Search:

Поняття «психіка» та «мозок» в загальнопсихологічному сенсі. Проблема співвідношення мозку і психіки

Жодне з розглянутих напрямів дослідження не дозволяло виявити справжні механізми психічної діяльності людини. Для вирішення цього завдання необхідно було переглянути методологічну основу вивчення взаємозв’язку психічних функцій і мозку. Підсумком стала поява теорії системної динамічної локалізації психічних функцій А.Р. Лурія.

Дана концепція заснована на розумінні психічних явищ як системних якостей фізіологічних функцій. Основоположним є принцип динамічної організації психічних функцій, сформульований І.П. Павловим і розвинений А.Р.Лурія і Л.С. Виготським. Павлов виділив в корі великих півкуль «ядерні зони аналізаторів» і «розсіяну периферію» і спільно з А.А. Ухтомським сформулював принцип динамічної локалізації функцій, як складної взаємодії збудливого і гальмівного процесів на різних елементах системи аналізатора, завдяки чому створюється у відповідь діяльність організму. [2; с.547]

А.Р. Лурія і Л.С. Виготський переглянули такі поняття, як «функція», «локалізація» і «симптом». Центральне для нейропсихології поняття «Вищі психічні функції» було введене Л.С. Виготським, а потім детально розроблене А.Р. Лурія. «Під вищими психічними функціями (ВПФ) розуміються складні форми свідомої психічної діяльності, здійснювані на основі відповідних мотивів, регульовані відповідними цілями і програмами і що підкоряються всім закономірностям психічної діяльності» [6; c.254]

Завдяки цьому підходу психічну функцію стали розглядати не як просту здатність, не як відправлення тій або іншій тканині мозку, а як психологічну систему, що володіє складною психічною будовою і що включає багато психологічних компонентів. Таке розуміння функції як функціональної системи ґрунтується, по-перше, на представленні рухливості вхідних в її склад частин (наявність постійного завдання, здійснюваного за допомогою змінних засобів) і по-друге, на тому, що складний склад функціональної системи завжди включає цілий набір аферентних (що набудовуються) і еферентних (здійснюваних) компонентів.

З цієї точки зору локалізація ВПФ є системним процесом на основі багатокомпонентного складу функціональної системи. ВПФ, як складні функціональні системи, повинні охоплювати складні функціональні системи спільно працюючих зон мозку, кожна з яких вносить свій вклад до здійснення складних психічних процесів.

А.Р.Лурія і Л.С.Виготський сформулювали концепцію системної динамічної локалізації ВПФ, згідно якої будь-яка психічна діяльність людини є складною функціональною системою, що забезпечується цілим комплексом спільно працюючих апаратів мозку. Ці функціональні системи формуються в онтогенезі і можуть динамічно перебудовуватися в залежності від конкретного завдання. Вони мають подвійний принцип будови – вертикальний і горизонтальний. Таким чином психічна функція будь-якої складності здійснюється за участю цілого ряду кіркових зон, підкірки, активізуючої системи мозку і, отже, не може бути локалізована в якійсь одній ділянці кори. Один і той же апарат може перебудовуватись для забезпечення різних видів діяльності.

Висновки

В ході розвитку, і будова мозку і його психофізичні функції в справжній єдності виступають і як передумова, і як результат способу життя, що змінюється в ході розвитку. Всі психічні утворення і властивості не лише виявляються, але і формуються в нім – під контролем біологічних форм існування у тварин, історичних форм суспільного життя у людини.

Не можна розглядати властивості мозку як якусь першопричину властивостей психіки, тим самим у відомому сенсі протиставлячи їх один одному. Мозок і психіка, будова мозку і його психофізичні функції розвиваються в справжній єдності. Таким чином, взаємини між психікою і мозком виявляються невимірно тонше, складніше і тісніше – в сенсі їх взаємозв'язку і взаємообумовленості, – чим це представляється, коли, виходячи з будови мозку, розглядають його функції взагалі і психічні зокрема лише як похідні від будови, не враховуючи залежності будови від функції і як будови, так і функції в їх єдності – від образу життя.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Емоції. Природа емоцій

Різноманітні реакції організму на ситуацію пов'язані з виникненням емоцій існує інс­тинктивна координація між актом сприймання і реакціями організму. Сприймання як активний процес передбачає, що об'єкт або ситуація сприймаються не лише так, як вони існують, а й у своєму емоційному значенні: ми сприймаємо появу вівчарки не лише як собаки, а й як хижака, що нам загрожує. Будь-який акт передбачає наявність стимулу й відповіді. Поява стимулу супроводжується активацією, його вибір зумовлюється потягом, а форма відповіді, ...

Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості

ЗМІСТ Вступ Проблема етики і психології спілкування історії філософської і психологічної думки. основні напрямки сучасної психології. Заходи і проблеми психології міжособистісного спілкування. Спілкування як багатоплановий психологічний процес. Особливості загального і ділового спілкування. Сприймання і розуміння в процесі спілкування. Спілкування як комунікація. Спілкування як взаємодія. Додатки Висновки Список використаної літератури ВСТУП Важливим елементом людського співжиття і взаємин є психологічні контакти і ...

Генетичний аспект особистості

1. Походження здібностей. Одине із самих складних питань: врождені здібності, чи вони формуються в процесі онтогенезу? "Уроджений", "природжений" звичайно розуміються в змісті "отриманий від природи", "переданий у спадщину"; але з наукової т. зр. це нестрого, і надається перевагу терміну "спадковий". Відповіді на поставлене питання дуже суперечливі, часто протилежні. І на користь кожної альтернативи приводяться свої докази. Основні з них такі: 1) звичайно рахується, що ...