Search:

Міжбанківські коpеспондентські відносини

Реферати » Гроші і кредит » Міжбанківські коpеспондентські відносини

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, що здійснюються установами банків, знаходять відображення практично всі види економічних відносин у суспільстві. І все це неможливе без розрахунків між банками.

У процесі розвитку банківської системи була створена загалом налагоджена система міжбанківських розрахунків. Механізм її здійснення передбачав централізований порядок урегулювання і контролю за своєчасним і повним завершенням розрахунків. Багатолітня практика діяльності Держбанку показала, що зазначені розрахунки можуть успішно функціонувати в рамках одного банку. Однак в умовах функціонування значної кількості комерційних банків такий механізм розрахунків виявився непридатним. При зазначеній системі розрахунків банки, по суті, автоматично залучали ресурси Держбанку, а також автоматично позичали їх один одному незалежно від наявності. Дані кредити за своїм характером були знеособлені, безстрокові і безплатні. Внаслідок цього Держбанк був позбавлений можливості регулювати грошовий обіг і контролювати діяльність банків.

У 1991 році назріла нагальна необхідність перетворень у банківській системі. Важливу роль у їхньому здійсненні відіграло запровадження з лютого 1992 року нового порядку взаємних розрахунків між банками - через кореспондентські рахунки, що відкривалися в установах Національного банку України. Як свідчить практика, саме посередництво у здійсненні платежів між банками як прерогатива центрального банку надає йому можливість контролювати та регулювати грошовий обіг, забезпечує центральний банк ефективним регулюючим інструментом банківської діяльності, що, в свою чергу, дає змогу впливати на процес відтворення капіталу в державі.

Розлад у платіжній системі тієї чи іншої країни часто є одним із найперших і безпосередніх проявів зародження фінансової кризи. У 1992-1993 роках розрахунки між установами банків України проводилися за допомогою паперових розрахункових документів протягом трьох тижнів, а в деяких випадках - місяць і більше. Наслідок - надмірне відвернення коштів підприємств у розрахунки, зростання неплатежів суб'єктів господарювання.

Розуміючи важливість цієї проблеми, Національний банк України в 1992 році розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка була розглянута банками України і затверджена Правлінням Національного банку України. Першочерговим завданням у ній визначено впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі - системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток.

Уже протягом 1993 року було створено сучасну систему електронних платежів, яка почала діяти в повному обсязі на території України з початку 1994 року. Завдяки її запровадженню зазначені проблеми було вирішено. Термін оборотності коштів скоротився до одного дня. Це дало можливість банкам ефективніше використовувати ресурси, а клієнтам - свої кошти.

Через систему електронних платежів протягом дня "прокручується" 3 - 3.5 мільярда гривень, тобто кожна гривня щоденно робить через платіжну систему 4.5 - 5 оборотів. Завдяки цьому банки не лише швидко надають, але й так само швидко повертають свої гроші, оперативно поповнюючи ресурси.

Нова система дала змогу, крім того, забезпечити чистоту міжбанківського простору. Завдяки їй Національний банк може тримати під контролем будь-яку ситуацію щодо здійснення міжбанківських розрахунків. Нині її учасниками є понад 2400 комерційних банків України та їх установ.

В процесі розвитку банківської системи удосконалюється і система міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки є системою здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. По суті, лише на основі розрахунків між різними банками та їхніми установами можна завершити розрахунки в народному господарстві: між підприємствами, із фінансовими органами, позабюджетними фондами тощо. Певна частина таких розрахунків служить для економічних зв'язків між банківськими установами наприклад, при розміщенні грошових коштів у формі депозитів і кредитів, купівлі та продажу цінних паперів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Теорії кредиту

Кредит, як і гроші, ¾ одна з найдавніших економічних категорій. Кредит виник у ті далекі часи, коли почали розвиватися виробництво і обмін товарів. Кредитні відносини охоплювали широкі верстви населення, всі соціальні групи, зумовлюючи між ними гострі суперечності і тим самим прискорювали розвиток суспільного виробництва. Тому явище кредиту завжди привертало до себе увагу мислителів різних народів. Проте справді наукове дослідження кредиту розпочалося в кінці XVIII ¾ протягом XIX ст. На перших порах розвитку ...

Загальна характеристика та структура платіжного баланса

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу. Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні екномічними суб¢єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одеражані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ ...

Пропозиція грошей

“Грошова маса ¾ головний макроекономічний параметр ...” (К. Брунер) Загальні теоретичні положення пропозиції грошей Монетаристи розглядають пропозицію грошей як альтернативне відношення до їх попиту. Це дві невіддільні й водночас протележні сторони єдиного економічного механізму, взаємодія яких здійснюється на монетарному ринку. Грошова пропозиція, як проміжна мета, повинна визнаватися відповідно до попиту на гроші. Неврахування цієї істини може призвести до суттєвого розходження між пропозицією і попитом, що в свою ...