Search:

Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі

Після повстання в англійському селі настає майже повна комутація ренти, а потім і викуп селянами феодальних повинностей. У XV ст. практично всі англійські селяни стали особисто вільними – копігольдерами або фрігольдами, які були повністю вільними утримувачами землі.

У XV ст. виникає нове дворянство – джентрі, котре застосовує у своєму господарстві лише найману працю. І хоча для англійського селянина феодальна залежність вже була позаду, залишалася небезпека, що при зростанні попиту на вовну, джентрі заявлять свої права на землі копігольдерів, необхідні власникам для розширення пасовищ. Це й сталося в XVI ст

Київська Русь

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою, в якій завершується становлення феодальних відносин, зростає та зміцнюється феодальне землеволодіння (вотчина). Головними галузями економіки Київської Русі, були землеробство та скотарство. Основою формою державних податків спочатку була данина, яку збирали через так зване полюддя. У 945р. законодавчо було встановлено розмір данини з одиниці обкладання – уроки, а також час та місце її збору.

Основними верствами населення Київської Русі були:

· “мужі” – знать, бояри на чолі з Великим князем;

· “люди”— міська знать;

· “молодші люди” – мешканці міст;

· “чернь” – найбідніші прошарки міста;

· селяни (смерди)—основна маса населення;

Селяни поділялися на групи відповідно до ступеня залежності від знаті. На найнижчому шабелі знаходилися раби. Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.

Із прийняттям християнства з’являється ще один значний прошарок суспільства – духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів.

У Київській Русі 13-15% населення мешкало у містах і селищах, яких налічувалося близько 240. Але тільки 74 міста мало населення близько 4-5 тис. осіб. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкало 35-40 тис. осіб. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно- воєнними.

Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промислами. Значне місце посідало скотарство: розводили велику рогату худобу, коней, свиней.

З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма, як вотчина – спадкова феодальна власність на землю. Вона виникала в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею при необмеженому розпорядженні нею. Вотчина ділилася на панське господарство та селянське держання. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїми знаряддями та своїм тяглом панське поле.

Кінець XI -середина XIII ст. увійшли в історію Київської Русі як період феодальної роздробленості, причому характерною рисою цього процесу був його прогресуючий характер, коли держава досить швидко розпадається і на теренах Русі з’являються окремі самостійні князівства та землі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина ХУП ст.)

Загальна характеристика періоду. Соціальний розвиток українських земель. Особливості господарського життя. Загальна характеристика періоду У XIII ст. внаслідок розкладу племінного та зародження феодального суспільства утворилася Литовська держава, яка успішно чинила опір агресії з боку Лівонського та Тевтонського орденів. Водночас зміцніла Литовська держава за великого князя Гедиміна (1316-1341) розпочала наступ на південно-західні руські землі. У 1351 - 1352 роках між Польщею та Литвою тривала війна за Галицько-Волинську ...

Ліберальне народництво

Ліберально-народницький напрям суспільно-економічної думки виникає в Україні вже в 70-ті pp. Його представники були зв'язані з революційним народництвом, співчували йому, проте не ставили питання про селянську революцію. Критикуючи капіталізм, лібе­ральні народники протиставляли йому дрібне виробництво селян і ремісників. Великого значення у зміцненні дрібнотоварного вироб­ництва вони надавали різним формам кооперації. Типовим представником ліберального народництва 70-х pp. в Україні був П. А. Червінський (1849 — 1931). ...

Теорії індустріального суспілства

Науково-технічна революція справила великий вплив на всю си­стему сучасної політичної економії. Своєрідно відобразив її інсти­туціоналізм, породивши новий, так званий соціальний напрям інсти­туціоналізму. Його адепти, використовуючи принцип технологіч­ного детермінізму, почали розробляти різні типи індустріальних концепцій трансформації капіталізму. Основи індустріальної концепції було закладено ще у працях Ве-блена. У 40—60-х pp. вона знов набула актуальності у зв'язку з роз­гортанням НТР. Родоначальником концепції ...