Search:

Проблеми формування і виконання місцевих бюджетів

загальнодержавні податки і збори;

місцеві податки і збори;

надходження коштів від приватизації майна;

дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

інші надходження.

Умовно всі ці види доходів можна поділити на власні, закріплені та регулюючі.

Власні доходи – це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього органу. Хоча перелік власних доходів в Україні законодавчо не визначений, сюди логічно було б віднести місцеві податки і збори і доходи від підприємств комунальної форми власності. У практиці взаємовідносин власні доходи об’єднуються з поняттям “закріплені доходи”. Закріплені доходи – це доходи, які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів визначається чинним законодавством. Сюди слід віднести податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плату за землю, надходження коштів від приватизації підприємств комунальної власності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, інші доходи, що зараховуються до місцевих бюджетів у розмірах, визначених законодавством.

Регулюючі доходи – це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регулюючих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві органи влади. Уточнення переліку регулюючих доходів здійснюється у щорічних законах про Державний бюджет України. До 1997р. в Україні було 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Але з прийняттям Закону “Про державний бюджет на 1997 рік” податок на додану вартість в повній сумі зараховується до Державного бюджету, а згідно Закону “Про Державний бюджет на 1998 рік” передбачене повне зарахування прибуткового податку з громадян до місцевих бюджетів, а акцизного збору – до Державного бюджету. Тому фактично регулюючими для бюджету району можна визначити податок на прибуток підприємств і організацій та прибутковий податок з громадян.

Наведені в таблиці 2.1 дані свідчить, що за чинної системи розподілу бюджетних доходів питома вага власних та закріплених доходів у загальному обсязі доходів має тенденцію до зростання. Так, власні та закріпленні доходи бюджетів Новгородківського району у 1996 році становили лише 11,54 відс. усіх доходів зведеного бюджету району, а в 1997-1998 роках їх частка збільшилась і становила відповідно 23,26 та 26,85 відсотка. Але цих коштів звичайно ж недостатньо навіть для фінансування поточних потреб соціально-побутової інфраструктури. Найвагомішими надходженнями є кошти від земельного податку, частка якого в 1998 році склала майже 15 відс. від загальних доходів, а також доходи від податку із власників транспортних засобів, питома вага якого у 1998 році була 4,02 відсотка.

Підвищення питомої ваги земельного податку у структурі доходів ( з 3,78 відс. – у 1996 році та 11,42 відс. – у 1997 р. до 14,8 відс. – у 1998 році) пов’язане з підвищенням ставок цього податку у 1.81 рази, що передбачено Законом України “Про державний бюджет на 1997 рік”. В 1998 році змін до розміру цих ставок не передбачалося.

Що ж стосується збільшення частки надходжень від податку із власників транспортних засобів (з 1,66 відс. у 1996 році до 4,02 відс. – у 1998 році), то такі зміни пов’язані з прийняттям 11 лютого 1997 року нової редакції Закону “Про податок із власників транспортних засобів”, згідно

Таблиця 2.1

Структура дохідної частини зведеного бюджету Новгородківського району в 1996 – 1998 рр. (тис. грн.)

якого ставки оподаткування збільшено в 1,81 рази, а також з об’єктивними причинами – збільшенням кількості громадян-власників транспортних засобів.

Лише 1,71 відс. припадає на державне мито, а також на різні збори та неподаткові доходи (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори тощо). Їхня частка у структурі доходів бюджету незначна (близько 3 відс.) і є порівняно незмінною протягом останніх трьох років. Інші закріплені податки та збори (податок на промисел, плата за воду), а також доходи від приватизації майна не забезпечують будь-якого значного надходження до бюджету.

Окремо слід звернути увагу на місцеві податки і збори. Питання місцевого оподаткування вперше отримало певне вирішення у Декреті Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р., яким встановлено 17 місцевих податків і зборів. Законом України “про систему оподаткування” у 1994 році було внесено зміни до переліку місцевих податків і зборів, і їх стало на два менше. У лютому 1997 р. Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про систему оподаткування”, де передбачено вже 16 видів місцевих податків і зборів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчує, що їх використання в Україні малоефективне, що їх роль у формуванні місцевих бюджетів поки що незначна. Як свідчать дані таблиці 2.1, у 1996 році частка місцевих податків і зборів становила 1,3 відсотки, в 1997 р. – 1,32, а у 1998 році їхня частка хоча й незначно, але все ж підвищилась і становила 1,86 відс.

