному періоді на виробництво та збут продукції.

Автор І.М. Бойчик, крім вище зазначених розрізняє такі види собівартості:

1. Залежно від часу формування затрат:

а) планова;

б) фактична;

в) нормативна;

г) кошторисна.

2. Залежно від тривалості розрахункового періоду:

а) місячна;

б) квартальна;

в) річна.

3. За складом продукції:

а) товарної продукції;

б) валової продукції;

в) реалізованої продукції;

г) незавершеного виробництва.

Зниження собівартості – один із факторів економії господарських ресурсів і тому є найважливішим резервом зростання прибутку підприємств і підвищення рентабельності виробництва. В умовах ринкових відносин, що розвиваються і поглиблюються, коли кожне підприємство повинно забезпечити розширення і вдосконалення виробництва за рахунок власних накопичень, одним з головних завдань працівників економічних служб, керівників і всіх спеціалістів підприємств є пошук і мобілізація внутрішньогосподарських резервів зниження собівартості продукції (робіт, послуг).

Виходячи зі значення собівартості як узагальнюючого якісного показника виробництва, необхідно поділяти фактори зниження собівартості за двома основними ознаками:

1) за елементами виробництва – праця, предмети і засоби праці;

2) за характером умов і заходів, спрямованих на удосконалення виробництва, що визначають скорочення витрат праці і засобів виробництва на одиницю продукції, а також зниження собівартості за основними елементами.

Основними факторами зниження собівартості при поділі їх за першою ознакою є:

· зростання продуктивності праці і відповідна зміна середньої заробітної плати;

· зниження норм витрачання сировини, матеріалів і палива;

· скорочення транспортних витрат по доставці засобів виробництва;

· зміна цін на засоби виробництва і транспортних тарифів;

· покращення техніко-економічних показників використання основних засобів при встановленій нормі амортизації та їх вартості.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

Законодавчо-нормативна база: Закон України від 11.12.91 р. № 1963-ХП "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції Закону України від 18.02.97 р. № 75/97-ВР із змінами та доповненнями. Податок з власників деяких наземних і водних транспортних засобів, самохідних машин І механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах. Платники ...

Автоматизація обліку витрат на виробництво

Завдання обліку витрат на виробництво інформаційно пов'язані із суміжними ділянками обліку і підсистемами інформаційної системи підприємства. Лише незначна в обсязі вихідна інформація формується на підставі первинних документів. Умовою функціонування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво є формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації, що виникає при розв'язанні завдань з обліку необоротних активів, виробничих запасів, заробітної плати, фінансово-розрахункових операцій, обліку готової продукції та її ...

Функції фінансово-господарського контролю та аудиту уформуванні ринкових відносин

Перехід України до ринкових відносин можливий за умови демонополізації, роздержавлення і приватизації еконо­міки. Монополізація засобів виробництва в руках держави призвела до гіпертрофованого централізму в управлінні еко­номікою. Держава одноосібне вирішувала питання структури народного господарства, інвестиційної, фінансової та подат­кової політики. Це сприяло вихованню покірного, байдужого до результатів своєї праці трудівника. Заробітна плата нара­ховувалася не за кінцевими результатами виконаної роботи, а ...