Search:

Бісер - як шлях до прикрашення побуту

Реферати » Образотворче мистецтво » Бісер - як шлях до прикрашення побуту

Мистецтво виготовлення прикрас із бісеру, як і вишивка та інше жіноче рукоділля, прийшло до нас із глибини історії. З покоління у «покоління передавалась техніка виготовлення оздоб, узорів та на­родних орнаментів. Завдяки своїй різноманітності, барвистості, са­мобутнім народним мотивам, ви­тонченості селянські бісерні прик­раси здобули визнання не тільки на батьківщині, а й за її межами. Вироби сільських майстринь, ство­рені понад 100 років тому, і сьо­годні чарують своєю красою, вра­жають оригінальністю форм та кольорових поєднань: чудово пасу­ють до сучасного одягу.

Батьківщина бісеру — Старо­давній Єгипет, де з непрозорого скла виготовляли штучні перлини, які арабською мовою називались «бусра», звідки й пішла його назва. Там він був прикрасою і предме­том торгівлі.

На території нашої держави бісер був відомий ще за часів Київ­ської Русі, про що свідчать архео­логічні дані та письмові джерела. Наші предки знали скляне намисто й бісер не тільки завдяки торго­вим зв'язкам з країнами Близького сходу га Візантією. Численні виро­би й прикраси із скла, знайдені у VIII—XII ст., свідчать про широкий розвиток склоробної справи.

Прикрасами з бісеру в Україні оздоблювали головні убори, впліта­ли в коси, носили їх на грудях, шиї, руках. Носили прикраси по-різному: в одних селах тільки жінки, в інших — і молодиці, і дівчата; ними прикрашали чо­ловічі капелюхи, дівочі весільні го­ловні убори.

Найпоширеніші були шийні та нагрудні жіночі прикраси у виг­ляді вузеньких смужок, плескатих ланцюжків та заокруглених ажур­них комірців.

Найбільш поширена назва ви­робу з бісеру «ґердан» — плете­ний шнурок чи тасьма, а також прикраса у вигляді плескатого ланцюжка або ажурного комірця з різнокольорового бісеру, яким жінки прикрашали шию або голову, а чоловіки — капелюхи.

Отже, ґердан — нагрудна прикраса у вигляді петлі з суцільної або ажурної смужки різної шири­ни, яка одягається через голову на шию; з'єднані спереду медальйоном кінці прикрашають груди.

Комірець — шийна прик­раса у вигляді заокругленої ажур­ної, мов мереживо, сітки різної ширини, рівної зверху і прикра­шеної знизу зубцями або підвіска­ми — висульками, які мають свої' місцеві назви: «цомплики», «кута-сики», «бомблики» тощо. Застіб­кою правлять зав'язки, сплетені з кінців ниток основи, ґудзики, гач­ки та гаплики. Комірці називають «ґердан», «решітка», «лапки», «зу­бок» тощо. Ширина і дов­жина комірців буває різною.

Силянка — рівна суцільна чи ажурна смужка. Плели її з різнобарвного бісеру на волосяній або нитяній основі, завширшки від 5 мм до 4 см, геометричним орна­ментом. Коротка силянка, яка щільно прилягає до шиї, а зза­ду зав'язується або застібається на ґудзик чи гачок, належить до ший­них прикрас Щоб силянка краще зберігалась, її нашивали на смужку.

«Ткання» — виготовлення виробів на верстаті з нитяною основою, де роль човника виконує голка з ниткою з нанизаними на неї бісеринками.



Подібні реферати:

Бароко

Особливе місце в європейській культурі ХVII-XVIII ст. зайняла культура бароко (від італ. barocco – дивний, вибагливий, химерний). Спочатку термін застосовували тільки до пластичних видів мистецтва, з кінця ХІХ ст. помітили стилістичну відповідність в літературній та музичній творчості доби, а з першої половини ХХ ст. культурологи почали говорити вже про таємничу і суперечливу “людину бароко”, вбачаючи в цьому феномені найближчу типологічну спорідненість із внутрішнім світом людини ХХ ст. Бароко одноголосно називають першим ...

Творчість Леонардо да Вінчі

Серед титанів Відродження одне з перших місць по праву належить Леонардо да Вінчі. Сила його розуму його геніальні наукові передбачення, його чудові технічні винаходи, нарешті, його велике реалістичне мистецтво - усе це валило в здивування вже людей Ренесансу, схильних сприймати Леонардо як живе втілення того ідеалу всебічно розвитий особистості, про яке мріяли кращі з мислителів і письменників XV- XVI століть. Як художник Леонардо да Вінчі стоїть на грані двох епох – раннього і високого Відродження. Він підсумовує ...

Доба Відродження і мистецтво

Доба Відродження викликала велике піднесення ми­стецтва не тільки в Італії, а й у ряді інших країн, розташо­ваних на північ від неї, за Альпами. Відродження за межа­ми Італії умовно називають Північним Відродженням. Прин­ципові зрушення у мистецтві і, насамперед, у живописі, коли художники почали виявляти поглиблений інтерес до люди­ни й навколишнього світу, намітилися тут пізніше — тільки в XV ст. Боротьба за звільнення розуму від середньовічного світогляду відбувалася в інших країнах Європи уповільне­но, бо надто стійкою ...