Search:

Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

Перешкодою для судноплавства була нерозвинутість інфраструктури і невелика кількість міст над рікою, відсутність річкових портів, сховищ. Наприклад, дорога по Бугу отримала дальший розвиток лише в ХVІ-ХVП ст. як один із основних водних шляхів Речі Посполитої, який використовувався насамперед для сплаву зерна та виробів з лісу. Вона з’єднувала територію воєводств Руського, Белзького, Волинського, Брестського, частини Люблінського, Хелмської землі і Східної Мазовії з Гданськом. Не зважаючи на несприятливі природні та технічні умови, сплав по Бугу розвивався і мав велике значення: цим шляхом поширювався вплив гданського ринку, який втягував у свою орбіту широку територію, що не мала безпосередніх зв’язків з Віслою [10, 478-479].

Ще однією сплавною артерією Речі Посполитої була ріка Нарев, яка поєднувала території Підляшшя і північно-східної Мазовії з Гданськом. У басейні Нарева з експортом зерна було зв’язано 14 міст.

Станом на ХVІ ст. найрозвинутішим економічним центром Польщі і найбільшим портом у басейні Балтійського моря був Гданськ. У 1591-1631 рр. з Гданськом були пов’язані такі торгові шляхи: Амстердам – Балтика; Нідерланди – Португалія – Балтика – Амстердам; Нідерланди – Франція – Балтика – Амстердам; з Балтики до Італії і островів Середземномор’я [6, 178].

Основними торговими партнерами Польщі в ХVІ-ХVІІ ст. були Нідерланди, Англія та Франція. Основними торговими партнерами Польщі в ХVІ-ХVІІ ст. були Нідерланди, Англія та Франція.

У 80-і рр. ХVІ ст. Нідерланди повністю зайняли основне місце Любека та інших ганзейських міст у гданській торгівлі. Більша частина товарообміну була в руках голландських купців. Найтіс­ніші контакти Гданськ мав з Амстердамом. Балтійська торгівля мала виключно велике значення через поширення так званого маятникового судноплавства. З кінця ХV ст. голландські кораблі направлялися в Іспанію та Португалію, де купували сіль, фрукти та колоніальні товари, а продава­лися вітчизняні промислові вироби і прибалтійські товари, насамперед суднобудівні матеріали. Така торгівля була способом переливання багатств із піренейського півострова до Голландії.

Розмір прибутку, який можна було отримати гданському купцю в торгівлі з Амстердамом, був середнім: 30-40 відсотків на вкладений капітал при вивозі зерна та 27-30 відсотків при ввозі соленої риби.

Англія проявила посилену зацікавленість у балтійській торгівлі в другій половині ХVІ ст., коли розвинута мануфактурна промисловість вимагала нових ринків збуту продукції. Формою торгової експансії Англії стала Балтійська компанія, утворена в 1579 р. Сукно було основним товаром експорту в Польщу. Близько 70 відсотків англійського імпорту з прибалтійських країн складали товари, необхідні в кораблебудуванні. У значній мірі Англія опиралась у розширенні свого військового флоту на матеріали з балтійської зони.

Характер торгівлі Польщі із Західною Європою визначався рівнем соціально-економічного розвитку країн, загальноєвропейською економічною кон’юнктурою, зміною торгових шляхів в Європі, утворенням багатонаціональної Речі Посполитої.

ХVІ ст. було сприятливим для балтійської торгівлі. Продовжувалася боротьба за місткі ринки прибалтійських країн. У цю боротьбу в ХVІ ст. активно включилась Англія, борючись, головним чином, з посередництвом ганзейських купців. На другу половину ХVІ століття приходиться ріст зацікавленості англійського купецтва прибалтійськими державами, в тому числі і Польщею. Це виразилося в утворенні вищезгаданої Східної Компанії (на основі привілею Єлизавети І) [11, 28].

Завдяки Компанії торгівля з Балтикою набула більш організованого характеру і пристосовува­лася до боротьби з ганзейськими купцями. В першій половині ХVІІ ст. вона об’єднувала декілька сотень купців. До її складу входили купці-оптовики Лондона, Ньюкастла, Йорка, Гулля та інших міст. Вони торгували сукном, галантарейними та ювелірними, готовими шкіряними виробами, невиправленою шкірою, шовком і бархатом.

Членам Компанії належало право монопольної торгівлі з Норвегією, Швецією, Польщею та їхніми володіннями в Інфляндії, Прусії та Помор’ї на схід від Одеру. Активні торгові операції вони вели у Гданську, Ельблонзі. У другій половині ХVІІ ст. в Ельблонзі жили англійські купці, в тому числі члени Східної Компанії. Це портове місто у 1585-1628 рр. було головним посередником в обміні між Польщею та Англією, а також місцем складування товарів Східної Компанії [5, 115].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Суспільний і державний лад Римської Республіки

1. Державний устрій Риму до початку ІІІ ст до н.е. Рання Республіка Політична історія V-IV ст. характеризується зміцненням республіканського ладу і боротьбою плебеїв за його демократизацію. Але, незважаючи на успіхи плебса, державний лад залишався аристократичним. Римська община мала три типи народних зборів. Куріатні коміції втратили своє значення ще на початоку Республіки. За ними зберігалося вирішення лише деяких питань сімейного права, такі як: усиновлення, затвердження заповітів і обряд наділення вищою владою ...

США у післявоєнний період

Основні підсумки війни 1. Економічні підсумки Друга світова війна - остання глобальна війна, у якій США ще могли воювати на чужій території, удалині від Американського континенту. На території США ще не було не тільки воєнних дій і повітряних бомбардувань, але навіть повітряних тривог. Під час другої світової війни відбулися структурні зміни в промисловості США. Ті галузі, що зробили великий стрибок уперед ( як наприклад, авіаційна і хімічна), збільшили своя питома вага в промисловості країни. У США до другий світів війни ...

Людовік XIV

Король Франції з 1643-го року, син короля Людовіка XIII і королеви Ганни Австрійської. Людовіку було усього лише п'ять років, коли вмер його батько, і він став королем. Керування країною взяла на себе Ганна Австрійська, однак навіть досягши повноліття, він не поспішав брати управління у свої руки, надаючи перевагу займатися любовними справами, залишаючи справи державні на Ганну Австрійську і кардинала Мазаріні. Поки Людовік був неповнолітнім, регентом вважалася його мати, хоча справжнім правителем тоді був спритний ...