Search:

Інвестиційна діяльність

Розраховуючи на фінансову допомогу збоку, слід всебічно проана­лізувати ситуацію, що склалася на світовому фінансово-кредитному ринку. Обговорення цієї проблеми на міжнародній конференції, про­веденій Міжнародним банком реконструкції та розвитку, показало, що вільні кредитні ресурси на світовому ринку капіталів практично від­сутні. За даними японських експертів, усі кредитні ресурси з ура­хуванням коштів міжнародних економічних організацій оцінюють­ся на суму приблизно 140 млрд. дол. США. Водночас світова потре­ба в них (включаючи розвинені західні країни) становить близько 270 млрд. дол. США, у тому числі потреба розвинених країн Захо­ду — 190 млрд. дол. США, країн, що розвиваються, — 60 млрд. дол. США.


2. Особливості і форми здійснення фінансових інвестицій підприємства.

Поняття інвестиції на практиці пов'язане з визначенням об'єктів вкла­день, інвестиційного процесу, інвестиційної діяльності.

За об'єктами вкладень інвестиції поділяються на виробничі та фі­нансові,

Виробничі інвестиції— це вкладення цінностей у реальні активи, по­в'язані з виробництвом товарів (послуг), з метою одержання прибутку (доходу). Цей тип інвестицій забезпечує приріст реального (фізичного) капіталу. Виробниче інвестування означає організацію виробничого про­цесу, тобто створення (придбання, будівництво тощо) виробничих потуж­ностей і наймання робочої сили.

Фінансові інвестиції— це вкладення в цінні папери. На відміну від виробничого фінансове інвестування не передбачає обов'язкового ство­рення нових виробничих потужностей і контролю за їх експлуатацією. У сучасних умовах фінансовий інвестор, як правило, не бере участі в управлінні реальними активами, покладаючись у цьому на фахівців-менеджерів. Тому процес фінансового інвестування зовні виражається у формі купівлі-продажу цінних паперів.

Існує також поняття "споживчі інвестиції". В окремих зарубіжних еко­номічних джерелах цей термін застосовується для позначення вкладень споживачів у товари тривалого користування або нерухомість. По суті, цей об'єкт вкладень споживачів не відповідає поняттю інвестицій, бо не передбачає одержання прибутку і збільшення капіталу. Ці вкладення до­цільно оцінювати як форму заощаджень. Водночас вкладення в неру­хомість можуть набрати й інвестиційних ознак. Наприклад, при високих темпах інфляції збільшуються і заощадження, тобто підвищується гро­шова оцінка нерухомості та товарів тривалого користування. Окремі такі вкладення можуть приносити прибуток за умови використання рухомого та нерухомого майна в комерційних цілях (наприклад, здавання кварти­ри в оренду).

Відмінність інвестицій основних об'єктів інвестування — виробничих і фінансових — розкривається лише у процесі їх руху, інвестиційної діяльності.

Загалом інвестиційна діяльність охоплює такі етапи: формування на­громадження — вкладення ресурсів (інвестування) — одержання прибут­ку. Одержання прибутку і приросту капіталу є основною метою інвесторів. Характеристики прибутку визначають усі параметри інвестуван­ня, тобто вкладення ресурсів. Відповідно до мети інвестиційної діяль­ності корпорації в ринкових умовах вирішуються такі інвестиційні зав­дання: по-перше, реалізується вибір інвестиційних проектів і здійснюється розміщення капіталів відповідно до обраних проектів; по-друге, здійснює­ться оптимізація або постійне коригування капітальної структури фірми залученням джерел зовнішнього фінансування (емісія цінних паперів, кредити банків); по-третє, формуються нагромадження і розподіляються дивіденди, завдяки обґрунтованій дивідендній політиці оптимізується пропорція між інвестиціями та дивідендами. Методи вирішення зазначе­них завдань і визначають показники процесу інвестування (основного етапу інвестиційної діяльності) кожної конкретної фірми.

В основі інвестиційної діяльності лежать перетворення інвестицій, що повторюються: приріст нагромаджень — витрати — приріст капітально­го майна — прибуток — інвестиції (нагромадження). Постійне відтво­рення цього ланцюжка перетворень становить кругообіг інвестицій. Од­нак існують особливості кругообігу виробничих і фінансових інвестицій.

Кругообіг виробничих інвестицій, виокремлюючись у стадії, пород­жує кругообіг фінансових інвестицій, що справляє зворотний вплив на кругообіг виробничих інвестицій. У результаті це приводить до злиття, нероздільності потоків виробничих та фінансових інвестицій у межах ок­ремої корпорації і до їх остаточного виокремлення за межі підприємства на локальних і національних ринках капіталів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Економічний ріст

Економічний ріст визначається і вимірюється: Збільшенням реального ВНП і ЧНП (ЧНП = ВНП - амортвідрахування), за деякий період часу. Збільшенням реального ВНП або ЧНП на душу населення за деякий період часу. Використовуються два способи наприклад: ВНП Індії майже на 70% перевершує ВНП Швейцарії, але рівень життя в Індії більше, ніж у 60 раз нижчий від Швейцарії. Економічний ріс вимірюється річними темпами росту в %. Наприклад: Реальний ВНП = 200 млрд. $ у минулому році, 210 млрд. – у цьому році. Темпи росту = Джерела ...

Економічний розвиток України в II половині XVII – на початку XX ст

План 1. Зміни в господарстві України в козацько-гетьманську добу. 2. Зародження мануфактурного виробництва та його особливості в Україні. 3. Промисловий переворот в Україні його етапи та особливості. 4. Аграрні реформи 1848, 1861, 1906-1911 років та їх соціально-економічні наслідки. 5. Індустріалізація в Україні: позитивні наслідки та проблеми. 6. Зародження та розвиток кооперативного руху. 1.В результаті національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 рр.) відбулися величезні зміни ...

Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни

План 1. Економіка провідних країн в роки другої світової війни та її наслідки для світового господарства. 2. Господарський розвиток країн Західної Європи, США, Японії у післявоєнний період. 3. Структурні зміни в світовому господарстві в ІІ половині ХХ століття. 4. Інтеграційні процеси в економіці європейських країн. 5. Економічний розвиток країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються. 6. Характеристика економічного розвитку нових індустріальних країн. 1. 1 вересня 1939 року фашистська Німеччина розпочала другу ...