Search:

Планування й аналіз чисельності працівників

Відповідність керівників і спеціалістів кваліфікаційній категорії можна визначити за результатами атестації з допомогою аналітичного показника — середнього атестаційного балу:

де Аб — середній атестаційний бал даної функціональної групи керівників, спеціалістів і

службовців;

Б — конкретний атестаційний бал;

Ч — чисельність керівників, спеціалістів і службовців, які мають даний атестаційний

бал (за трибальною системою — “відмінно”, “добре”, “задовільно”).

Окремо визначається додаткова потреба в кваліфікованих робітниках і спеціалістах. Методика обчислення такої потреби — розроблення балансових розрахунків.

Балансові розрахунки на підприємствах є складовою комплексних планів економічного і соціального розвитку. Вони тісно пов'язані з перспективами розвитку виробництва, з впровадженням організаційно-технічних заходів.

Додаткова потреба підприємства в робітниках окремих професійно-кваліфікаційних груп визначається як різниця між фактичною чисельністю робітників, скоригованою на припущене в розрахунковому періоді зменшення робітників, і чисельністю, розрахованою на перспективний період. Кількісна величина зміни чисельності робітників у запланованому періоді може бути зі знаком “плюс”, що свідчить про додаткову потребу в кадрах за окремими професійно-кваліфікаційними групами. На цій основі визначають потребу в підготовці і підвищенні кваліфікації кадрів. У разі знаку “мінус” загальна потреба у даній професійно-кваліфікаційній групі зменшується. Це обумовлює вивільнення робітників.

На підприємствах доцільно додаткову потребу забезпечувати передусім через перепідготовку і підвищення кваліфікації своїх робітників. Для цього необхідно провести аналіз фактичного професійно-кваліфікаційного складу робітників з урахуванням зменшення чисельності деяких робітників, які в запланованому періоді залишаються на підприємстві або будуть вивільнені за окремими професійно-кваліфікаційними групами. На стадії аналізу визначається потреба в підвищенні кваліфікації і перепідготовці робітників підприємства. Це створює передумови для їхнього успішного професійно-кваліфікаційного просування, виявлення контингенту зайнятих некваліфікованою, низько кваліфікованою і непривабливою працею. На базі цього розробляється план підвищення професійно-кваліфікаційного рівня робітників.

У балансовому розрахунку суттєвим є визначення величини наступного зменшення робітників і величини залучення кадрів за професійно-кваліфікаційними групами.

Розроблення балансового методу планування з урахуванням попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці, технічного розвитку, змін у характері і сутності праці, у професійно-кваліфікаційному складі працівників дає можливість забезпечити необхідні темпи і пропорції розширеного відтворення робочої сили.

У разі виявлення потреби в кваліфікованих робітниках необхідно визначити коло осіб, які належать до кваліфікованих робочих кадрів. Доцільно виділити три групи кваліфікації робітників залежно від розрядів: малокваліфіковані (І—II розряди), кваліфіковані (III—IV розряди), висококваліфіковані (V—VIII розряди).

Відповідність кваліфікаційним вимогам робочих місць і кваліфікації робітників характеризується коефіцієнтом, що визначається відношенням кількості робітників, які посідають робочі місця згідно з кваліфікаційними вимогами, до необхідної кількості робітників.

На основі даних про додаткову потребу в робітниках визначають необхідну кількість учнів у професійно-технічних навчальних закладах.

Загальна потреба в спеціалістах і службовцях визначається залежно від трудомісткості закріплених функцій, норм керованості, рівня механізації управління і з урахуванням типових штатних розкладів. Загальна потреба в спеціалістах (Чс) являє собою суму чисельності спеціалістів на підприємстві на початок запланованого періоду (Чсб) і величини додаткової потреби в спеціалістах (Де):

Чс = Чсб + Дс.

Розраховуючи потребу в спеціалістах, треба науково обгрунтовано визначити необхідну потребу на приріст (або зменшення) посад, що заміщуються спеціалістами у зв'язку з розширенням обсягу робіт; на часткову заміну практиків, які обіймають посади спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою, на покриття природного

вибування працівників, які обіймають посади спеціалістів і керівників.

Додаткова потреба у прирості посад являє собою різницю між загальною потребою в спеціалістах запланованого і базового періодів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Розвиток малого підприємництва (на прикладі Волинської області)

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І 1.1. 1.2. 1.3. РОЗДІЛ ІІ 2.1. 2.2. 2.3. РОЗДІЛ ІІІ 3.1. 3.2. 3.3. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Сутність та значення малих підприємств для розвитку економіки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Малі підприємства: поняття та функції . . . . . . . . . . . . . . . . . Доцільність та специфіка розвитку малого бізнесу в перехідній економіці України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ...

Управління формуванням асортименту товарів в торговельному підприємстві на основі маркетингу

Зміст Вступ 1. Структура управління організацією 1.1. Визначення поняття і принципи побудови 1.2. Ієрархічний тип структур управління 1.3. Органічний тип структур управління 1.4. Вибір організаційної структури управління 1.5. Вдосконалення організаційних структур менеджменту Взаємодія організації з зовнішнім середовищем Формулювання загальної мети організації Визначення організаційної структури Центру ‘’Інформпреса’’ 2.3. Вплив зовнішніх факторів на організаційну структуру управління Центру ‘’Інформпреса’’ Вплив характеру ...

Оцінка фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми

ПЛАН Цілі, завдання та моделі фінансового аналізу. Ліквідність, показники ліквідності. Показники рентабельності. Розрахунок чистого прибутку підприємства. Цілі, завдання та моделі фінансового аналізу. Фінансовий аналіз являє собою спосіб накопичення, перетворення та використання інформації фінансового характеру. Фінансовий аналіз має кілька цілей: визначення фінансового стану і фінансових результатів діяльності фірми; виявлення змін у фінансовому стані та результатах у просторово-часовому розрізі; виявлення основних ...