Слід зазначити, що на території району стягується лише 3 із 16 місцевих податків і зборів: комунальний податок, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.

Таблиця 2.2

Розмежування надходжень від місцевих податків і зборів по

окремим видах місцевих бюджетів в 1996-1998 рр. (тис. грн.)

Вид податку

1996 рік

1997 рік

1998 рік

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Власні та закріплені доходи

283

11,54

617

23,26

629,3

26,85

Місцеві податки і збори

31

1,30

35

1,32

43,7

1,86

Надходження коштів від приватизації майна

28

1,14

0,00

0,00

Податок на промисел

1

0,04

3

0,11

2,2

0,09

Державне мито

28

1,14

42

1,58

40,1

1,71

Плата за воду

1

0,04

1

0,04

1,5

0,06

Податок з власників транспортних засобів

41

1,66

127

4,79

94,2

4,02

Надходження сум від перевищення розрахун-кового фонду спожи-вання

4

0,16

0,00

0,3

0,01

Плата за землю

93

3,78

Вид податку

Роки

Місцеві бюджети

В тому числі

Районний

Сільські

Селищний

Всього

Фактично надійшло

Питома вага, відс

Фактично надійшло

Питома вага, відс

Фактично надійшло

Питома вага, відс

Комунальний податок

1996

18,8

-

0,00

7,06

37,56

11,74

62,44

1997

21,22

1

4,71

6,98

32,91

13,24

62,38

1998

26,5

5,6

21,13

3,7

13,96

17,2

64,91

Ринковий збір

1996

7,24

-

0,00

-

0,00

7,24

100

1997

8,17

-

0,00

-

0,00

8,17

100

1998

10,2

-

0,00

-

0,00

10,2

100

Збір за місце торгівлі

1996

4,96

-

0,00

3,85

77,62

1,11

22,38

1997

5,61

-

0,00

4,28

76,4

1,33

23,60

1998

70,0

-

0,00

5,5

78,57

1,5

21,43

Дані таблиці свідчать, що близько 73 відс. суми місцевих податків і зборів стягується Новгородківською селищною Радою і лише 27 відс. – сільськими Радами. Найбільшу питому вагу (близько 70 відс.) займає комунальний податок, так як платниками цього податку є промислові та інші підприємства, що розташовані на відповідній території. Поряд з вищесказаним слід відзначити, що при наявності в селищі Новгородка діючого готелю селищною Радою не був впроваджений готельний збір, який зміг би стати ще одним джерелом надходжень до місцевого бюджету.

Ще проблематичніше забезпечення власними та закріпленими джерелами доходів районного бюджету. До нього, як правило надходить частина ресурсних податків (20 відс. плати за воду, 60 відс. плати за спецвикористання надр, 10 відс. плати на землю) суми від перевищення розрахункового фонду споживання та різні збори і неподаткові доходи. Власні та закріплені доходи в районному бюджеті становлять незначну частку, близько 6 відс.

Натомість левова частка доходів бюджету району формується за рахунок відрахувань від регулюючих загальнодержавних податків і зборів та дотацій із вищестоящого бюджету. Як показують дані таблиці 2.1 у 1996 році відрахування від 3 регулюючих податків становили 37,9 відс. у доходах бюджету району; в бюджеті на 1997 рік їх частка передбачалася в розмірі 13 відс., а в 1998 - 12,87 відс. Частка дотацій з обласного бюджету у 1996 році становила 41,5 відс. доходів зведеного бюджету району, в 1997р. у вигляді дотацій до району надійшло 63,8 відс. усіх доходів, а в 1998 році частка дотацій трохи зменшилась і становила 60,28 відс.

Таким чином, за даних умов місцеві органи самоврядування практично повністю залежать від рішень вищестоящих органів влади, а тому місцеве самоврядування залишається здебільшого декларованим.

