Search:

Форма держави

Реферати » Історія, теорія держави і права » Форма держави

План

Вступ.

Поняття та елементи форми держави.

Форма державного правління.

Форма держаного устрою.

Деожавно-політичний режим.

Висновок.

Використана література.

Вступ

У сучасній теорії держави категорія “форма держави” є однією з найважливіших і ємний понять. Як відомо, уже за давніх часів – на Древному Сході і в Стародавній Греції та Римі – у дослідників державно - правових явищ виникла потреба щодо визначення поняття, яке було б достатньо ємним і давало хоча б загальне уявлення про основні шляхи здійснення в ній державної влади. Таким чином за різних часів різними дослідниками у категорії “форма держави” вкладався неоднаковий зміст.

З давніх давен найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Він розрізняв форми держави за двома ознаками:

а) кількістю тих хто править (один, кілька, багато);

б) в чиїх інтересах здійснюється управління.

Друга ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні – правління здійснюється в інтересах усіх і неправильні – правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править. На думку Аристотеля правильними формами були: монархія, аристократія, політія; неправильними – тиранія, олігархія, демократія.

У новий час питання про форму держави пов’язане, насамперед з ім’ям Ш. Монтеск’є, який під цим терміном розумів ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади. Він на основі цього визначив такі форми держави:

республіканська – форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність;

монархія, де основа влади – чесність;

деспотія, де основа влади – страх.

Отже, під формою держави Монтеск’є розумів лише те, що в сучасній науці називається державно-правовим режимом.

Ж.-Ж. Руссо розумів форму держави як структурну організацію вищих державних органів і на основі цього виділяв такі форми держави:

монархію – форму держави, в якій владу здійснює одна особа;

аристократія – владу здійснює невелика група осіб;

демократія – владу здійснюють всі члени суспільства.

Отже, Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів те, що на сьогоднішній день ми називаємо формою правління.

Категорія “форма держави” дає загальне уявлення про особливості організації державної влади, порядок утворення державних органів та їх відносини між собою та населенням.

Наукою вироблена певна універсальна система, що виражена в понятті форми держави для характеристики способів організації влади будь-якої держави, якщо держава –організація політичної влади, то форма держави розкривається через спосіб організації, існування.

Категорія “форми держави” вироблена політичною та юридичною наукою, яка відображає взаємозв’язок трьох найважливіших сторін державної влади. Форма держави правління відображає поняття про способи та порядок утворень вищих органів. Способи територіального устрою відображає поняття форма державного устрою. Сукупність способів і методів здійснення державної влади розкривається через поняття державно - політичного режиму.

Провідне місце в теорії держави і права займає інститут форми держави. Дослідження питання “форми держави” має дуже важливе значення у формуванні та розвитку суверенної і незалежної держави.

Таким чином, на основі методу порівняння, аналізу визначається особливості кожного типу держави. Її устрою та здійснення державної влади.

1. Поняття та елементи форми держави

Державний лад характеризує державу з погляду форм: правління, територіального устрою та політичного режиму. Держаний лад, як правило, закріплюється у конституції держави. Невипадково конституцію іноді називають паспортом держави. Привертає увагу і те, що тема про державний лад у підручниках з теорії держави і права та основ правознавства називається “форма держави”, що із урахуванням позицій деяких винних є не цілком правильним. Адже загально відомо, що форма – це зовнішній прояв об’єкта, при чому один і той же об’єкт не може мати декілька форм одночасно. А з позицій “форм держави” виходить, що може. Крім того, вести мову про форму політичного режиму проблематично взагалі. Адже можна сказати, що політичний режим – це фактично характер держави. А якщо згадати, що характер є у кожного з нас та спробувати визначити його форму, то виникне багато незрозумілих проблем. Не випадково при розгляді цих проблем іноді використовуються і поняття “державний устрій”. І в цілому це правильно. Але якщо взяти до уваги, що поняття “державний устрій” іноді тлумачиться і як територіальний устрій, то виникає плутанина – так вважає кандидат юридичних наук І.І.Котюк (1., с.35).[1]

Категорія “форми держави” містить сукупність загальних ознак і взаємозв’язків, які характеризують державу як суспільний феномен. З позиції А.М.Колодія – доктора юридичних наук, професора, який вважає, що ознаки які характеризують порядок організації і взаємодії вищих органів державної вали і управління. Сукупність цих ознак називається формую державного правління (2,с.9).[2]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем. Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки

Звичаєво-общинна група (підтип) правових систем — це сукуп­ність правових систем, які сформувалися на основі норм-звича­їв, що склалися природним шляхом, а також правових норм, запозичених від колоніальних держав. Цю групу складають пра­вові системи країн, що розвиваються, Африки і Мадагаскару (Малагасійська Республіка). Своєрідність звичаєво-общинної групи правових систем Афри­канського континенту полягає у тому, що звичаєве право: 1) визнається більшістю населення як регулятор суспільних відносин, особливо за межами міст. ...

Розвиток української державності. Етапи її становлення

План Початок Київської Русі. Державотворчі процеси на Запорозькій Січі. Конституція Пилипа Орлика. Утворення УНР. Українська революція. Україна у складі СРСР. Історичні передумови утворення української держави наприкінці ХХ ст. 1. Становлення держави східних слов’ян відбувалося протягом тривалого часу і було закономірним результатом внутрішньої еволюції їхнього суспільства. “Справжній засновник держави слов’ян – Олег” (за М.Карамзіним) За свідченням арабських авторів у VIII-ІХ ст. існували 3 осередки східнослов’янської ...

У рідній державі – ЗУНР

Листопадовий зрив в 1918 році в Львові проголошення Західноукраїнської народної Республіки, народне піднесення, акт Злуки на Софіївському майдані в Києві засвідчили високу національну свідомість галицьких українців, їхнє прагнення мати свою незалежну соборну українську державу. У Коломиї під ту пору виходило кілька часописів “Покутський вісник”, “Січовий голос”, “Новини, “Учительський голос”. У “Галицькі накладні” відомого видавця Якова Оренштайна, який після першої світової війни перебрався до німецького міста Леойпціга, ...