Search:

Шкіра. Будова та функції шкіри

Їх функції: збереження тепла, пом’якшення ударів (амортизаційна функція), захист внутрішніх органів, депо жиру, зв’язок шкіри з внутрішніми тканинами тіла.

Похідні шкіри людини – волосся і нігті.

Волосся – є похідним роговим дерми. У волосині розрізняють стрижень та корінь. Корінь закінчується волосяною цибулиною і розташований у волосяному мішку (фолікулі). Знизу у волосяну цибулину входить волосяний сосочок, до якого підходять кровоносні судини і нерви. Стрижень виступає над поверхнею шкіри, складається з мозкової речовини, вкритою щільною кутикулою. Мозкова речовина – зроговілі клітини, що містять кератин, меланін та пухирці повітря. Кутикула – один шар без’ядерних клітин, які черепицеподібно прилягають одна до одної.

На голові близько 150 тисяч волосин. Нормальна швидкість росту волосся на голові: 1 см за місяць, а загальний термін життя кожної волосини – 4-5 років. За добу у середньому в людини випадає 30-50 волосин. Ріст волосся регулюється нервовою та ендокринною системою.

Нігті – зроговілі пластинки (тонкі та прозорі) на кінчиках пальців. Ніготь складається з кореня, тіла та вільного краю, лежить у нігтьовому ложі, утвореному сполучною тканиною і зародковим шаром епідермісу (матрикс – йде ріст нігтя). Корінь і бічні частини нігтя прикриті складкою шкіри – нігтьовим (кутикулою) валиком. Ніготь складається з кератину – твердого волокнистого білка. Нігтьове ложе інтенсивно кровопостачається, тому ніготь має рожевий корінь. Швидкість росту нігтя – 0,1 мм за добу.

Роль шкіри в теплорегуляції організму людини.

Всі ферменти клітин, які беруть участь в обміні речовин та енергій, можуть нормально працювати тільки за незначного коливання температури - 36˚С - 37˚С. При зниженні (30˚С) або підвищенні (42˚С) температури, ферменти клітин руйнуються, обмін речовин припиняється, людина помирає. Підтримання сталості температури тіла забезпечує процес теплорегуляції, що триває впродовж усього життя людини. Він зумовлює: утворення тепла в організмі – теплоутворення і віддавання тепла організмом – тепловіддачу.

Процес теплоутворення відбувається переважно хімічним шляхом, коли при розкладанні та окисленні в мітохондріях жирів, вуглеводів і білків вивільняється енергія АТФ, більша частина якої використовується на утворення теплої енергії. Найбільше тепла в організмі людини виробляють органи з напруженим обміном речовин (печінка, скелетні м’язи). Регуляція теплоутворення відбувається за рахунок нервово-гуморальних механізмів і хімічним шляхом – підсилення або послаблення обміну речовин та енергії. Впливають на цей процес температура довкілля та стан фізичної активності. В холодну погоду теплоутворення в м’язах зростає і холод діє на відповідні рецептори шкіри, вони підсилюють імпульси до головного регулятора вегетативних функцій – гіпоталамуса. У ньому є два центри – теплоутворення та тепловіддачі. Збуджуючись, центр теплоутворення надсилає сигнали до тих ланок організму, що відповідають за підвищення обміну речовин та енергії: симпатичної НС, щитовидної залози, печінки, скелетних м’язів, наднирникових залоз.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Цисплатина

ЗМІСТ 1. Транспорт цисплатина 2 2. Внутрішньоклітинна мішень цисплатина 4 3. Вплив цисплатина на клітинний цикл та індукція апоптозу 5 4. Механізми резистентності пухлинних клітин до цисплатина 7 4.1. Механізми клітинної резистентності на рівні цитоплазматичної мембрани 7 4.2. Внутрішньоклітинні тіолові детоксикуючі системи 9 4.2.1. Система глутатіону 9 4.2.2. Металотеонеіни 10 4.3. Репарація пошкоджень ДНК 11 4.4. Зміни генома, що асоційовані з резистентністю до цисплатина 15 Список використаних джерел 21 Цисплатин є ...

Аніс звичайний, арніка, артишок посівний

АНІС ЗВИЧАЙНИЙ (ганиж, ганиш, ганус) Anisum vulgare Анис обыкновенный Однорiчна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло борознисте, зверху розгалужене. Листки троякi: нижнi - довгоче-решковi, цiлiснi, округлi, глибокопилчастi; серединнi - плоскі, перистi; верхнi - тричiперисторозсiченi. Квiтки п'яти-пелюстковi, дрiбнi, бiлi, в складних зонтиках. Цвiте у червнi - липнi. Плід - двосiм'янка. Вирощують як лiкарську, ефiрноолiйну, пряну рослину. Використовують плоди анiсу. Збирають, коли дозрiє половина плодiв. ...

М’язи як частина опорно-рухової системи

Опорно-рухова система – комплекс кісток, хрящів, суглобів, зв’язок і м’язів, який дає опору тілу і забезпечує пересування в просторі, а також рух окремих частин тіла відносно один одного. У людини – близько 600 скелетних м’язів. Які дають змогу їй пересуватися у просторі – ходити, бігати, рухати окремі частини тіла; підтримувати рівновагу та певну позу тіла. Вони є місцем, де запасається глікоген. Скелетні м’язи містять специфічні рецептори м’язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Один з результатів ...