Search:

Міжбанківські коpеспондентські відносини

Реферати » Гроші і кредит » Міжбанківські коpеспондентські відносини

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, що здійснюються установами банків, знаходять відображення практично всі види економічних відносин у суспільстві. І все це неможливе без розрахунків між банками.

У процесі розвитку банківської системи була створена загалом налагоджена система міжбанківських розрахунків. Механізм її здійснення передбачав централізований порядок урегулювання і контролю за своєчасним і повним завершенням розрахунків. Багатолітня практика діяльності Держбанку показала, що зазначені розрахунки можуть успішно функціонувати в рамках одного банку. Однак в умовах функціонування значної кількості комерційних банків такий механізм розрахунків виявився непридатним. При зазначеній системі розрахунків банки, по суті, автоматично залучали ресурси Держбанку, а також автоматично позичали їх один одному незалежно від наявності. Дані кредити за своїм характером були знеособлені, безстрокові і безплатні. Внаслідок цього Держбанк був позбавлений можливості регулювати грошовий обіг і контролювати діяльність банків.

У 1991 році назріла нагальна необхідність перетворень у банківській системі. Важливу роль у їхньому здійсненні відіграло запровадження з лютого 1992 року нового порядку взаємних розрахунків між банками - через кореспондентські рахунки, що відкривалися в установах Національного банку України. Як свідчить практика, саме посередництво у здійсненні платежів між банками як прерогатива центрального банку надає йому можливість контролювати та регулювати грошовий обіг, забезпечує центральний банк ефективним регулюючим інструментом банківської діяльності, що, в свою чергу, дає змогу впливати на процес відтворення капіталу в державі.

Розлад у платіжній системі тієї чи іншої країни часто є одним із найперших і безпосередніх проявів зародження фінансової кризи. У 1992-1993 роках розрахунки між установами банків України проводилися за допомогою паперових розрахункових документів протягом трьох тижнів, а в деяких випадках - місяць і більше. Наслідок - надмірне відвернення коштів підприємств у розрахунки, зростання неплатежів суб'єктів господарювання.

Розуміючи важливість цієї проблеми, Національний банк України в 1992 році розробив Концепцію електронного грошового обігу в Україні, яка була розглянута банками України і затверджена Правлінням Національного банку України. Першочерговим завданням у ній визначено впровадження системи електронних міжбанківських розрахунків, а на другому етапі - системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток.

Уже протягом 1993 року було створено сучасну систему електронних платежів, яка почала діяти в повному обсязі на території України з початку 1994 року. Завдяки її запровадженню зазначені проблеми було вирішено. Термін оборотності коштів скоротився до одного дня. Це дало можливість банкам ефективніше використовувати ресурси, а клієнтам - свої кошти.

Через систему електронних платежів протягом дня "прокручується" 3 - 3.5 мільярда гривень, тобто кожна гривня щоденно робить через платіжну систему 4.5 - 5 оборотів. Завдяки цьому банки не лише швидко надають, але й так само швидко повертають свої гроші, оперативно поповнюючи ресурси.

Нова система дала змогу, крім того, забезпечити чистоту міжбанківського простору. Завдяки їй Національний банк може тримати під контролем будь-яку ситуацію щодо здійснення міжбанківських розрахунків. Нині її учасниками є понад 2400 комерційних банків України та їх установ.

В процесі розвитку банківської системи удосконалюється і система міжбанківських розрахунків.

Міжбанківські розрахунки є системою здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. По суті, лише на основі розрахунків між різними банками та їхніми установами можна завершити розрахунки в народному господарстві: між підприємствами, із фінансовими органами, позабюджетними фондами тощо. Певна частина таких розрахунків служить для економічних зв'язків між банківськими установами наприклад, при розміщенні грошових коштів у формі депозитів і кредитів, купівлі та продажу цінних паперів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8 


Подібні реферати:

Вексель в платіжному обороті

Правові засади застосування векселів в господарському обороті України. Весксельний обіг в Ураїні здійснюється згідно з Постановою Верховної Ради України від 17.06.92 р. №2470-XII “Про застосування векселів у господарському обороті України” на засадах Однакового закону про переказний і простий вексель, прийнятого Женевською конференцією 1930 року. Цей закон застосовується в Україні у вигляді “Положення про переказний і простий вексель”, затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. №104/1341. Таким чином, ...

Загальна характеристика банківських операцій

Діяльність комерційних банків у ринкових умовах різноманітна. Банки слід розрізняти насамперед як самостійні господарюючі суб¢єкти, що функціонують на засадах комерційного розрахунку, виробляють і продають свій власний продукт з метою отримання прибутку. І хоча результати діяльності банків не набувають безпосереднього матеріального втілення у традиційному розумінні (як продукція промисловості чи сільського господарства), вони носять вартісний характер, маючи у своїй основі суспільні затрати. Специфіка функціонування ...

Міжбанківські коpеспондентські відносини

Нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб'єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів. У розрахунках і платежах, що здійснюються установами банків, знаходять відображення практично всі види економічних відносин у суспільстві. І все це неможливе без розрахунків між банками. У процесі розвитку банківської системи була створена загалом налагоджена система міжбанківських розрахунків. Механізм її здійснення передбачав централізований порядок ...