Search:

Відносини власності

Акціонерне товариство — це одна з організаційних форм під­приємства, створеного шляхом об'єднання індивідуальних капі­талів, а також залучення коштів різних верств населення, що купили акції цього товариства. Акція являє собою цінний папір, свідоцтво про вкладення пев­ного паю в капітал акціонерного товариства. Доход, що випла­чується за акцію, називається дивідендом, а ціна, за якою акція продається, — курсом акцій.

Акціонерні підприємства — форма власності, яка передбачає демократизацію капіталу. Проте влада фінансового капіталу тут не зменшується, а навпаки, зростає. За допомогою "системи участі" (через володіння контрольним пакетом акцій різних компаній) крупні фінансові групи одержують можливість контролювати діяльність багатьох фірм і компаній.

Модифікація основної суперечності й основного економічного закону капіталізму. У зв'язку з цим слід по-новому підійти до розгляду основної су­перечності капіталізму. Як відомо, К.Маркс її сформулював як су­перечність між суспільним характером виробництва і приватним привласненням, За сучасних умов змінилася друга частина супе­речності: привласнення стало груповим — корпоративним, колек­тивним і загальнодержавним. Це — вже не приватне привласнен­ня. Тому основну суперечність капіталізму треба шукати між роз­витком суспільного виробництва і відповідним удосконаленням різних форм привласнення в межах капіталістичного ладу. Модифікується також дія основного економічного закону ка­піталізму.

Цей закон, як відомо, визначає мету виробництва і засо­би ії досягнення. Його суть, за К. Марксом, полягає у виробництві максимальної додаткової вартості шляхом експлуатації найманих робітників. За сучасних умов мета виробництва зводиться до максимізації дивіденду за акціями, що передбачає ефективне ведення господар­ства (останнє в умовах НТП вступає в суперечність з методами по­силення експлуатації). Дивіденд — це вже не додаткова вартість, що виражає експлуатацію найманої робочої сили, а показник ефек­тивності виробництва. Для великих фінансових груп головним стає не прибуток, а стабільний капіталістичний лад.

Якщо вважа­ти, що основна мета виробництва виражає інтереси панівного кла­су, то можна зробити висновок, що основною метою суспільного виробництва дедалі більше стає відтворення основного виробни­чого відношення,

а саме: відтворення стабільної капіталістичної системи .

РОЗДІЛ 2 Форми власності та їх трансформація

2.1 Типи, форми і види власності

Типи власності поділяються на 2 види: трудовий і не трудовий.

Трудовий тип власності – перебуває у володінні, розпорядженні та користу- вання засобів виробництва самого власника.

Трудовий тип

Община

Сімейна

Фермерська

Реміснича

Рис 2.1. Трудові типи власності

Нетрудовий тип - коли людина відокремлюється від правоволодіння і право розпорядження ними.

Не трудовий тип

Рабовласницька

феодальна

капіталістична

Рис 2.2. Не трудові типи власності

Історії відомі два основних типи власності — приватна і суспільна. Приватна характеризується тим, що засоби вироб­ництва, а отже, І вироблений продукт належать приватним особам. Вони можуть привласнювати продукт як своєї, так і чужої праці. Тому розрізняють приватну власність трудову і нетрудову, що має вирішальне значення для характеристики різних форм приватної власності: дрібнотоварної, рабовласницької, феодальної, приват­нокапіталістичної.

Говорячи про трудовий і нетрудовий характер приватної влас­ності, необхідно звернути увагу на те, що в економічній літературі (особливо марксистській) нетрудові доходи часто розглядають­ся як такі, що не відповідають принципам соціальної справед­ливості. Однак таке твердження не завжди є достовірним, тому вимагає деякого пояснення.

Історично, з початку привласнення мало трудовий характер. Ад­же привласнювати можна лише те, що задовольняє певні людські потреби. Людина своєю працею перетворювала дані природою предмети у такі, які вона могла споживати, а отже, і привласнюва­ти. Тому саму по собі працю можна представляти як процес при­власнення.

В тих суспільствах, де переважає ручна фізична праця, нетрудові доходи справді означають експлуатацію. Такими є наприклад, рабовласницьке і феодальне суспільства. Доходи рабо­власників і феодалів — це нетрудові доходи, які вони одержують в результаті експлуатації рабів і кріпаків.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17 


Подібні реферати:

Інфляція - суть, види, джерела, наслідки, зв‘язок з безробіттям

Зміст. Вступ. Суть і види інфляції. Джерела інфляції. Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Рання крива Філіпа. Сучасне тлумачення взаємозв’язку інфляції та безробіття. Наслідки інфляції. Висновок. Вступ. Найефективнішим індикатором “здоров’я” економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система забезпечує не тільки взаємозв’язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічним розвитком. Саме тому ...

Податок на додану вартість

ПЛАН Вступ Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах. 2. Структура бюджету. 3. Становлення бюджетної системи України. 4. Розвиток концепцій реформи системи міжбюджетних відносин в Україні. 5. Шляхи стабілізації бюджетної системи України. Висновки Перелік використаної літератури Додатки Вступ. Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні ...

Економічне зростання в моделях зростання

1.Загальний принцип визначення темпу економічного зростання. 2.Фактори економічного зростання. 3.Пояснення механізму зростання. Акселератор. 4.Модель економічного зростання Харрода-Домара. 5.Модель економічного зростання Роберта Солоу. 1. Цей розділ присвячено економічному зростанню. В ньому розглядатимуться моделі зростання (growth models). Природним є запитання: чим моделі зростання відрізняються від моделей розвитку (development models)? Воно може виникнути хоча б то- му, що вище вже йшлося про економічний розвиток (у ...