Search:

Бусідо, як засновник економіки Японії

Бусидо – неписань кодекс поводження самурая в суспільстві, що представляло собою звід правил і норм "щирого", "ідеального" воїна.

Бусидо, що спочатку трактувалося як "шлях коня і цибулі", згодом стало означати "шлях самурая, воїна" ("буси" - воїн, самурай; "до" - шлях, навчання, спосіб, засіб). Крім того, слово "до" переводитися ще і як "борг", "мораль", що має відповідність із класичною філософською традицією Китаю, де поняття "шлях" є якоюсь етичною нормою (дао-дэ). Таким чином, бусидо - це "самурайська мораль", "чеснота", "морально-етичний" кодекс.

Бусидо стосувалися відносини самураїв до соціальної феодальної спільності, до людей того або іншого класу, до держави. Зміст бусидо вийшло за рамки колишніх традицій родоплеменного суспільства - воно включило в собі догми буддизмові і конфуціанства і мало у своїй основі нові норми поводження. Поступово розвиваючись, бусидо перетворилося в моральний кодекс воїнів, що є в тієї ж годину переважливо частиною різних релігійних навчань (буддизмові, конфуціанства і синтоизма - національної релігії японців), ставало також областю філософського знання, предметом етики. Будучи злитим воєдино зі східною філософією, бусидо носило характер практичної моралі. Самураї вважали його методом удосконалювання психічної і тілесної гігієни.

Бусидо морально осмислювало філософське миронавчання в цілому і було покликано навчити самурая "правильного життя" у феодальному японському суспільстві. Воно сполучало в собі теорію буття і вивчення психіки людини, вирішувало питання, зв'язані з поняттям сутності індивідуума, його ролі в навколишньому світі, сенсу життя, добра і зла, моральних цінностей і морального ідеалу. Воїн, вихований у дусі бусидо, повинний був чітко усвідомлювати свій моральний борг, зокрема свої особисті обов'язки стосовно сюзерена, повинний був сам оцінювати свої дії і вчинки, морально засуджувати собі у випадку неправильних дій, порушення своїх обов'язків і боргу. Такий моральний самоосуд спричиняло, як правило, самогубство, що відбувалося по визначеному ритуалі шляхом харакірі - розкриття живота малим самурайським метаємо. У такий спосіб самурай змивав кров'ю безушановуючи, що ганьбить його.

Бусидо, як спосіб регулювання поводження воїна, не спиралося безпосередньо ні на які спеціальні установи, що примушували до дотримання моральних норм, воно ґрунтувалося на силі переконання, суспільної думки, приклада, виховання, традицій і силі морального авторитетові окремих осіб, відзначених у середньовічній історії Японії. Принципи бусидо не були об'єднані в спеціальний звід правил і не були викладені в жодному літературному пам'ятнику феодальних часів, однак знайшли своє відображення в легендах і повістях минулого, що розповідають про вірність васала своєму феодалові, про презирство до смерті, мужності і стійкості самураїв.

У 14-16 ст. здійснився перехід від середнього феодального землеволодіння до крупно – князівського. У 15-16 ст. у країні постійно проходили селянські повстання, оскільки селяни були незадоволені своїм становищем. Особливо великим було повстання в 1485-93 рр. у південній частині провінції Ямасико. У цей період у Японії ведеться широка торгівля з Китаєм та Кореєю. Розвиток торгівлі з Китаєм значно вплинув на видобувну промисловість Японії. Феодали почали інтенсивно займатись гірським ділом – видобували золото, срібло, мідь.

В обстановці постійних селянських повстань у класа феодалів посилилась тенденція до об'єднання країни, створенню сильної централізованої влади. Заможна частина громадян була також заінтересована в створенні в країні єдиного ринку. Об'єднання країни почав полководець Нобура Ода (1534-82) воно було в основному закінчено. Жорстоко подавлено селянський рух і воля вільних міст. У 1588 був виданий наказ про вилучення зброї в селян. У ході перепису земельних наділів (1589-95) селяни були прикріплені до землі.

Після смерті Хидєйоси феодал Ієясу Токугава (1542-1616рр) закінчив об'єднання країни. У 1603 році він був проголошений се гуном.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Неоінституціоналізм

Після другої світової війни відбулось відродження інституціона­лізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці спере­чались щодо межі втручання держави в економіку, то інституціона­лісти знайшли нові об'єкти дослідження: місце і роль в економіч­ному житті НТР, інформації, влади, політики та ін. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Джон Кеннет Гелбрейт (1909 p. нар.) — уродженець Канади, перший науковий ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його професорської і ...

Бусідо, як засновник економіки Японії

План Вступ 1. Період розвинутого феодалізму – період становлення самураїв, як класової величини 2. Основні риси філософії буси до, лягли в основу свідомості сучасності Вступ Бусидо – це кодекс поведінки самураїв у Японії в середні віки, в основі якого лежавши бойовий дух воїнів та презирливе ставлення до робочого населення. Обов'язково передбачалось самогубство в разі нешанобливого ставлення до честі самурая. Самураями у феодальній Японії були світські феодали, починаючи від крупних властителів і ...

Основні етапи становлення й розвитку екон. науки в СРСР

Сучасна світова економічна думка формувалась, об'єднуючи різ­номанітні напрямки економічного знання. Вона синтезувала до­сягнення цілих поколінь, добираючи раціональне та відкидаючи дрібне, несуттєве. Кожну із сучасних доктрин чи шкіл було започат­ковано в минулі століття, і кожна з них розвивалась відповідно до вимог часу та економічної реальності, була породженням конкрет­них соціально-економічних обставин. Політична економія соціалізму у цьому розумінні є особливою економічною доктриною не лише завдяки своїй ...