Search:

Бюджетний дефіцит

До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавст­вом України для суб'єктів господарювання, можна віднести: плату (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини); збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через розподіл прибутку і формування собівартості. Зменшення суми вказаних платежів якщо вони здійснюються за рахунок прибутку, збільшує обсяг чистого прибутку. Якщо вказані платежі відносяться на собівар­тість, то їх скорочення зменшує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінан­сування:

— заходів з раціонального використання й охорони землі, під­вищення родючості грантів;

— відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов'язані з веденням господарства на землях гіршої якості;

— розвитку інфраструктури населених пунктів.

Порядок обчислення і сплати податку на землю регулюється За­коном України «Про плату за землю» від 19.06.1996 p.

Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягується орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у влас­ності або користуванні (у тім числі й на умовах оренди). Платниками є власники землі та землекористувачі (в тому числі орендарі).

Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі сільськогосподарського призначення (придатні для сільсько­господарського виробництва або призначені для цієї мети); землі населених пунктів (у межах населених пунктів, встановлених зако­нодавством).

Плата за землю сільськогосподарського призначення. Ставки зе­мельного податку встановлено з одного гектара сільськогоспо­дарських угідь у відсотках від грошової оцінки цих угідь.

Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного податку встановлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі. Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то використовуються сере­дні ставки земельного податку (у копійках за 1 м2). Ці ставки дифе­ренційовано залежно від кількості населення в населеному пункті: вони збільшуються зі збільшенням його кількості.

Передбачено також застосування підвищених коефіцієнтів до встановлених ставок у населених пунктах курортних зон Чорномор­ського узбережжя, гірських і пригірських районах Карпат, в інших рекреаційних районах.

Місцеві ради можуть диференціювати і затверджувати ставки (виходячи із середніх ставок) податку залежно від місцезнаходжен­ня земельної ділянки на території населеного пункту та її функціо­нального використання.

З 1 липня 1997 року ставки податку на землю було підвищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених Законом «Про плату за землю».

Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за ста­ном на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій ад­міністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власнос­ті або права користування.

Щодо знов уведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування ділянкою.

Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, земельний податок нарахову­ється кожному з них, пропорційно до його частки власності на будівлю.

Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів. Стру­ктурно-логічну схему податку на землю зображено на рис. 1.


Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю вста­новлюються за згодою учасників договору оренди — орендодавця (власника) та орендаря.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують земельний податок за рахунок їхнього прибутку. Одночасно земельний податок вклю­чається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподат­кованого прибутку, а відтак і податку на прибуток. Крім того, для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогос­подарської продукції, сума нарахованого податку на прибуток змен­шується на суму податку на землю, що використовується в сільсько­господарському обороті.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається в дого­ворі оренди: однак вона не повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату податку на землю.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Державний кредит

Вступ. 3 Історія виникнення кредиту 3 Кредитні відносини в Україні 4 Теоретичні аспекти 6 Сутність державного кредиту. Різниця між державним та банківським кредитами 6 Види державного кредиту 7 Державний борг. Його види. 8 Форми державного бюджету 8 Позики 9 Облігації 10 Казначейські зобов'язання 12 Ощадна справа. 13 Проблематика 15 Діючий стан. Проблеми та шляхи їхнього вирішення. 18 Етапи формування державного боргу та боргової політики України 18 Сучасний стан та структура державного ...

Фінансова система Японії

Зміст 1. Суть корпоративної ринкової економіки Японії. Джерела стрімкого економічного зростання. 2. Фінанси великих приватних корпорацій і державних підпри­ємств. 3. Бюджетний устрій і бюджетна система -Японії. 4. Державний бюджет, склад і структура його доходів та витрат. 5. Бюджетний процес і державний фінансовий контроль у Японії. Бюджети місцевих органів влади, фінансове вирівнювання. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Японії. 1. Суть корпоративної ринкової економіки Японії. Джерела стрімкого ...

Бюджетний дефіцит

1. Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури. Державне бюджетне обмеження: B = B + rB + T – Tr – (G + I) Де B - чисті фінансові ...