Search:

Бусідо, як засновник економіки Японії

Гордість і зарозумілість самурая на перший погляд суперечать принципам бусидо, але те ж твір трактує гордість як один зі стовпів самурайської честі: "Є два види гордості - внутрішня і зовнішня. Незначний той самурай, що не володіє обома видами гордості. Можна уподібнити гордість клинкові, якому варто нагострити, перш ніж вкласти в ножни. Час від часу клинок виймають, піднімають на рівень очей, начисто протирають, потім знову ховають у ножни. Якщо самурай постійно розмахує оголеним мечем, усі рахують, що наближатися до нього не варто, і в нього не буде друзів. У той же час, якщо меч ніколи не виймався з ножен, лезо потьмяніє, і люди перестануть вважатися з хазяїном".

Гордість і самоповага самурая повинні були виявлятися не тільки в хоробрості на поле бою, але й у стійкості, настільки необхідної кожному в повсякденному житті:"Навіть у випадковій розмові самурай не має права скаржитися. Він повинний постійно контролювати себе, щоб випадково не проронити слівця, що викриває в слабості. По випадковому зауваженню, вимовленому невзначай, можна догадатися про щиру природу людини", пише Ямамото Цунетомо.

Не приходиться дивуватися, що у феодальній клановій системі, де благополуччя буси і його роду цілком залежало від розташування сюзерена, головним із усіх "п'яти видів людських відносин" раз і назавжди став зв'язок між паном і слугою. Хоча самураї виховувалися на дидактичних конфуціанских хрестоматіях начебто "Двадцяти чотирьох шанобливих синів Китаю", вірність панові часто брала верх над синовою шанобливістю і постійно - над батьківською любов'ю, що відноситься до сфери "чутливості". Переказу про знаменитих самураїв і літературні твори, у яких правда переплітається з вимислом, буяють прикладами торжества васального боргу над узами споріднення і дружби.

Варто зупинитися також більш докладно і на догматі абсолютної вірності васала сюзеренові, покладеному в основу моралі воїнів.

Безперечно те, що ідея відданості слуги своєму панові не завжди було безкорисливим. Самураї хоробро боролися на полі бою, але не забували вимагати нагороду за свою "військову доблесть". Численна кількість прохань з викладом обставин прояву доблесті, написаних з метою одержання нагороди свідчить про те, що мораль самураїв не була щирою мораллю самопожертви. Всі інтереси самураїв були зосереджені на тім, щоб підтримувати свою родину і забезпечити майбутнє своїм нащадкам, вірність же панові була лише засобом для досягнення цієї мети.

Наслідком стало бажання самурая виділитися серед інших, зробити особистий подвиг і тим самим відрізнитися перед паном, заслужити собі славу, пошану і відповідно винагорода. Звідси специфіка і своєрідність самурайських дружин епохи середньовіччя. Особисті армії феодальних князів були не єдиним цілим, а скоріше масою воїнів-одинаків, прагнувших героїчного вчинку, що й обумовило в чималій мірі величезну масу подвигів, зроблених самураями. Згадуваннями про цих "героїчних діяннях" буквально заповнена література про війни епохи середньовіччя.

Таким чином, у наявності двояке відношення самураїв до багатства. Самураї підкреслювали своє презирство до грошей і усьому, що з ними зв'язане. Це пропонувала мораль. Що ж стосується великих феодалів, то їм особливо вигідно було культивувати даний принцип серед воїнів-професіоналів. Ідеологія самурайства розвивала його і направляла у визначене русло, підкоряла цілям служіння панові. Людина, захоплена ідеєю презирства до матеріальних цінностей, повинна була стати в руках феодала машиною, що не зупиняється ні перед чим, сліпо виконуючої вимоги дайме і підкорюватись тільки йому одному. Такий воїн, по бусидо, не повинний був у силу своєї непідкупності віддавати хазяїна до самої смерті і при будь-яких обставинах. З іншого боку, і васали і феодали були однакові по своїй суті. І феодальні князі і самураї прагнули урвати для себе по можливості якнайбільше. Отут і відбувалося порушення принципів бусидо, виникала колізія, обумовлена дійсністю феодального часу. У свою чергу це приводило іноді до прямого зрадництва.

Таким чином розглянувши основні принципи, що лягли в основу кодексу буси до можна зробити висновок, що вони і в нинішній час становлять основні засади Японського суспільства. Японія – високорозвинена індустріальна держава. Темпи її економічного розвитку на протязі багатьох років залишаються стабільно високими, і в цьому не останню роль відіграли канони, що проповідувались кодексам бусидо. Деякі з них і зараз залишаються актуальними для японців - бути відданість своїй справі, шанобливе ставлення до батьків, прояв милосердя у суспільстві.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Господарство України в ХІХ - на поч. ХХ ст.

План Промисловий переворот в Україні. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення вУкраїні. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і вЗахідній Україні Початок індустріалізації в Україні. Промисловий розвиток західноукраїнських земель. Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.   У кінці XVIII ст. українські землі були вкотре поділені і опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX — на початку XX ст. Становище українських земель на ...

Українські землі під владою Польщі та Литви (кінець XIV — перша половина ХУП ст.)

Загальна характеристика періоду. Соціальний розвиток українських земель. Особливості господарського життя. Загальна характеристика періоду У XIII ст. внаслідок розкладу племінного та зародження феодального суспільства утворилася Литовська держава, яка успішно чинила опір агресії з боку Лівонського та Тевтонського орденів. Водночас зміцніла Литовська держава за великого князя Гедиміна (1316-1341) розпочала наступ на південно-західні руські землі. У 1351 - 1352 роках між Польщею та Литвою тривала війна за Галицько-Волинську ...

Господарство Запорозької Січі

Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло козацтво, яке вийшло на історичну арену в кінці XV ст. Воно успішно освоюва­ло землі передстепової України, південного Поділля, Слобожанщини, Північного Причорномор'я та Приазов'я. В середині XVI ст. за порогами Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їх згуртуванні відігравала Запорозька Січ, що виникла па Нижньому Подніпро­в'ї в середині XVI ст. її можна визначити як самоврядну військово-політичну організацію народної самооборони ...