Search:

Практичне застосування гідролізу

Реферати » Хімія » Практичне застосування гідролізу

Гідроліз –це здаємо дія речовин з водою коли складні частини речовини взаємодіють із складними частинами води і при цьому утворюється слабкий електроліт.

На відміну від гідратації під час гідролізу відбувається руйнування молекул води.

Гідролізи можуть зазнавати класи речовин як органічних так і не органічних речовин.

Гідроліз – розмноження речовин проходить з обов’язковою участю води і протікаючи по схемі:

АВ+Н-ОНАН+ВОН

Просець ферментативного гідролізу грають важливу роль в травленні і тканинному обміну речовин всіх живих організмів. Високомолекулярні речовини, гідролізуючись до низькомолекулярних продуктів (амінокислоти, глюкози і ніші), всмоктуються з кишечник, переносяться в різні тканини, де підлягають подальшому перетворення.

Найбільш практичне значення мають: гідроліз солей, при якому солі оборотньо розпадаються на відповідну кислоту і основу: гідроліз органічних лаймерів (білків, полісахаридів і інших), звичайно ідучі в присутності біологічного каталізатора. Гідроліз жирів і других речовин, які являються по своїй природі ефірами, які звичайно проводяться в лужному середовищі і називаються обмиленим.

Гідроліз солей грає важливу роль в регуляції кислотного середовища і в підтриманні в організмі кислотно-лужної рівноваги. При гідролізі солей, іони, на які дисаціонуються на ці солі, частково зв’язують іони Н+ і ОН- води. Гідроліз іде тим насиченіше, чим більше утворюють найбільших молекул кислоти і основ, тобто чим слабше кислота і основа, які утворюють сіль. Якщо при цьому кислота і основа їх іонізації однаково сильніший, то зміщення співвідношення між іонами Н+ і ОН-в ту чи іншу сторону не відбувається і реакції середовища залишається нейтральною. Якщо ж сила кислоти і сила основи, які утворюють сіль суттєво розрізняються, то має місце змінювання концентрації водородних іонів в сторону більш сильного компонента (тобто при сильній кислоті і слабкій основі – в кислу сторону, а при сильній основі і слабкій кислоті – в лужну сторону).

Гідроліз біологічно важких речовин (білки, полісахариди, нуклеїнові кислоти, жири, фосфорні ефіри і ніші), може проходити тільки в присутності специфічних біологічних каталізаторів – ферментів, які об’єднуються під загальною назвою, або при нагріванні з кислотами і лугами, не специфічно каталізуючим гідролізам.

Реакція гідролізу широко використовується в промисловості і в лабораторній практиці для отримання амінокислот, простих цукрів, і ряду інших продуктів із природних високомолекулярних полімерів (білків, клітчатки).

Гідроліз в широкому розмінні – це реакція обмінного розкладу між різними речовинами і водою.

Гідроліз солей – один із важливих прикладів гідролізу речовин, який добре вивчений. Таке визначення охоплює і гідроліз органічних сполук – складних ефірів, жирів, вуглеводів, білків і гідроліз неорганічних речовин – солей, карбідів, галогенів, галогенідів, неметалів тощо.

У живих організмах відображається гідроліз полісахаридів, білків та ін8ших органічних сполук.

Наприклад солі аміаку знаходять широке застосування. Аміак використовуються як сировина для одержанні нітратної кислоти і її солей, а також солей амонію, які служать хорошими нітратними добривами. Такими добривам є сульфат амонію (NH4) SO4 і особливо нітрат амонію NH4 NО3, або аміачна селітра.

Карбонат амонію застосовується в кондитерській промисловості як розрихлював тіста.

Наприклад:

СН3СОООС2Н5+Н2ОСН3СОООН+ С2Н5ОН;

СаС2+2Н2ОСа(ОН)2+С2Н5

Сl2+Н2) НСl+НСl

РІ3+3Н2ОН3РО3+3НІ

У великих кількостях проводять гідроліз деревини. Зростаюча високими темпами гідролізна промисловість виробляє з нехарчової сировини (деревини, бавовняного і соняшникового лушпиння, соломи, кукурудзяних качанів) багато цінних продуктів: етиловий спирт, білкові дріжджі, глюкозу, твердий діоксид вуглецю, фурфурол, скипидар, метиловий спирт, лігнін та багато іншого.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Хімія та екологія

У живій і неживій природі відбуваються різні фізичні, хімічні та біологічні процеси, які у більшості випадків взаємозв’язані й перебувають у нестійкій рівновазі; спостерігається так званий колообіг хімічних елементів і речовин, наприклад кисню, води, оксиду карбону(IV)тощо. Діяльність людини внесла зміни у природний колообіг елементів і речовин.У XX ст. У зв’язку з науково-технічним прогресом особливо посилився вплив людини на природу, що спричинило різні негативні зміни у навколишньому середовищі: ...

Теофарт Парацельт

(лат. Paracelsus) (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище - Філіп Ауреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгейм; von Hohenheim) (24 жовтня 1493, Швіц, - 24 вересня 1541, Зальцбург), лікар епохи Відродження, "перший професор хімії від створення світу" (О.І. Герцен). Його псевдонім означає той, хто наблизився до Цельса, знаменитого римського філософа та лікаря I ст. Народився у сім'ї лікаря, що походить зі старовинного але збіднілого роду. Освіту одержав у Феррарі (Італія). Близько 1515 одержав звання лікаря, був професором ...

Xімія і технологія органічних речовин

Значення органічного синтезу і його перспективи Історичний огляд. Виробництво органічних речовин спочатку базувалося на переробці рослинної чи тваринної сировини і складалося у виділенні коштовних речовин (цукор, олії) чи їхньому розщепленні (мило, спирт і ін.). Органічний синтез, тобто одержання складних речовин із порівняно простих з'єднань, зародився на початку XIX сторіччя на основі продуктів коксування кам'яного вугілля, що містять ароматичні з'єднання. У двадцятому сторіччі як джерело органічної сировини ...