Оскільки рівень соціально-економічного розвитку регіонів неоднаковий, їх доходи відносно вирівнюються за допомогою таких інструментів, як диференціація норм відрахувань від загальнодержавних регулюючих доходів та надання дотацій нижчестощим бюджетам.

До 1997 року в Україні 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, акцизний збір та прибутковий податок із доходів громадян. Причому як регулюючий використовувався в основному лише ПДВ, норми відрахувань від податку на прибуток, акцизного збору та прибуткового податку з доходів громадян диференціювалися незначно.

З прийняттям нового Закону “Про податок на додану вартість” питання фінансової забезпеченості району стало ще проблематичнішим ( в 1996р. частка ПДВ в загальних доходах бюджету району становила 26 відс.). За цим законом у 1997 році ПДВ стовідсотково зараховується до державного бюджету. Саме таким чином уряд розв’язав проблему розрахунків із відшкодування вхідного ПДВ щодо експортних операцій та вугілля, посилаючись, між іншим, на зарубіжний досвід. Справді, в деяких країнах ЄС, наприклад, у Франції та Великобританії, ПДВ повністю зараховується до центрального бюджету. Однак у розвинутих країнах частка ПДВ в державних доходах становить лише 10-18 відс. (в Україні – 34,9 відс.), натомість значну питому вагу мають надходження від інших податків, наприклад, від особистого прибуткового податку – до 40 відс. (в Україні – лише 12,8 відс.).

Отже, високі ціни на товари та послуги і, з другого боку, низька заробітна плата в країні, ситуації з систематичним затримками її виплати, загальне зубожіння населення, нерозвинений ринок цінних паперів, мізерна частка дивідендів у доходах громадян приводить до того, що саме ПДВ повинен відіграти вирішальну роль у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Окремо слід сказати про податок на прибуток. Відповідно до прийнятого Закону “про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997р. змінено порядок визначення прибутку як бази оподаткування, а також введено цілий ряд змін. Однак уже нині можна сказати, що цей закон має більше негативних сторін, аніж позитивних.

Якщо говорити про його позитивні сторони, то він насамперед, і це його головна перевага, забезпечує поповнення обігових коштів підприємств за рахунок зменшення прибутку, який оподатковується. Так, за новою версією Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” оподатковуваний прибуток визначається, як різниця між валовим доходом і валовими витратами. Але поряд з поповненням обігових коштів це призвело до зменшення доходів місцевого бюджету від цього податку. Другою причиною (її слід вважати основною) зниження надходжень податку на прибуток є поглиблення економічної кризи, що супроводжується різким збільшенням кількості збиткових підприємств, падінням реальних доходів підприємств.

Так, протягом 1996-1998 рр. відбулося не тільки відносне, а й абсолютне зниження надходжень податку на прибуток. У 1996 році в цілому по району надійшло 135 тис. грн. податку на прибуток (або 5,49 відс. від усіх доходів), в 1997 році – 142 тис. грн (або 5,35 відс), і в 1998 році – 39,1 тис. грн. (або 1,67 відс.) Це при тому, що норма відрахувань від цього податку до бюджету району була збільшена з 60 відс. у 1996 році до 70 відс. У 1998 році.

На тлі різких зменшень надходжень від податку на прибуток спостерігається тенденція до відносного і абсолютного зростання надходжень від прибуткового податку з доходів громадян. Таке підвищення частки прибуткового податку з громадян зумовлене збільшенням нормативу відрахувань від цього податку до 70 відс. у 1998 році проти 50 відс. – у 1996 році. Такі зміни нормативів відрахувань пов’язані, перш за все, з необхідністю збалансування доходів і видатків бюджету району у зв’язку із втратою такого вагомого джерела доходів, як податок на додану вартість. Так, у 1996 році частка прибуткового податку з громадян склала 6,42 відс. усіх доходів (або 158 тис. грн.), у 1997 р. - 7,62 відс. (або 202 тис. грн.), а в 1998 році частка податку зросла до 11,20 відс. і склала 262,7 тис. грн.


