Search:

Бусідо, як засновник економіки Японії

Реферати » Історія економічних вчень » Бусідо, як засновник економіки Японії

План

Вступ

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини

2. Основні риси філософії буси до, лягли в основу свідомості сучасності

Вступ

Бусидо – це кодекс поведінки самураїв у Японії в середні віки, в основі якого лежавши бойовий дух воїнів та презирливе ставлення до робочого населення. Обов'язково передбачалось самогубство в разі нешанобливого ставлення до честі самурая.

Самураями у феодальній Японії були світські феодали, починаючи від крупних властителів і закінчуючи мілкими дворянами. Філософія, що лягла в основу бусидо відіграла значний вплив на історичний розвиток країни, оскільки базувалась на тому, що вважалось єдиним прийнятним зайняттям для чоловіка-самурая це військова праворуч, інша праця викликала не поважне ставлення до людини, що і провокувало расові конфлікти.

Самураї як відособлений верст населення почали виділятись у період правління в Японії феодального будинку Мінамото (1192-1333). Чітко сформулювалось і отримало деякий вплив у країні за період правління сьогунов з феодального будинку Токугава (1603-1867). Найбільш привілейний куля самураїв складали так звані хатамото. У своїй більшості смороді займали положення службовців у власний військах сьогуна. Основна ж маса самураїв, що дотримувались кодексові бусидо були васалами князів; частіш за усіх смороду не малі земель, а отримували жалування рисом. Кодекс поведінки самураїв був проникнутий духом презирства до трудового населенню. Законодавство Токугава дозволяло самураям безкарно вбивати на місці “простолюдина, котрий нешанобливим образом повів собі по відношенню до членів воєнного класу”. У період правління Токугава, коли внутрішні феодальні війни закінчені, військові відряди самураїв використовувались головним чином для придушення селянських повстань. Разом з тім правлячім колам не потрібні були такі великі відряди самураїв, тому їх кількість з роком почала знижуватись. Частина з них стала руїнами, тобто декласованих самураїв, васальна залежність яких від князів зникла, руїни часто переходили на положення громадян, що займаються ремеслом, торгівлею тощо. Процес внутрішнього розпаду самураїв значно посилився в середині вісімнадцятого століття. Багато самураїв, навіть не переходячи на положення руїнів, займались ремеслом, торгівлею. Рядові ж самураї, особливо в князівствах Сацума, Тьосю, Таса та Хидза, були тісно пов'язані з правлячими верствами та зіграли значну роль у незакінченій революції 1867-1868 рр., що значно вплинуло на економіку країни. Після неї самураї, як феодальні верстви населення, були ліквідовані, однак смороду не втратили свого привілеєвого положення. Із верств колишніх самураїв поповнювались кадри чиновників, з них складався основний офіцерський склад армії та флотові.

Кодекс бусидо, образ самурайських “доблестей” та традицій, культ війни стали поставною частиною ідеологічного арсеналові японської реакції, що використовувалась для пропаганди расизмові і мілітаризму.

1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини

Для більш детального дослідження впливу ідейних переконань самураїв, розглянемо період розвинутого феодалізму з кінця дванадцятого до шістнадцятого століть.

У 1185 році боротьба між будинками Монамото і Тайра закінчилась розгромом останнього. Влада в країні перейшла до рук північно східних феодалів, що проголосили в 1192 свого вождя Йоритомо Минамото правителем держави. Його звання сьогун стало з тихнув часів означати військово-феодальне правління в Японії, що не могло не позначитись на розвитку економіки держави. Опору сьогуна складало військово – феодальна громада (буси), особливо власні васали сьогуна, що займали адміністративні посади. Нижча частина общини буси складалась з малого військового дворянства – самураєв. У 1274 та 1281 монголи, що вже завоювали Китай та Корею, зробили дві експедиції проти Японії, однак смороду закінчились для них поразкою. Значну роль у цьому відіграла психологія самурая, що базувалась на кодексі Бусидо.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Господарство Запорозької Січі

Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло козацтво, яке вийшло на історичну арену в кінці XV ст. Воно успішно освоюва­ло землі передстепової України, південного Поділля, Слобожанщини, Північного Причорномор'я та Приазов'я. В середині XVI ст. за порогами Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їх згуртуванні відігравала Запорозька Січ, що виникла па Нижньому Подніпро­в'ї в середині XVI ст. її можна визначити як самоврядну військово-політичну організацію народної самооборони ...

Економічна думка Росії в період кризи і ліквідації кріпацтва

До середини XIX ст. в Росії чітко виявились ознаки кризи кріпо­сництва. Феодальна монополія дворянства, що охоронялась само­державством, гальмувала розвиток продуктивних сил на селі. Крі­пацтво затримувало розвиток капіталістичного виробництва в промисловості, що посилювало відставання Росії від капіталістич­них країн Заходу. Криза кріпосництва стала причиною значного пожвавлення су­спільної думки в усіх її проявах, появи нових її напрямків. Це по­жвавлення було зумовлено цілою низкою передумов. Передовсім, ...

Математична школа в політичній економії

Математичні концепції політекономії беруть початок у працях Кур­но і спираються, переважно, на теорії суб'єктивної корисності та про­дуктивності факторів виробництва. Виникнення математичної концеп­ції економічної рівноваги зумовлене перетворенням капіталізму на розвинуту господарську систему з високим рівнем взаємозв'язку та од­норідності всіх її частин і елементів, а також розвитком математики. Самостійність і конструктивність математичного методу полягає в тім, що це не тільки метод описування, а й метод ...