Search:

Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

Реферати » Історія Всесвітня » Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

У ХVІ – середині ХVП ст. торгівля в економічно розвинутих країнах Європи була одним з методів первісного нагромадження капіталу. В країнах з уповільненим економічним розвитком, навпаки, торгівля іноді стимулювала повернення до кріпосних форм господарювання, підпорядко­вувала місцеве виробництво інтересам європейського капіталу. Зростало значення торгового і тісно пов’язаного з ним лихварського капіталу. Укупець-скупник нерідко передворювався в капіталіста-підприємця.

Унаслідок великих географічних відкриттів з’явилися нові напрямки торгівлі: один – в Північну і Південну Америку через Атлантичний океан, інший – в Індію та Китай морським шляхом навколо Африки. Важливим фактором економічного життя ХVІ-ХVП ст. стала “революція цін”. Також виникли нові форми організації торгівлі. З’явилися біржі: фондова і товарна. Характерною формою купецьких організацій стали торгові компанії. З відкриттям нових країн і виникненням колоній торгівля набула світового характеру. Для збуту товарів було відкрито нові, великі за своїми можливостяим ринки Азії, Африки, Америки; складався світовий ринок.

У Речі Посполитій торгівля – внутрішня, зовнішня і транзитна – нормувалася сеймовими конституціями, Литовськими статутами, королівськими дипломами, звичаями і традиціями.

Щодо напрямів зовнішньої торгівлі, то через Гданськ велася інтенсивна торгівля західноєвропейськими морськими шляхами. Крім того, він був тісно зв’язаний із такими містами Польщі, як Познань, Гнєзно та Торунь і через Познань – із Вроцлавом. Із Гданська вели торгові дороги в Литву і Білорусію. На сході Польщі торгівля велася через Люблін, який був зв’язаний із Краковом, Гнєзно, Познанню. Через Люблін велася також торгівля з Литвою і Білорусією, Україною і Росією. На півдні Польщі виділяється Краків, через який відбувалися торгові зв’язки з Україною і Росією. Слабші зв’язки простежуємо з Чехією, Австрією та Угорщиною. Торгові шляхи в ці країни йшли з Познані та Гнєзно.

Через територію Молдавського князівства проходив важливий торговий шлях, який вів з Росії через українські і білоруські землі, що входили у склад Речі Посполитої, в країни Подунав’я і Балкан і мав багато відгалужень. Один із шляхів йшов з Москви через Чернігів, Київ, Білу Церкву, Погребище, Липовець, Брацлав, Красне, Шаргород, Могилів, Бушу, Ямпіль, по території Молдав­ського князівства через Сороки на Ясси, далі у Валахію, Болгарію, Грецію і Константинополь [5, 33]. Друга вітка проходила через Київ на Васильків, Білу Церкву, Погребище, а звідти – на молдавські міста Ясси і Білгород. Далі шлях вів у Константинополь, Болгарію і Грецію [5, 34].

Важливий шлях з Москви на Львів йшов через Смоленськ, Мінськ, Слонім, Рожани, Новий Двір, Шерешів, Берестя, Белз, Великі Мости, Жовкву. Він був значно довший, ніж через Київ, але безпеч­ніший. Цим шляхом нерідко користувалися купці, які через Львів везли східні товари в Росію [2, 67].

Велике значення у розвитку зовнішньої торгівлі Речі Посполитої мали судноплавні шляхи. Для експорту хліба, солі, поташу, дьогтю, виробів з дерева використовувався Західний Буг і Сян, води яких несли численні торгові човни до Вісли та її приток далі до Балтійського моря.

Західний Буг – основна сплавна артерія Волині. По ньому був єдино можливий вивіз до Гданська великої кількості волинської продукції, хоча ця ріка протікала по Волині в її тогочасних кордонах лише в районі Устилуга і дещо на південний схід від нього.

Використовувались у торгівлі й інші ріки, які протікали через територію Речі Посполитої: Західна Двіна, Неман, Дніпро з численними його притоками та Південний Буг, Стрий, Стир, Нарев, Дунаєць, Вепж, Тисьмениця, Брда, Ніда, Прошня, Нотеш, Варта [9, 369].

Пьотрковський статут 1477 р. забезпечив свободу судноплавства по річках королівства [9, 151-152]. Дата прийняття цього документа свідчить про те, що вже у першій половині ХV ст. склалася система водних комунікацій, у яких основним елементом була Вісла.

Близкість або віддаленість від судноплавної ріки впливала на економічний розвиток феодаль­ного земельного володіння, на розвиток або занепад міст. Місцезнаходженням над Віслою або її притоками зобов’язані своїм розвитком у ХVІ-ХVП ст. такі міста, як Варшава, Пултуск, Ломжа, Плоцьк та ін. [8, 33].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Порівняльна характеристика Франції та Італії

РОЗВИТОК ДРУКАРСТВА Розвиток освіти і шкільництва того часу був тісно пов'язаний з розвит­ком друкарської справи. У Польщі перші книги друкувались латинською мовою наприкінці XV ст. У XV-XVI ст. з середовища польських культурних діячів вийшла ціла плеяда майстрів, які друкували книжки не лише на батьківщині, айв інших краї­нах Західної Європи. Постійна друкарня з латинським шрифтом у Польщі була заснована Яном Галлером на початку XVI ст. Поряд з книжками, що виходили з дру­ку латинською, з'являються друковані ...

Причини розпаду Югославії та загострення ситуації на Балканах

... Так на грізних дорогах війни знайшов письменник своїх рідних, що перенесли страшні роки фашистської неволі. Котилися на захід фронти, ще гриіла війна, а Яновський зі своїми побратимами – письменниками обїздив рідні землі, придивлявся до відбудовчої, мирної праці на визволеній Україні. Якось Юрій Яновський і Петро Панч завітали в степове село на Херсонщині. Довго стояли вони, вражені гнітючою картиною спустошеного села... Людей не видно. Навіть птахів немає. Та ось вилазить з погреба жінка з дівчинкою років пяти.Обої ...

Конституція 1848 року Франції

Передумови виникнення Конституції 1848 року Передумовами виникнення Другої Республіки та Конституції 1848 року є те, що в 40-х роках XIX століття Франція робить помітні успіхи в промисловому розвитку, на місце мануфактури і кустарної промисловості стає капіталістична фабрика. Настає епоха великого машинного виробництва. Чим далі заходив цей процес, тим все чіткіше ставали його головні наслідки: а) посилення ворожості між робітничим класом, з одного боку, і буржуазією - з іншого; б) їхнє загальне невдоволення режимом ...