Search:

Поняття та види юридичних осіб

Слід зазначити, що з усього розмаїття класифікацій юридичних осіб, що пропонувалися у вітчизняній цивілістиці, у ЦК використана лише одна — поділ юридичних осіб на особи приватного права та особи публічного права. При цьому критерієм поділу названо порядок створення тих та інших юридичних осіб. Зокрема ч.2 ст.81 ЦК встановлює, що юридичні особи залежно від порядку їх створення поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до ст.87 ЦК.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

З приводу обрання у ЦК критерію для класифікації варто зробити таке зауваження. Очевидно, ним насамперед слід вважати усе ж таки не порядок, а цілі створення, а також галузь, у якій має діяти та чи інша особа. Якщо юридична особа має діяти у галузі публічного права і виконувати відповідні адміністративні, освітні, культурні тощо функції, то вона є суб'єктом публічного права і мас створюватися у порядку, визначеному для таких осіб. Якщо ж юридична особа має функціонувати у галузі приватного права, як його суб'єкт, то вона має створюватися у порядку, встановленому для юридичних осіб приватного права.

Стосовно класифікації юридичних осіб, запропонованої у ЦК, слід також зауважити таке.

Оскільки ч.З ст.81 ЦК передбачає, що цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус лише юридичних осіб приватного права, можна припустити, що такий поділ обраний як первісна підстава для подальших класифікацій юридичних осіб саме приватного права.

Зокрема один з критеріїв поділу юридичних осіб приватного права міститься вже в ч. І ст.81 ЦК, де встановлено, що юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна.

Отже, звідси випливає, що згідно з ЦК юридичні особи приватного права можуть бути:

а) такими, що являють собою об'єднання осіб;

б) такими, що являють собою об'єднання майна;

в) такими, що являють собою об'єднання осіб та майна. Такий поділ становить не лише теоретичний, а й практичний

інтерес, оскільки від виду юридичної особи приватного права залежить визначення переліку установчих документів, обсяг правосуб'єктності такої юридичної особи, порядок придбання та реалізації прав і обов'язків тощо.

Відповідно до Закону "Про товарну біржу" специфічним видом юридичних осіб є біржа, яка є організаційно-правовою формою оптової торгівлі

Товарна біржа — це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які здійснюють виробничу та комерційну діяльність, І має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу та пов'язаних з ним операцій.

Фондова біржа займається виключно організацією укладення угод купівлі-продажу цінних паперів. Вона не може здійснювати

операції з цінними паперами від власного імені й за дорученнями клієнтів, а також виконувати функції депозитарію

Слід підкреслити, що біржі незалежно від їх виду (товарна, фондова, універсальна тощо) не є комерційними організаціями і не можуть мати за мету отримання прибутку в результаті здійснення основної діяльності.

Банки — це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності і громадян за рахунок залучених коштів підприємств, установ, організацій, населення, інших кредитних ресурсів, а також касове і розрахункове обслуговування, здійснення валютних та інших банківських операцій.

7.Висновок.

Таким чином можна підвести підсумок в дослідженнях такого явища як юридична особа.

Отже законодавець не дав нам чіткого визначення юридичної особи, а тільки запропонував нам її ознаки до яких відносяться:

організаційна єдність;

наявність відокремленого майна;

виступ у цивільному оброті від свого імені;

здатність нести самостійну майнову відповідальність;

здатність бути позивачем і відповідачем в суді.

Розглядаючи, наведену у вступі теорію Ф.Савеньї, можна сказати, що юридична особа має властивості людської особистості, тобто, має всі права, що належать фізичній особі, крім тих, якими з об’єктивних причин може володіти тільки людина. Таким чином, законодавець, застосовуючи юридичну фікцію, створює вигаданий суб’єкт права, що існує лише як абстрактне поняття[7]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 


Подібні реферати:

Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

Зміст Зміст Вступ Поняття та види джерел підвищеної небезпеки Умови виникнення зобов’язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки Суб’єкти зобов’язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки Підстави звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності Висновки Список використаних джерел Додатки Вступ Стаття 1187 ЦК України (ст. 450 ЦК УРСР) регулює зобов'язальні відносини, що виникають із факту ...

Зовнішньоекономічний контракт, зміст, порядок укладення

Узагальнене поняття зовнішньоекономічного договору (контракту) дано в ч. 6 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": під зовнішньоекономічним договором розуміється матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Наказом Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року ...

Спадкове право

Зміст Вступ. Розділ I Строк видачі свідоцтва про право на спадщину 1. Поняття спадщини. 2. Спадкування. 3. Спадкування за законом. 4. Прийняття спадщини. 5. Оформлення права на спадщину. Розділ II Проблемні питання в правовому регулюванні спадкового права за Новим Цивільним Кодексом 1. Питання пов’язані з місцем відкриття спадщини. 2. Проблеми при визначенні кола спадкоємців. 3. Проблемне трактування норми статті 1270 «Строки прийняття спадщини» Розділ III Міжнародний досвід 1. Впровадження нового цивільного ...