Search:

Аналіз географічних карт


Висновки

В фізико-географічному положенні території Івано-Франківської облатсі ми виділяємо три типи ландшафтів: лісостеповий, лісовий, гірсько-лісовий. Ці ландшафти мають спільні риси:

майже суцільним поширенням в лісостепових ландшафтах лісовидних суглинків,

переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,

поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,

поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,

велике поширення річкових терас різного віку.

Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:

попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,

погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,

втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,

погіршення умов проживання людей.

Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.

На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.

В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:

значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,

не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,

встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),

інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,

підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,

найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,

має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов’язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,

серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов’язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.

Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.


Література

Авцын А.П. Введение в географическую патологию. – М.: Медицина, 1972. – 328 с.

Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.

Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.

Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір, 1998. – 356 с.

Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ: Вид-во «Радянська школа», 1996. – С.7-20.

Географічна енциклопедія України. В 3-х т. – Київ: Вид-во ІРЕ ім.Бажана, 1996. – 2 Т. – 120 с.

Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібаник. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.

Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1997. – 726.

Івано-Франківська областіь. Екологічя і оптимізація природнокористування / Укладачі Приходько М.М., Савюк В.О., Дмитраш Н.В. та інші / - Івано-Франківськ, 1996. – С.3-4, 72-77.

Койнов М.М. Природа Станіславської області. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1960. – 102 с.

Койнов М.М. Ландшафтная характеристика предкарпатських природно-географических районо. – Географ. сб. Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1961. – 120 с.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Джерела прісної води в Україні

Основні джерела прісної води на території України - стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації. Сумарна величина стоків річок України без Дунаю в середній заводністю рік ...

Родина Губоцвітні

Родина Губоцвітні ( Lamiaceae ) досить велика налічується біля 3500 губоцвітних , що об’єднуються у 200 родів і поширені у всіх кліматичних зонах та на всіх континентах . У флорі України представлено понад 230 видів . Губоцвітні це трв’янисті рослини , рідше напівкущі або кущі . Види родин часто виділяються рядом характерних ознак : стебла чотиригранні , листки навхрест супротивні , прості без прилистків . Квіткі двостатеві з подвійною оцвітиною , зигоморфні . Чашечка трубчаста з 5-ма зубцями , часто двогуба . Віночок ...

Забруднення вод світового океану

Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надхо­дить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Ду­же багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світо­вий океан близько 62 млн т на рік. Ці речовини ...