Search:

Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

Реферати » Історія Всесвітня » Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

У ХVІ – середині ХVП ст. торгівля в економічно розвинутих країнах Європи була одним з методів первісного нагромадження капіталу. В країнах з уповільненим економічним розвитком, навпаки, торгівля іноді стимулювала повернення до кріпосних форм господарювання, підпорядко­вувала місцеве виробництво інтересам європейського капіталу. Зростало значення торгового і тісно пов’язаного з ним лихварського капіталу. Укупець-скупник нерідко передворювався в капіталіста-підприємця.

Унаслідок великих географічних відкриттів з’явилися нові напрямки торгівлі: один – в Північну і Південну Америку через Атлантичний океан, інший – в Індію та Китай морським шляхом навколо Африки. Важливим фактором економічного життя ХVІ-ХVП ст. стала “революція цін”. Також виникли нові форми організації торгівлі. З’явилися біржі: фондова і товарна. Характерною формою купецьких організацій стали торгові компанії. З відкриттям нових країн і виникненням колоній торгівля набула світового характеру. Для збуту товарів було відкрито нові, великі за своїми можливостяим ринки Азії, Африки, Америки; складався світовий ринок.

У Речі Посполитій торгівля – внутрішня, зовнішня і транзитна – нормувалася сеймовими конституціями, Литовськими статутами, королівськими дипломами, звичаями і традиціями.

Щодо напрямів зовнішньої торгівлі, то через Гданськ велася інтенсивна торгівля західноєвропейськими морськими шляхами. Крім того, він був тісно зв’язаний із такими містами Польщі, як Познань, Гнєзно та Торунь і через Познань – із Вроцлавом. Із Гданська вели торгові дороги в Литву і Білорусію. На сході Польщі торгівля велася через Люблін, який був зв’язаний із Краковом, Гнєзно, Познанню. Через Люблін велася також торгівля з Литвою і Білорусією, Україною і Росією. На півдні Польщі виділяється Краків, через який відбувалися торгові зв’язки з Україною і Росією. Слабші зв’язки простежуємо з Чехією, Австрією та Угорщиною. Торгові шляхи в ці країни йшли з Познані та Гнєзно.

Через територію Молдавського князівства проходив важливий торговий шлях, який вів з Росії через українські і білоруські землі, що входили у склад Речі Посполитої, в країни Подунав’я і Балкан і мав багато відгалужень. Один із шляхів йшов з Москви через Чернігів, Київ, Білу Церкву, Погребище, Липовець, Брацлав, Красне, Шаргород, Могилів, Бушу, Ямпіль, по території Молдав­ського князівства через Сороки на Ясси, далі у Валахію, Болгарію, Грецію і Константинополь [5, 33]. Друга вітка проходила через Київ на Васильків, Білу Церкву, Погребище, а звідти – на молдавські міста Ясси і Білгород. Далі шлях вів у Константинополь, Болгарію і Грецію [5, 34].

Важливий шлях з Москви на Львів йшов через Смоленськ, Мінськ, Слонім, Рожани, Новий Двір, Шерешів, Берестя, Белз, Великі Мости, Жовкву. Він був значно довший, ніж через Київ, але безпеч­ніший. Цим шляхом нерідко користувалися купці, які через Львів везли східні товари в Росію [2, 67].

Велике значення у розвитку зовнішньої торгівлі Речі Посполитої мали судноплавні шляхи. Для експорту хліба, солі, поташу, дьогтю, виробів з дерева використовувався Західний Буг і Сян, води яких несли численні торгові човни до Вісли та її приток далі до Балтійського моря.

Західний Буг – основна сплавна артерія Волині. По ньому був єдино можливий вивіз до Гданська великої кількості волинської продукції, хоча ця ріка протікала по Волині в її тогочасних кордонах лише в районі Устилуга і дещо на південний схід від нього.

Використовувались у торгівлі й інші ріки, які протікали через територію Речі Посполитої: Західна Двіна, Неман, Дніпро з численними його притоками та Південний Буг, Стрий, Стир, Нарев, Дунаєць, Вепж, Тисьмениця, Брда, Ніда, Прошня, Нотеш, Варта [9, 369].

Пьотрковський статут 1477 р. забезпечив свободу судноплавства по річках королівства [9, 151-152]. Дата прийняття цього документа свідчить про те, що вже у першій половині ХV ст. склалася система водних комунікацій, у яких основним елементом була Вісла.

Близкість або віддаленість від судноплавної ріки впливала на економічний розвиток феодаль­ного земельного володіння, на розвиток або занепад міст. Місцезнаходженням над Віслою або її притоками зобов’язані своїм розвитком у ХVІ-ХVП ст. такі міста, як Варшава, Пултуск, Ломжа, Плоцьк та ін. [8, 33].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Альд Пій Мануцій

ЗМІСТ Альд Пій Мануцій. 2 “Нова Академія” Альда. 3 “Дім Альда” і Франческо Гріффо. 3 Титульні листи і колофони. 5 “Якір і дельфін” Альдо. 7 Шедеври Альда Мануція. 8 Твори Аристотеля і інші фоліанти. 8 Про Етну та інших ін-кварто. 9 Маленькі альдини. Альд і Гріффо. 11 Висновок. 13 Література. 15 Альд Пій Мануцій. Мануцій (Мануччи) – знаменита сім'я венеціанських друкарів, видавців і вчених епохи Відродження. Родоначальник їх – Альд Мануцій-старший, відомий під іменем Aldo Рiо, народився близько 1450 р. в ...

Реформи спартанського законодавця Лікурга

ВСТУП. ЛИКУРГ (LYKURGOS), Легендарний спартанський законодавець (9 – 8 вік до нашої ери) (Давня Греція.). Свідчення про життя Ликурга різноманітні та противорічиві. Гречеські автори 5- 4 віку до нашої ери приписують Ликургу створення інститутів спартанського суспілного та державного устрою, дійсне створення яких було результатом довгого історичного процессу переходу від первіснообщинного строю до классового суспільства. Ликургу приписують розділення Лаконських земель з прикріпленими ілотами на рівні ділянки для спартітатів ...

Суспільно-політичні рухи в 1919-1939 рр.

ПЛАН Лібералізм і консерватизм, їх пріоритети і соціальна база. Утворення, цілі, тактика комуністичного руху. Зародження та ідейні засади італійського фашизму та німецького націонал-соціалізму. Національно-визвольний рух. Робітничий і соціалістичний рух після І світової війни. Лібералізм – політична течія, теорія, яка має на меті ліквідацію і пом’якшення різних форм державного і суспільного примусу щодо особи. В економіці виступає за принцип вільної торгівлі, ліквідацію митних бар’єрів. Провідним напрямом ...