Інкрустація різьблених виробів
Наступним етапом роботи є підготовка та виготовлення обручів. На Гуцульщині поширені два види обручів:
— плетені /віблі/, виготовляються із кущових порід дерева (ліщина, горобина, свид або смерекова гілка);
— плоскі стругані /ставчєті, бгані/; бгати — це гнути.
Технологія виготовлення плетених обручів порівняно проста і складається з таких етапів.
Заздалегідь примічений кущ ліщини, смерекових нижніх гілок чи молодих пагонів ясена, в'яза, горобини оглядаємо, вибираємо найкращі, прямі, без сучків і зрізаємо прутики;
— знімаємо кору
розколюємо на дві частини;
вісним ножем малого радіуса заокруглення вистругуємо на розколеній стороні частину деревини разом із серцевиною, на одному кінці робимо замок /зуб/;
— пропарюємо або проварюємо;
розпареною заготовкою обгинаємо посудину в місці, де повинен фіксуватись обруч, і позначаємо замок;
— вирізаємо на другому кінці зуб, швидко складаємо замок;
— натягуємо на посудину і, злегка постукуючи, ставимо обруч на місце.
Натягнувши один обруч на частину виробу з більшим діаметром, знімаємо поставник. В технологічній послідовності, описаній вище, виготовляємо другий обруч і натягаємо його на місце. Ножем обрізаємо кінці обруча, які виступають поза замком. Весь процес виготовлення повинен іти саме в такій послідовності.
Для виготовлення обручів із подвійним переплетенням на маленький посуд гуцульські бондарі часто використовують тоненьку смерекову гілку або смерековий корінь, який має велику пластичність.
При виготовленні плетених обручів кожен майстер застосовує ще й свої власні технологічні знахідки, але загальна технологія і послідовність виготовлення майже однакова.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПЛОСКИХ (СТАВЧЄТИХ) ОБРУЧІВ
Плоский обруч є одним із найкращих і найміцніших. Він є одночасно й декоративним доповненням до загальної форми виробу. Але технологія його виготовлення дещо складніша від плетеного, тому вимагає добрих навиків у роботі та майстерності у володінні бондарським інструментом.
На Гуцульщині найчастіше плоскі обручі виготовляють із явора та ясена, хоча можна застосовувати деревину молодого дуба, береста, в'яза.
Деревина явора, ясена відзначається великою пластичністю, в'язкістю і щільністю, піддається крученню, під час складання замка не тріскається вздовж волокон.
ПОЕТАПНІСТЬ ВИКОНАННЯ ОБРУЧІВ
Вибираємо деревця ідеально рівні, без сучків, кривизни й інших дефектів та вад, не старші 10-15 років, з діаметром 8-12-15 сантиметрів і більше. Деревця бажано вибирати ті, зрубування яких не приносить шкоди природі, у яких обламана верхівка, які ростуть по двоє, близько одне до одного або надто густо.
Потім ріжемо шматки стовбура на довжину майбутнього обруча, заміряючи попередньо окружність виробу з запасом 8 — 10 см;
— розколюємо в радіальному напрямку на дві, потім на чотири, а потім ще на тонші пластини. Розколюючи на тоненькі пластини, треба слідкувати, щоб не попсувати багато деревини через бокове сколювання. Тому, зробивши сокирою чи ножем надкол на одному кінці заготовки, вставляємо вісний ніж у розкол і контролюємо товщину пластин, просуваючи ніж уперед у бік розколювання;
— прямим вісним ножем вистругуємо пластину трапецієвидної форми;
— на одному кінці пластини робимо замок, кінець якого зістругуємо на тоненький клин. Саме цю частину замка бажано виготовляти першою. Весь процес виготовлення першої частини замка;
— прогинаємо пластину у спеціально підготовленому пристрої або так, як народний майстер, просто на коліні, дуже густо кладучи згин біля згину;
— обтягуємо пластину навколо посудини у зазначеному місці, позначаємо другу частину замка;
— виконуємо другу частину замка;
— складаємо обруч і натягуємо його на виріб. Поетапність виконання плоского (бганого, ставчєтого) обруча.
Обручі виготовляють зі свіжозрубаної деревини: пропаривши, їх можна натягувати на посудину.
Інший спосіб — виготовлення з сухих, попередньо заготовлених пластин, піддаючи їх гідротермічній обробці (пропарюванню або проварюванню). Пластини заготовляють тільки зі свіжозрубаного дерева в будь-яку пору року, хоча найкращим часом є осінньо-зимовий період.
Коли виріб складено, доги підігнано, обручі натягнуто, приступають до найвідповідальнішого етапу роботи — виготовлення і укладання дна. Обрізають рівно нижню частину посудини пилою, при необхідності пиляну площину підстругують ножем. На віддалі від нижнього краю приблизно 1,5 — 2 см (залежно від величини посудини) нарізаємо уторником канавку. Розхилом циркуля замірюємо одну шосту частину окружності, тобто радіус майбутнього дна, вставляючи ніжку циркуля у канавку. На підготовленій дощечці креслимо діаметр майбутнього дна і випилюємо круг. Товщину доги підбираємо залежно від розміру посудини: для малих посудин діаметром 10, 15, 20 см товщина від 15 до 20 мм, для більших — трохи більша. Ослаблюємо обруч, збиваючи його в сторону звуження конічної поверхні виробу, вставляємо дно. Обруч ставимо на місце.
Подібні реферати:
Регіональні особливості розпису на склі
Живопис на склі виступає яскравою сторінкою образотворчого фольклору, що живиться багатими мистецькими традиціями минулих віків. У малюванні на склі відбилися естетичні смаки народу, соціальні мотиви, розуміння явищ навколишнього світу. Тут органічно поєдналися казка і правда, фантазія і реальність. Зараз в Україні, на жаль, у техніці розпису на склі працює небагато митців, але головне, що вона не забута. На Львівщині в техніці живопису на склі працює народний умілець-самородок Іван Сколоздра. У своїх роботах майстер ...
Види народно-ужиткового мистецтва
Людина старається прикрасити своє оточення. Вона оздоблює візерунками предмети побуту, житло, середовище, в якому живе. Оздоблюванням предметів займається окремий вид мистецтва - так зване декоративне мистецтво. Отже, декоративне мистецтво - це вид образотворчого мистецтва, твори якого є узорами або предметами художнього оформлення, і одні і другі служать для прикраси. Слово "декоративний" походить від латинського слова dekorare - прикрашувати. Декоративне мистецтво виникло в період первісно общинного ладу, в ...
Плетіння з лози
Біля доріг, струмків, на берегах річок, озер, недалеко від будов, у скверах, парках можна зустріти великі хащі верболозів або ж дерева з розкинутими гілками, які деколи досягають тридцятиметрової висоти. Верба (лоза) найбільш поширена як природний матеріал. Здавна люди запримітили її чудові властивості. Міцна, зручна в плетінні, вона годилась для створення великих та малих виробів. Плетіння з лози — один із найдавніших видів народного мистецтва. За свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато ...