Search:

Зовнішня торгівля Речі Посполитої з країнами Західної Європи наприкінці ХV-першій половині 1VII ст.

Відносинам з Англією, яка мала розвинуте промислове виробництво і торгівлю, Польща надавала велике значення. Англія ж відносини з іншими країнами ставила в залежність від можливості ведення торгівлі. Ці відносини ставали тіснішими тоді, коли торгівля з тією чи іншою країною приносила Англії великі доходи. Другий принцип, яким керувалась Англія у встановленні зв’язків з іншою країною, була політична можливість впливу тої чи іншої країни на підтримку політичної рівноваги сил у Європі.

Основним товаром англійського експорту в Польщу було сукно. Близько 70 % англійського імпорту з прибалтійських країн складали товари, необхідні в кораблебудуванні. У розбудові свого військового флоту Англія опиралася на матеріали з балтійської зони. Невелика частка Балтики в загальному імпорті Англії пояснюється тим, що товари, які вивозилися звідти, не були високої вартості, але були дуже необхідні для англійської економіки [8, 204].

Торгівля Польщі і Франції була незначною. За 1562-1616 рр. з Гданська виїхало більше тисячі французьких суден. Їх кількість в різні роки відрізнялася: найбільше в 1587 р. – 196, а вже в 1588 р. – лише 6 [8, 183]. Безпосередній товарообмін між Польщею і Францією зріс лише у другій половині ХVП ст., коли була утворена Північна Компанія. Польща вивозила переважно суднобудівні матеріали. Король Людовік ХІV особисто цікавився поставками цих матеріалів з Гданська. Поставки зерна мали велике значення лише в голодні роки у Франції, особливо в 1693-1694 рр.

В імпорті з Франції велике значення мали сіль і вино, які розходилися по північних ринках Речі Посполитої, меншу роль мали тканини і колоніальні товари, які привозилися більше з Голландії.

Французькі купці виконували в Гданську і політичні функції. Наприклад, у 1661 році купець Жан Формонт був призначений консулом у Гданськ, його брат Даніель був консулом у Крулевці. На замовлення Кольберта ними була розроблена записка (меморіал) в 1668 р. про можливість розвитку торгівлі в гирлі Вісли.

Велике значення для економіки Польщі мала торгівля Кракова із сусідніми країнами. В ХVІ ст. Краків продовжує достатньо інтенсивний товарообмін із Сілезією, Чехією, Моравією, Австрією [7, 177].

Найбільш тісні зв’язки були з Сілезією, куди вивозили сіль і волів, а також коней, шкіру, віск. Привозили сукно, полотно, пиво, металеві вироби.

З другої половини ХVІ ст. посилюються зв’язки з Чехією, особливо Прагою. Сюди вивозили сіль, шкіру, олово, вовну. Привозили в Польщу переважно сукно, вино.

Через Моравію Краків був зв’язаний з Південною Європою. З Італії краківські купці поставляли в Польщу різноманітні шовкові тканини: венеціанські, генуезькі, флорентійські, неаполітанські. Вони також мали жваві зв’язки з Австрією, зокрема з Віднем, Кремсом, Ліпцем. Вивозили сюди такі товари: віск, олово; ввозили сталь, металеві вироби.

Через Сілезію і Чехію краківські купці їздили в Німеччину: Нюрнберг, Липськ, Галле, Гамбург; торгували тут волами, шкірою. З Німеччини вивозилися насамперед полотна різного ґатунку, галантерейні та металеві вироби.

Із середини ХVІ ст. змінюються торгові відносини з Угорщиною. Угорська мідь зникає в транзитній торгівлі Польщі. Вона тепер відправляється через Сілезію або Чехію у напрямі Гамбурга. Головним предметом експорту з Угорщини стає вино, пізніше – сливи. Імпортували з Польщі сукно, солену рибу, колоніальні товари, олово [5, 84].

Важливим напрямом торгівлі були відносини з Балканами і причорноморськими містами. Посе­редником у цій торгівлі був Львів. У зв’язку з переміщенням торговельних шляхів після великих географічних відкриттів у ХVІ ст. помітно скорочується радіус безпосередніх зв’язків львівських купців на Заході. Вони їздять найчастіше на ярмарки Ярослава, Перемишля, Любліна, Кракова.

У першій половині ХVІ ст. найтісніші торгові зв’язки Польське королівство мало з Великим князівством Литовським. Після Люблінської унії 1569 р. встановлюється єдиний торгово-економіч­ний простір двох колишніх держав, об’єднаних в одну Річ Посполиту. Проте господарська інтеграція польсько-литовської держави тривала досить довго, тому можна назвати торгові зв’язки між двома частинами держави у 70-90-х роках ХVІ століття як зовнішньополітичні. Товари із Великого князівства Литовського привозили у Польщу двома шляхами: через Люблін і мазовецькі міста.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Індія в міжвоєнний період

В 1920 р. створено Всеіндійський конгрес профспілок. 1925 р. Комуністичну партію Індії. 1930 р. ІНК оголосив компанію громадян непокори, що супроводилася антиімперіалістичними виступами трудящих. 1934 р. КПІ було оголошено поза законом. 1936 р. ІНК висунув завдання створення єдиного фронту. Під час другої світової війни 1939-1945 рр. Виступала на боці антифашистської коаліції. Наприкінці війни склалася гостра політична ситуація яка знайшла у новому піднесенні національно-визвольної боротьби. 1946 р. було створено ІНК ...

Наукові відкриття в 20-х - 30-х роках ХХ ст.

План 1. Вступ 2. Перше телезображення 3. Звукове кіно 4. Тепловоз 5. Годдард. Ракета на рідкому паливі 6. Эдвін Хаббл 7. Фрідман. Теорія «Великого вибуху» 8. В. І. Вернадський 9. Терменвокс 10. Диференціальний аналізатор 11. Плазма 12. Пеніцилін 13. Античастинки 14. Курт Гедель. Теореми про неповноту 15. Прискорювач часток 16. Ірен Жоліо-Кюрі. Штучна радіоактивність 17. Розподіл ядра. О. Ган 18. Нейлон 19. Кисневий конвертер 20. «Машина Тьюрінга» 21. Т-34 22. Вертоліт 23. Створення радіотелескопa ...

Проголошення КНР і побудова основ соціалізму

Китайський народ під час війни з японськими агресорами (1937—1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. За­гинули численні культурні цінності, було зруйновано міста, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні. На завершальному етапі Другої світової війни війська СРСР прове­ли успішні операції, розгромивши японців на суходолі. Величезна те­риторія Північно-Східного Китаю — Маньчжурія — з населенням по­над 40 млн чол. стала зоною тимчасової окупації ...