Search:

Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі

Реферати » Історія економічних вчень » Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі

Франція

Францією часто називають класичною країною феодалізму. Це стосується не лише економіки, а й її державного устрою. Саме тут набула закінченого виразу притаманна феодальній системі ієрархія у вигляді васалітету, економічний зміст якого полягає у перерозподілі феодальної ренти між пануючими верствами населення. Очолював державу король, королівськими васалами були найбільші феодали – герцоги, графи, їх васалами, у свою чергу, вважалися середні та дрібні феодали – лицарі. Васали підпорядковувалися лише своєму сюзерену, за його наказом вони за свій рахунок збирали ополчення, яке й охороняло володіння сюзерена від зовнішніх ворогів, а також було апаратом позаекономічного примусу селянства.

Проте ця система нерідко порушувалася, в результаті чого територія Франції ставала театром руйнівних внутрішніх та зовнішніх війн. Особливо тяжкі економічні наслідки мали походи північно-французьких феодалів на південь країни, а також періодичні спалахи Сторічної війни, що велася між Францією та Англією (XIV—XVст.) на території Франції. Проте Сторічна війна об’єктивно прискорила звільнення французьких селян від феодальної залежності. Для звільнення країни від англійців французьким королям знадобилася численна наймана армія, озброєна артилерією, що вимагало не лише людських, а й матеріальних ресурсів, які могли дати лише вільні селяни. Тому королівська влада всіляко підтримувала звільнення селян за плату, й до кінця XVст. більшість населення північно-французького села вже складалася з особисто вільних землеробів. Але економічний стан селян при цьому зовсім не поліпшився, адже викупні платежі та податки з успіхом замінили феодальну ренту. Земля приносила вільному французькому селянинові дохід, який не перевищував 10% її вартості, а з цього ще 20% відходило на користь церкви та держави.

До XIVст. вже виокремлюються головні зони сільськогосподарської спеціалізації: Північна та Центральна Франція – основна житниця; Південна – база виноробства тощо. Водночас чітко проявилася економічна перевага Північної Франції, яка полягала, зокрема, у становленні трипільної системи землеробства.

Англія

Головна особливість економіки феодальної Англії полягала в більшій, ніж у Франції, централізації управління. Причиною цього було завоювання (1066р.) країни французькими феодалами під керівництвом герцога Нормандії, який зайняв англійський престол. Завойовники провели загальний перепис (“Книга страшного суду”), який показує, що на той час створення феодальних маєтків, які обслуговувалися працею залежних селян, у країні вже завершилося. Але, на відміну від континентальних феодалів, власники англійських маєтків були васалами не великих феодалів, а безпосередньо короля.

Інакше було організоване й господарство феодала. Тут процвітало вівчарство та вироблялась велика кількість вовни-сирцю. Вовна не лише поліпшувала побут англійських селян, а й була важливою промисловою сировиною. Найбільший попит на вовну-сирець був у містах Фландрії – головного центру виробництва вовняних тканин у середньовічній Європі. Саме тому королі Англії всіляко заважали королям Франції поширити свою владу не Фландрію, що й стало однією з причин Сторічної(1337-1453рр.) війни.

Торгівля вовною, яку вели не лише феодали, о й селяни, підривала кріпосне господарство: до кінця ХII ст. панщина та натуральні повинності все більше замінюються грошовим оброком, а праця кріпаків – найманою працею. Середні та дрібні феодали стали перетворюватися у великих сільських господарів, центр інтересів яких був не у війні, а у вивозі вовни. Цей процес дещо затримала феодальна реакція в середині XIV ст.: після пошесті чуми, що забрала не менше третини населення Англії, власники маєтків, бажаючи закріпити за собою робочі руки, стали повертатися до панщини, що викликало широке невдоволення народних мас й вилилося в одне з найбільших повстань, очолюване Уотом Тайлером (1381 р.).

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Господарство України другої половини XIX ст.

Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки. Промисловий переворот і його вплив на соціальну структуру суспільства в Україні. Західноукраїнські землі у другій половині XIX ст. Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного права в Росії піднімалося російськими просвітителями М. Новиковим і О. Радищевим іще у XVIII ст. Декабристи, а також члени Кирило-Мефодіївського ...

Нова історична школа та соціальний напрям

У 70-х роках XIX ст. в Німеччині утворилася нова історична школа, ядро якої склали: Г. Шмоллер (1838—1917), Л.Брентано (1844—1931) і К.Бюхер (1877—1930). Головна відмінність нової історичної школи від попередньої, яку стали називати старою, поля­гала в тім, що її лідери аналізували особливості соціально-економіч­ного розвитку країни на новому етапі — етапі переходу до монопо­лістичного капіталізму, посилення націоналістичних, мілітаристсь­ких тенденцій у політиці об'єднаної Німеччини, зростання класової конфронтації та ...

Економічна політика укр. урядів доби національно-визвольної революції.

План 1. Економічні перетворення Центральної Ради. 2. Господарська політика уряду П. Скоропадського. 3. Стан господарства України та економічна політика за Директорії. 4. Економічна політика уряду Західно-Української Народної Республіки. 1. Економічні перетворення Центральної Ради. Революція 1917р. яка відкрила реальні можливості для демократизації суспільства, його реформування і прогресу, була з надією зустрінута всією передовою громадськістю колишньої царської Росії. В Україні революція стала міцним стимулом відродження ...