Search:

Надання першої медичної допомоги

Ознаки - у випадку мокрого утоплення, коли потерпілого рятують зразу пі­сля занурення в воду, у початковий період після його підняття на поверхню ві­дмічається загальмований або збуджений стан, шкіра і видимі слизові бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, потерпілого морозить. Верхній відділ живота - здутий, нерідко буває блювання шлунковим вмістом з проковтнутою водою. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігається протягом кількох днів. Якщо тривалість остаточного занурення потерпілого становило не більше кількох хвилин і після витягнення з води не було свідомості, шкіра синюшна, з рота і з носа витікає піна рожевого кольору, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабий не рит­мічний. Стан організму характеризується як агональний.

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду на 2-3 хв самостійне дихання і серцева діяльність як правило, відсутні, зіниці роз­ширенні і не реагують на світло, шкіра синюшна. Всі ці ознаки свідчать про на­стання клінічної смерті. При сухому утопленні посиніння шкіри виражене ме­нше, в атональному періоді відсутнє витікання піни з рота, у випадку ж клініч­ної смерті її тривалість становить 4-6 хв.

Утоплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширення зіниць. У таких утоплеників клі­нічна смерть може тривати до 10-12 хвилин.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4-6 хвилин після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота і глотку утоп­леного від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів: пе­ревернути хворого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів надавити на спину. Після цього потерпілого повертають обличчям догори і починають робити оживлення. Коли утоплений врятований у початко­вому періоді утоплення, треба перш за все вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, до суха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потер­пілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонта­льно, піднімають на 40-50 градусів ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтира­ють руки і ноги.

Отруєння загального характеру. Причина - вживання несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило починаєть­ся через 2-3 год. після вживання заражених продуктів, інколи через 20-26 год.

Ознаки: загальна слабість. Нудота, блювота (неодноразова), переймоподібний біль в животі, блідість, підвищення температури тіла до 38-400С , частий слаб­кий пульс, судоми. Блювання і пронос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушу­ють випити 1,5-2 л води, а потім викликають блювоту подразненням кореня язика) до появи чистих промивних вод. Потім дають багато чаю, соків, але не їжу. В перший час необхідний постійний нагляд за хворим, щоб запобігти зу­пинці дихання і кровообігу.

При отруєнні ядохімікатами потерпілого треба негайно винести з зараже­ної зони, звільнити від забрудненого і тісного одягу. Попавши в очі чи на шкіру ядохімікати потрібно змити великою кількістю води. Очі промити 2% розчи­ном харчової соди чи борної кислоти. При попаданні ядохімікатів в шлунок по­терпілому дати випити кілька склянок води чи слаборожевого розчину марган­цю. Після блювання дати випити півсклянки води з 2-3 ложками активованого вугілля. Ввести слабкі засоби (100-150 мл 30% розчину сірчанокислої магнезії чи гірської солі 20 г на півсклянки води ) .

При гострому отруєнні чадним газом потерпілого необхідно винести з зони зараження. Ліквідувати все, що затруднює дихання, забезпечити тілу зручний стан. При втраті свідомості дати вдихнути нашатирний спирт, намочити груди і обличчя холодною водою і розтерти.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Подібні реферати:

Аналіз виробничого травматизму

Науково-технічний процес призводить до корінної зміни характеру і засобів праці. Цей процес створює для людини велику кількість благ: зменшує фізичне навантаження; робить працю інтелектуальною, цікавою, різноманітною; розвиває творчі здібності людини. Широке впровадження комп'ютерної техніки істотно підвищує продуктивність праці. Збереження здоров'я користувачів, персональних ЕОМ, всіх працюючих, підтримання ефективності та надійності їх праці на належному рівні є одним із аспектів застосування дисципліни - охорона ...

Правова охорона та роль внутрішніх справ в охороні навколишнього природного середовища

На організм людини впливає такий          кліматичний чинник, як температура. Температура – один із важливих абіотичних факторі, що впливаю на фізіологічні функції всіх живих організмів. Температура залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, та пори року. Для людини в легкому одязі температура повітря становить +19о...20оС, без одягу +28о...31оС. Максимальна температура літа, які переносить людина  дорівнює 42а-43оС, мінімальна - -28оС. При температурі тіла нижні за 28оС людина не може жити. У фізіологічних ...

Раціональні умови життєдіяльності людини. Природно-соціальні небезпеки та умови їх попередження та запобігання. Небезпеки пов’язані з експлуатацією та утриманню житла, заходи по попередженню надзвичайних ситуацій в побутових умовах

Зміст. 1. Раціональні умови життєдіяльності людини. 1.1. Людина як біологічний та соціальний об'єкт 1.2. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні 1.3. Природне середовище життєдіяльності людини, його характеристика, оптимальні та допустимі параметри з погляду забезпечення життєдіяльності людського організму. 1.4. Середовище виробниче, побутове і соціально-політичне 1.5. Повітря, вода, продукти харчування та світло як необхідні умови життєдіяльності людини ;їх фізіологічне та гігієнічне значення 1.6. ...