Search:

Рим та Карфаген

В самому Римі в результаті Пунічних війн загострилися суперечності між аристократією і купцями, що прагнули отримати право брати участь в пограбуванні захоплених територій (Енц) і, водночас, продовжується річний термін повноважень чиновників з метою виконання довгострокових військових завдань (всес.іст., 83). Але спокій, що запанував у Римі після численних перемог, виявився тяжчим і суворішим, ніж попередні лиха. Саллюстій зазначав, що: ,,Знать почала самовільно користуватися своїм високим станом, народ – свободою, кожен став тягнути до себе, грабувати, нищити… Так обидві сторони розтягли все; держава, що знаходилася між ними, виявилася розшматованою”. Незабаром в Римі настане епоха громадянських війн. Вже підростало покоління, яке не бажало ні з ким ділити владу над Римом, а серед громадян починають ,,виникати суперечки, подібні землетрусу” (Саллюстій) (Волков, 120).

В цілому, підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що зруйнування Карфагену та знищення його жителів було надзвичайно жорстокою мірою покарання, навіть злочином, яку римляни застосували до карфагенян. Аналогів вчинку, скоєного римлянами, в тодішньому цивілізованому світі ще не знайдено. Але зруйнування Карфагену не означало знищення пунічної цивілізації, яка творилася та існувала протягом не одного століття. Її вплив сягнув далеко поза межами африканського узбережжя і тривалий час був наріжним каменем формування культур багатьох народів.

Зникнення із світової арени свого запеклого ворога здавалося б мало піднести римлян на вищий щабель і забезпечити стабілізацію у внутрішньополітичному житті. Але нажива і жага багатств римлян докорінно змінила ситуацію. Потужного зовнішнього ворога змінив міцний внутрішній. Боротьба між владною верхівкою порушила спокій і у майбутньому це призвело до летального результату для Риму.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Ідеологічні засади державотворення в Польщі, Чехії і Болгарії в ІХ-ХІ ст

Виникнення початкових форм суспільної думки і політичної ідеології в зарубіжних слов’янських країнах є підстави відносити до того часу, коли виникають перші політичні об’єднання. Витоки суспільної думки знайшли своє відображення в легендах про походження тих чи інших племен або племінних союзів. Деякі відомості збереглись у більш пізніх джерелах ХІ-ХІІ ст., наприклад, в “Апокрифічному болгарському літописі”, “Чеській хроніці” Козьми Празького, “Хроніці” Галла Аноніма, “Повести временных лет” тощо. У рамках ранніх об’єднань ...

Розкол Церкви 1054 року

Це надзвичайно складний історичний факт сягає своїм щн в античний період. Рим виховав у своїх громадян почуцття переваги над усіма. Зачарування Римом не тільки збереглося в стародавніх народів, які прийняли зристиянство, але й перейшло до варварів, які поселилися на руїнах Римської Імпереї. І не дивно. Римська єдина держава, римська культура – це були непорожні слова, а поняття з винятково цінним змістом огорнутий і овіяний славою старого Риму, єписком Римський віддавна посів видатне положення в Християнській Церкві. ...

Реформи спартанського законодавця Лікурга

ВСТУП. ЛИКУРГ (LYKURGOS), Легендарний спартанський законодавець (9 – 8 вік до нашої ери) (Давня Греція.). Свідчення про життя Ликурга різноманітні та противорічиві. Гречеські автори 5- 4 віку до нашої ери приписують Ликургу створення інститутів спартанського суспілного та державного устрою, дійсне створення яких було результатом довгого історичного процессу переходу від первіснообщинного строю до классового суспільства. Ликургу приписують розділення Лаконських земель з прикріпленими ілотами на рівні ділянки для спартітатів ...