Search:

Бюджетний дефіцит

До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавст­вом України для суб'єктів господарювання, можна віднести: плату (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини); збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через розподіл прибутку і формування собівартості. Зменшення суми вказаних платежів якщо вони здійснюються за рахунок прибутку, збільшує обсяг чистого прибутку. Якщо вказані платежі відносяться на собівар­тість, то їх скорочення зменшує поточні витрати господарської діяльності, що в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.

Плату за землю введено з метою формування ресурсів для фінан­сування:

— заходів з раціонального використання й охорони землі, під­вищення родючості грантів;

— відшкодування власникам землі і землекористувачам витрат, які пов'язані з веденням господарства на землях гіршої якості;

— розвитку інфраструктури населених пунктів.

Порядок обчислення і сплати податку на землю регулюється За­коном України «Про плату за землю» від 19.06.1996 p.

Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати і встановлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, передані в оренду, стягується орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у влас­ності або користуванні (у тім числі й на умовах оренди). Платниками є власники землі та землекористувачі (в тому числі орендарі).

Стягуючи плату за землю, дотримуються такого розмежування: землі сільськогосподарського призначення (придатні для сільсько­господарського виробництва або призначені для цієї мети); землі населених пунктів (у межах населених пунктів, встановлених зако­нодавством).

Плата за землю сільськогосподарського призначення. Ставки зе­мельного податку встановлено з одного гектара сільськогоспо­дарських угідь у відсотках від грошової оцінки цих угідь.

Плата за землі населених пунктів. Ставки земельного податку встановлено в розмірі 1% від грошової оцінки землі. Якщо грошової оцінки земельних ділянок не проведено, то використовуються сере­дні ставки земельного податку (у копійках за 1 м2). Ці ставки дифе­ренційовано залежно від кількості населення в населеному пункті: вони збільшуються зі збільшенням його кількості.

Передбачено також застосування підвищених коефіцієнтів до встановлених ставок у населених пунктах курортних зон Чорномор­ського узбережжя, гірських і пригірських районах Карпат, в інших рекреаційних районах.

Місцеві ради можуть диференціювати і затверджувати ставки (виходячи із середніх ставок) податку залежно від місцезнаходжен­ня земельної ділянки на території населеного пункту та її функціо­нального використання.

З 1 липня 1997 року ставки податку на землю було підвищено в 1,81 раза проти ставок, передбачених Законом «Про плату за землю».

Джерела і порядок сплати земельного податку. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку щорічно за ста­ном на 1 січня і до 1 лютого надають відповідні дані податковій ад­міністрації. Податок нараховується з дня виникнення права власнос­ті або права користування.

Щодо знов уведених земельних ділянок розрахунки податку здійснюються протягом місяця з дня виникнення права власності або користування ділянкою.

Якщо земельна ділянка, що на ній розміщено будівлю, перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб, земельний податок нарахову­ється кожному з них, пропорційно до його частки власності на будівлю.

Плата за землю надходить на рахунок місцевих бюджетів. Стру­ктурно-логічну схему податку на землю зображено на рис. 1.


Розмір, умови і терміни внесення орендної плати за землю вста­новлюються за згодою учасників договору оренди — орендодавця (власника) та орендаря.

Суб'єкти господарської діяльності сплачують земельний податок за рахунок їхнього прибутку. Одночасно земельний податок вклю­чається до складу валових витрат. Отже, він зменшує суму оподат­кованого прибутку, а відтак і податку на прибуток. Крім того, для підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогос­подарської продукції, сума нарахованого податку на прибуток змен­шується на суму податку на землю, що використовується в сільсько­господарському обороті.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня в розмірі 0,3% суми заборгованості за кожний день несплати. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається в дого­ворі оренди: однак вона не повинна перевищувати розміру пені за несвоєчасну сплату податку на землю.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Бюджетний дефіцит

1. Бюджетний дефіцит Бюджетний дефіцит виникає в результаті незбалансованості економіки, зниження доходів і ліквідувати дефіцит бюджету, якщо не будуть вжиті дійові заходи щодо різкого зростання видатків, викликаних безгосподарністю. Ринкова економіка не може стабілізації економіки й вирівнювання видатків з доходами, а це потребує жорсткого режиму економії коштів, який повинні провадити всі владні і управлінські структури. Державне бюджетне обмеження: B = B + rB + T – Tr – (G + I) Де B - чисті фінансові ...

Фінансове забезпечення та відтворення основних засобів

Зміст Завдання на курсову роботу.………………………………………………………..4 Вступ………………………………………………………………………………….5 1 Характеристика Товариства «Строй» …....……………………………….........7 2 Методи відтворення основних засобів Товариства……………………………………...………….……………………10 2.1 Сутність основних засобів та їх класифікація…………………………………………………………………………11 2.2 Знос і амортизація основних засобів………………………………………12 2.3 Показники стану, та ефективності використання основних засобів Товариства…………………………………………...………………………………16 3 ...

Порядок формування прибутку підприємства та методи його розрахунку

Вступ Відомо, що для будь-якого підприємства на сьогодні основною метою діяльності є одержання прибутків. Для виробничих підприємств основним джерелом збільшення власного капіталу являється позитивний фінансовий результат в результаті випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) від операційної (основної) діяльності. Хоча методологія формування прибутку виробничого підприємства не є новою для вітчизняного підприємства та обліку, однак постійні зміни в економічній ситуації нашої країни вимагають регулярного коригування в ...