Динаміку питомої ваги регулюючих податків у загальній сумі надходжень показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка питомої ваги регулюючих податків у загальній

сумі надходжень по Новгородківському району

Таким чином, за умови стовідсоткового зарахування ПДВ до державного бюджету надалі слід очікувати подальшої централізації бюджетних коштів. Що ж стосується ПДВ, то йому слід повернути статус регулюючого. Проблему відшкодування вхідного ПДВ можна розв’язати іншими способом, наприклад, проводити відшкодування з єдиного (державного) бюджету, а заборгованість між бюджетами гасити за взаємними розрахунками.

Сільські бюджети формуються за рахунок коштів від податку із власників транспортних засобів, місцевих податків і зборів, 60 відс. плати за землю, податку на прибуток підприємств та ін.

Дані таблиці 2.3 свідчать, що доходи місцевих бюджетів (сільських та селищного)займають невелику питому вагу і в 1996 році їх частка склала 15.6 відс (або 384 тис. грн.), і 1997р. – 12,71відс. (або 33,7 тис. грн), а в 1997 році частка місцевих бюджетів в зведеному бюджеті зменшилась до 12,53 відс.

Збалансування цих бюджетів здійснюється за допомогою таких джерел надходжень, як прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств та організацій усіх форм власності, нормативи відрахувань від яких визначається районною Радою народних депутатів. В районі в 1996 році для регулювання використовувався тільки прибутковий податок із громадян, але протягом 1997-1998 рр. і цей податок в повній мірі зараховувався до районного бюджету. В основному це пов’язано з тим, що саме з

Таблиця 2.3

Співвідношення між обсягами доходів місцевих бюджетів Новгородківського району у 1996-1998 роках (тис. грн.)

Назва Рад

1996 рік

1997 рік

1998 рік

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Фактично

надійшло

Питома вага в загальній сумі доходів, відс.

Новгородківська

172

6,99

181,7

6,85

160,1

6,83

Верблюзька

32

1,30

24,1

0,91

20,86

0,89

Вершино-Кам’янська

14

0,57

13,7

0,52

11,72

0,50

Інгуло-Кам’янська

9

0,37

11,8

0,45

10,08

0,43

Куцівька

65

2,64

28,2

1,06

24,38

1,04

Митрофанівська

20

0,81

12,8

0,48

11,02

0,47

Новоандріївська

10

0,41

12

0,45

9,85

0,42

Новомиколаївська

11

0,45

12,1

0,46

10,32

0,44

Петрокорбівька

19

0,77

15,4

0,58

13,36

0,57

Спасівька

19

0,73

13,8

0,52

11,96

0,51

Тарасівська

13

0,56

11,5

0,43

8,85

0,43

По радах

384

15,6

337,1

12,71

292,5

12,53

Районний бюджет

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40 


Подібні реферати:

Підприємницька діяльність субєктів господарювання

Сутність підприємництва як особливого виду господарської діяльності. Основні характерні ознаки підприємства. Будь-яке суспільство для забезпечення нормального створення (достатньо комфортного) рівня своєї життєдіяльності займається безліччю видів конкретної праці. З цією метою працездатні люди створюють певні організації, тобто організаційні формування (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (організують програму або мету) і діють на основі певних правил і процедур. Проте мета і характер діяльності таких ...

Оренда підприємства в РФ

Згідно статті 132 Цивільні кодекси Російської Федерації (далі ГК РФ) підприємством як об'єктом прав визнається майновий комплекс, використовуваний для здійснення підприємницької діяльності. В цілому підприємство як майновий комплекс визнається нерухомістю. Підприємство в цілому або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди і інших операцій. До складу підприємства як майнового комплексу входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, ...

Механізм банкрутства в Україні та шляхи його вдосконалення

ПЛАН 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ – ст.3 2. МЕХАНІЗМ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ – ст. 7 3. ПРОБЛЕМИ МЕХАНІЗМУ БАНКРУТСТВА ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ – ст. 16 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ст. 25 1. АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ До недавнього часу для більшості суб’єктів господарювання процеси банкрутства були мало відомі. Лише в період реформування економіки (після ліквідації планового розподілу використання грошових ресурсів) відчутними стали такі економічні явища як ...