Search:

Право працівника на оплату праці та його захист

Зарплата на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Випла­та зарплати у формі боргових розписок і зобов'язань або у будь-якій іншій формі забороняється. Зарплата може випла­чуватися банківськими чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національ­ним банком України.

Як виняток, колективним договором може передбачатися часткова виплата зарплати натурою (за цінами, не нижчими за собівартість) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата є звичайною або бажаною для працівників. Кабі­нет Міністрів України своєю постановою №244 від 3 квітня 1993 p. затвердив перелік товарів, не дозволених для випла­ти заробітної плати натурою (ЗП України. — 1993. — №9. - Ст. 183).

При кожній виплаті заробітної плати власник повинен повідомити працівнику дані про оплату праці:

— загальну суму заробітної плати з розшифровкою по видах виплат;

— розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

— суму заробітної плати, належної до виплати.

Власник повинен забезпечити виплату зарплати регу­лярно в робочі дні, в терміни, встановлені в колективному договорі, але не рідше двох разів у місяць, з проміжком у 16 календарних днів.

У тих випадках, коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата випла­чується напередодні.

Зарплата виплачується за місцем роботи. За письмовою заявою працівника виплата зарплати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами з обов'язко­вою оплатою цих послуг за рахунок власника.

Працівники мають право на компенсацію зарплати у зв'язку із затримкою термінів її виплати. Постановою Кабінету Міністрів України №1427 від 20 грудня 1997 p. затвердже­но Положення про порядок компенсації працівникам части­ни зарплати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (Офіційний вісник України. — 1997. — №52. —С. 50; зміни і доп.: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999р. №692 /,/ Праця і зарплата. - 1999. - №10. - С. 10).

Дія названого Положення поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності та форм господа­рювання і застосовується в усіх випадках порушення термінів виплати зарплати, в тому числі з вини власника або уповно­важеного ним органу. Компенсація проводиться за наявності двох умов: затримки виплати зарплати на один і більше календарних місяців і зростання індексу споживчих цін за період затримки більш ніж на 1%. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомі­сячно публікуються Держкомстатом з наростаючим підсум­ком з початку того року, в якому виникла заборгованість із виплати зарплати, що підлягає компенсації. Якщо виплата заборгованості з заробітної плати провадиться до опубліку­вання Держкомстатом індексу споживчих цін за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, під час розра­хунку суми компенсації на період до опублікування зазна­ченого індексу споживчих цін за згодою працівника для роз­рахунків застосовується індекс споживчих цін за попередній місяць. Сума компенсації обчислюється множенням суми нарахованої, але не виплаченої зарплати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів), на коефіцієнт зрос­тання споживчих цін. У разі затримки зарплати за декілька місяців сума компенсації визначається за кожний місяць ок­ремо і підсумовується.

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону "Про оплату праці" щодо компенсації витрат, пов'язаних із порушенням термінів виплати заробітної плати.

Законопроектом передбачено новий порядок компенсації з розрахунку 1% несплаченої суми боргу за кожний день її затримки, але не більше як 100% загальної суми боргу за кожний місяць затримки (Праця і зарплата. — 1999. — №26. — Жовтень). Проте Закон ще не опубліковано, отже, діє порядок, встановлений чинним законодавством.

Своєчасно не отримана з вини працівника зарплата ком­пенсації не підлягає.

Власник не має права не провести компенсацію, посилаю­чись на важке фінансове становище підприємства, а також передбачати в колективному договорі подібні норми. Відмо­ва власника у виплаті компенсації може бути оскаржена в судовому порядку як самим працівником, так і уповноваже­ним на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про оплату праці" за порушення законодавства про оплату праці винні поса­дові особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної, кримінальної відповідальності. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №542 від 9 черв­ня 1997 р. за невиконання підприємством зобов'язань щодо виплати зарплати працівникам, недотримання графіка пога­шення заборгованості з зарплати керівник державного під­приємства може бути звільнений з посади з достроковим розірванням контракту.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення. Поняття відповідальності в господарському праві

Підприємницька діяльність, її принципи та умови здійснення Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. підприємництво визначено як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності ...

Поняття та сфера укладення контракту

Трудовий договір на час виконання певної роботи є різно­видом строкового трудового договору, однак його припинен­ня пов'язане із закінченням обумовленої договором роботи. Контракт — особливий вид трудового договору. Контракт визначається як особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріаль­на), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання трудового договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися ...

Трудові спори

Інтереси роботодавця і найманого працівника не завж­ди збігаються, і, природно, можливе зіткнення цих інтересів на будь-якій стадії трудових правовідносин, що в свою чергу призводить до виникнення розбіжностей. За останні роки збільшилася кількість трудових спорів, в тому числі тих, що розглядаються судами. Так, тільки в 1997 p. кількість справ, що виникають з трудових правовідносин, збільшилась, по­рівняно з 1996 р., на 96%. Найчастіше працівники зверталися до суду з позовами про погашення заборгованості з випла­ти ...