Search:

Факти русифікації України

1905 рік.

Кабінет Міністрів Росії відкинув клопотання Київського та Харківського університетів про скасування заборони української мови, визначаючи це несвоєчасним.

1906 і 1907 рік.

Закриття 'Просвіти' в Одесі та Миколаєві.

1908 рік.

Указ сенату про те, що освітня робота в Україні шкідлива й небезпечна для Росії.

1910 рік.

Указ Столипіна про зарахування українців до розряду інородців і про заборону будь-яких українських організацій.

1914 рік.

Указ Миколи І про заборону української преси.

1919 рік.

Після завоювання України більшовиками - знищення національно свідомої частини населення та заборона всіх українських літературних, драматичних та усних творів, серед яких лише українських народних пісень - триста тисяч.

1921 - 1923 роки.

Голод на Україні.

1922 рік.

Ліквідація 'Просвіт' на Кубані, в Зеленому Клину та в інших місцях проживання українців.

1929 рік.

Арешт українських науковців та духовенства - заміщення їх російськомовними.

1932 рік.

Спланована та здійснена за підтримкою, чи пак з мовчазної згоди 'світового співтовариства', акція ліквідації українського народу. В Україні, яка володіє 40% світового чорнозему, умертвлено голодом до 12 мільйонів носіїв української мови, саме селян, щоб зберегти зрусифіковане міське населення. У містах введено карткову систему та паспорти.

1933 рік.

Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників.

1938 рік.

Постанова ЦК КП(б) про обов'язкове вивчення в школах республіки російської мови.

1939 рік.

Після 'визволення' Західної України - закриття частини українських і відкриття російських шкіл.

1940 рік.

Депортація населення Галичини у Сибір.

1946 рік.

Постанова Ради Міністрів Радянського Союзу про затвердження українського правопису, наближеного до російського.
Голод на Україні.

1947 рік.

Каганович провів чистку серед діячів української культури. Знов депортація в Сибір населення Західної України. План вивезення українців у Сибір зірвався через нестачу вагонів.

1949 рік.

Заборона повертатися в Україну тим робітникам, котрі були вивезені під час війни разом зі своїми заводами. Для відбудови промисловості в Україні присилали росіян. З КП(б)У виключено за націоналізм 3% комуністів на ХVІ з'їзді партії. На цілину - в Казахстан та Сибір - вивезено 100 тисяч українських юнаків та дівчат.

1958 рік.

Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід українських шкіл на російську мову викладання. 17.ІV.1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла відповідну Постанову.

1961 рік.

ХХІІ з'їзд КПРС - нова програма партії про 'злиття націй' в єдиний радянський, тобто російський, народ.

1962 рік.

Репресії проти захисників української мови.

1970 рік.

Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист усіх дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.

1972 рік.

Друга після війни чистка і репресії проти українства. Усунення з посади Першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста за недостатню боротьбу з націоналізмом. Арешти.

1975 рік.

Нова цензура 'Кобзаря' Т.Шевченка.

1978 рік.

Колегія Міносвіти УРСР. Директива 'Про вдосконалення вивчення російської мови в українських школах'.

1979 рік.

Ташкентська конференція - 'Російська мова - мова дружби народів'.

1983 рік.

Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів Радянського Союзу 'Про поліпшення вивчення росіиської мови у школах республік'. Доплата за російську мову викладання 15% та поділ класів.

1989 рік.

Постанова ЦК КПРС 'Про єдину офіційну загальнодержавну мову в Радянському Союзі' (російську). Те ж у проекті Конституції М.Горбачова.

1990 рік.

Верховна Рада Радянського Союзу. Закон про мови народів Радянського Союзу закріплює за росіиською мовою статус офіційної на всій території Союзу.

1994 рік.

Намагання надати російській мові статус офіційної в незалежній, вільній, суверенній, самостійній Україні.

1995 рік.

Алма-Ата. Спільний науковий простір (тобто російський) для СНД.

Унікальне за своїм цинізмом явище світового масштабу - нищення української мови у Росії як імперській, так, іще гірше, - у Росії комуністичній.

Тим часом прогресивний світ зовсім інакше дивиться на цю справу. Так, у Франції за допомогою комп'ютеризації встановлено, що українська мова є однією з найстаріших мов і однією з найкращих світових.

Мудра Японія, яка після Другої світової війни, будучи переможеною, всі зусилля і фонди надала освіті і за два десятиліття стала однією з найпередовіших держав світу, довідавшись про таку значимість української мови, негайно запровадила в Токійському університеті вивчення українськоі мови.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Ідея української держави на зламі ХІХ-ХХ ст

Сьогодні, розбудовуючи молоду, незалежну державу, ми знову і знову звертаємось до нашого минулого. І у зв’язку з цим доречно згадати драгомановський вислів — “для політики потрібна історія, як для медицини фізіологія”1 не лише з метою пошуку в ньому ключа до розуміння сучасності (не одна ж бо із наших сьогоднішніх проблем має лінеарний характер), але й задля опанування досвіду боротьби української інтелігенції за державне самовизначення нації на зламі XIX-XX ст. Прикметно, що цей досвід набувався у боротьбі із опонентами, ...

Українсько-російська етнічна межа і сучасні кордони та територіальні претензії

Слідом за проголошенням 24 серпня 1991 року незалежності України найвищі керівники РРФСР заявили про можливість перегляду кордонів Росії з суміжними республіками в разі виходу їх зі складу СРСР (певно, що мається на увазі перегляд кордонів на користь РРФСР, передусім з Україною). Називалися та й тепер називаються території й міста на сході й півдні України, що мусили б відійти до Росії, як „ісконно русскіє". А як же насправді? Чи є Харків або Донбас українськими? Певна річ, невелика стаття не може дати повної ...

Яворницький Д.І. - історик, археолог, етнограф, письменник

Народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського району Харківської області) в родині сільського псаломщика і селянки. З 1867 року навчався у Харківському повітовому училищі. 1874 року вступив до Харківської духовної семінарії, але не закінчив її і 1877 року вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Слухав лекції Олександра Потебні та Миколи Сумцова, вільнолюбні ідеї яких справили вплив на формування світогляду Яворницького в умовах ...