Search:

Доказ і доведення в судовому процесі

Доведення — це процес думки, що полягає в обгрун­туванні істинності якогось положення за допомогою ін­ших положень, істинність котрих установлена раніше.

Наприклад, нам треба довести істинність судження про те, що «Одержання хабара є діяння небез­печне для суспільства». Для цього ми наводимо такі два судження:

1) «Всякий злочин є діянням суспільне небезпечним»;

2) «Одержання хабара є злочин» — і виводимо з них за правилами категоричного силогізму істинність доводжуваного судження.

Доведення є умовиводом. У нашому прикладі воно від­бувається у формі одного умовиводу. У більшості випад­ків доведення є складними, вони складаються не з од­ного, а багатьох умовиводів.

Термін «доведення» вживається в кількох значеннях.

1. Під доведенням розуміють факти, за допомогою котрих обгрунтовується істинність того чи іншого поло­ження.

2. Словом «доведення» позначають джерела даних про факти, наприклад, літописи, оповіді очевидців, ме­муари тощо.

3. Доведення — це процес мислення, логічний процес обгрунтування істинності одного судження за допомогою інших суджень. У формальній логіці термін «доведення» вживається саме в цьому значенні. Логіка вивчає дове­дення як мисленний процес.

Структура доведення включає три складові:

1. Теза – судження, істинність якого має бути доведена. В якості тез можуть виступати найрізноманітніші судження, якщо вони не очевидні і потребують доведення. В науках це різноманітні положення (теореми – в геометрії, факти і обставини –в юридичній практиці), у повсякденній практиці – певні переконання, чужі і власні думки. Різновидом тези є гіпотеза (від грецького hypothesis – обґрунтування, припущення, здогад) – не істинне або хибне судження, а більш-менш імовірне припущення, яке може стати предметом доказу, а з часом отримати статус наукового положення чи теорії (за умов успішності доказу).

Різновидом гіпотези в юридичній практиці є версія (від латинського versio – видозміна, поворот) – здогад або припущення правознавця про наявність або відсутність подій, фактів, характер і природу вчинків тощо.

2. Аргументи – базові параметри доведення, судження, за допомогою яких доводиться теза. Це положення, з яких виводиться істинність або хибність тези. Роль аргументів в доведенні надзвичайно велика. У повсякденній практиці їх, власне, і називають доказами. В юридичній теорії використовують термін “юридична основа”. Розрізняють такі види аргументів: достовірні факти (найчастіше), визначення, аксіоми і постулати.

Саме факти у доказі мають значну примусову силу і, як правило, переконують найґрунтовніше – І.Павлов називав їх «повітрям вченого». Під фактами, скажімо, юридичними, розуміються обставини, які слугують основою виникнення або припинення конкретних правових стосунків.

3. Форма доведення (аргументація). Наявність тези і аргументів ще не означає, що доведення є наявним. Наприклад, якщо ми маємо купу автомобільних деталей, то це не означає, що вони є вже готовим автомобілем. Для того, щоб доведення було завершеним, необхідно встановити логічний зв’язок тез і аргументів, чим і є, власне, аргументація. Тобто потрібний несуперечливий ланцюг між тезою, системою аргументів і висновком умовиводу. Щоб цей логічний ланцюг був несуперечливим, людині потрібно знати і дотримуватися законів логіки.

Доказ і доведення в судовому процесі

Навіть професійні логіки і математики, не говорячи вже про інших фахівців, не приділяють доведенням стільки часу і сил, як юристи. Без будь-якого перебільшення можна стверджувати, що техніка доведення – головна зброя юриста. В теоріях судового доведення значна увага приділяється юридичним нормам, що регламентують процес доведення, характер доведень, джерел і способів їхнього отримання, їхньої оцінки з позицій юридичної відповідності та припустимості. Інтереси викликають до життя безліч додаткових чинників, що істотно впливають на процес доведення.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Сімейне право України. Усиновлення

План I. Міжнародні стандарти в галузі охорони сім’ї і дитинства; II. Законодавство України про шлюб і сім’ю; III. Усиновлення: 1. Поняття усиновлення. 2. Особи, які можуть бути усиновленими і усиновлювачами; 3. Особи, які не можуть бути усиновлювачами; 4. Згода батьків дитини на усиновлення; 5. Усиновлення дитини без згоди батьків; 6. Процедура усиновлення; 7. Право на таємницю усиновлення; 8. Правові наслідки усиновлення; IV. Розробка Державних програм про удосконалення системи усиновлення в Україні. Проблема ...

Юридичні документи. Документи по особовому скдаду

ЗМІСТ Теоретична частина. 3 1. Загальні положення. 3 2. Оформлення і ведення особової картки по формі № П-2. 3 3. Оформлення та ведення особової картки по формі № П-2ДС 4 4. Заповнення особового листка з обліку кадрів. 7 Додатки. 10 1. Особова картка по формі № П-2. 10 2. Особова картка по формі № П-2ДС 12 3. Особливий листок з обліку кадрів. 17 Практична частина. 20 Контракт з найманим працівником 20 Список використаних джерел. 22 Теоретична частина 1. Загальні положення Управлінська діяльність знаходить ...

Джерела приватного права

Термін "джерела права" може вживатися в кількох значеннях. Найпопулярнішими з них є розуміння джерела права як чинника, що породжує право, і як форми правотворення (форми норми пра­ва). У такому разі, ведучи мову про джерела приватного права, ма­ємо на увазі чинники, елементи, які створюють у процесі взаємо­дії сукупність (явище, категорію) нової якості. Існує кілька видів джерел приватного права. 1. Оскільки приватне право є наднаціональною системою пра­ва, що має за основу так звані "загальнолюдські ...