Search:

Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі

Після повстання в англійському селі настає майже повна комутація ренти, а потім і викуп селянами феодальних повинностей. У XV ст. практично всі англійські селяни стали особисто вільними – копігольдерами або фрігольдами, які були повністю вільними утримувачами землі.

У XV ст. виникає нове дворянство – джентрі, котре застосовує у своєму господарстві лише найману працю. І хоча для англійського селянина феодальна залежність вже була позаду, залишалася небезпека, що при зростанні попиту на вовну, джентрі заявлять свої права на землі копігольдерів, необхідні власникам для розширення пасовищ. Це й сталося в XVI ст

Київська Русь

Київська Русь була типовою ранньофеодальною державою, в якій завершується становлення феодальних відносин, зростає та зміцнюється феодальне землеволодіння (вотчина). Головними галузями економіки Київської Русі, були землеробство та скотарство. Основою формою державних податків спочатку була данина, яку збирали через так зване полюддя. У 945р. законодавчо було встановлено розмір данини з одиниці обкладання – уроки, а також час та місце її збору.

Основними верствами населення Київської Русі були:

· “мужі” – знать, бояри на чолі з Великим князем;

· “люди”— міська знать;

· “молодші люди” – мешканці міст;

· “чернь” – найбідніші прошарки міста;

· селяни (смерди)—основна маса населення;

Селяни поділялися на групи відповідно до ступеня залежності від знаті. На найнижчому шабелі знаходилися раби. Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.

Із прийняттям християнства з’являється ще один значний прошарок суспільства – духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів.

У Київській Русі 13-15% населення мешкало у містах і селищах, яких налічувалося близько 240. Але тільки 74 міста мало населення близько 4-5 тис. осіб. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкало 35-40 тис. осіб. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно- воєнними.

Незважаючи на значну роль торгівлі та ремесла, переважна частина населення займалася землеробством й різними промислами. Значне місце посідало скотарство: розводили велику рогату худобу, коней, свиней.

З розвитком феодального землеволодіння виникає та набирає поширення така його форма, як вотчина – спадкова феодальна власність на землю. Вона виникала в результаті жалування князем землі боярам і визначалася як безумовне володіння землею при необмеженому розпорядженні нею. Вотчина ділилася на панське господарство та селянське держання. У дрібне господарство смерда входили наділ землі, хата, худоба, птиця. Селянин платив феодалу оброк, обробляв своїми знаряддями та своїм тяглом панське поле.

Кінець XI -середина XIII ст. увійшли в історію Київської Русі як період феодальної роздробленості, причому характерною рисою цього процесу був його прогресуючий характер, коли держава досить швидко розпадається і на теренах Русі з’являються окремі самостійні князівства та землі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Неокейнсіанські теорії економічного зростання

Неокейнсіанські теорії стали розвиватися, долаючи вузькі місця концепції Кейнса. Аналізуючи економіку капіталістичних країн у 30-ті pp., він неминуче мусив виходити з умов її глибокої стагнації. Відтак кейнсіанська теорія була статичною, бо брала економіку у рівновазі, а не у стані динаміки. Вона майже не розглядала довго­строкових, перспективних тенденцій, оскільки була тільки спробою пояснити сучасний Кейнсу стан економіки, з'ясувати умови «повної зайнятості». У післявоєнні роки на перший план соціально-економічного ...

Економічна концепція П.Ж.Прудона

П'єр Жозеф Прудон (1809—1865) — народився у французькому місті Безансоні в сім'ї бідного пивовара. Учився в коледжі, працю­вав робітником у друкарні, займався самоосвітою. 1840 p. видає в Парижі книжку «Що таке власність», в якій гостро критикує капіта­лізм і кидає виклик буржуазії, проголосивши своє знамените гасло «власність — це крадіжка», 1846 p. він видав книжку «Система еко­номічних суперечностей або Філософія злиденності», на яку К. Маркс відповів своєю працею «Злиденність філософії». У творі Прудона ...

Промисловість України в пореформений період

1. Промисловість України в пореформений період. Зростаючі потреби в машинах зумовили розвиток машинобудівної промисловості, яка почала створюватися в Україні з кінця XVIII ст. Її представляли мідярні, чавуноливарні та машинобудівні заводи. На початку XIX ст. в губерніях України налічувалось 10 мідярень, у 1860 p. їх було вже 17. Незважаючи на те, що основна частина мідярень на час реформи 1861 p. ще не вийшла з моно фактурної стадії, їм належала важлива роль як у постачанні обладнання винокурній і цукровій промисловості, ...