Search:

Договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків у пострадянський період

Моральне право твердити про досягнення такого рівня відносин дала Спільна заява Президентів України і Польщі “До порозуміння і єднання”, завірена їх підписами під час візиту в Україну А.Кваснєвського [12, 157-158]. Поява цього документа стала можливою тільки після серії зустрічей політиків і науковців з обох країн, спрямованих на усунення негативних стереотипів в українсько-польських стосунках, що вкорінилися у суспільній свідомості впродовж віків. Хоча україно- та полонофобські настрої подолати дуже важко, перші кроки на цьому шляху виявилися вдалими і перспективними.

“пріоритетне стратегічне партнерство” – під такою умовною назвою можна виділити період українсько-польських стосунків, що розпочався з березня 1999 р., після вступу Польщі, Чехії та Угорщини до НАТО. Польщі було відведено роль промоутера України, її провідника в інтеграції до міжнародних структур. У цей час розпочалося поступове здійснення завдань, поставлених перед українською і польською зовнішньою політикою у попередні роки. Їх виконання не в останню чергу ускладнюється тим, що, на відміну від Польщі, Україна, завдяки своїй географічній та історичній пограничності досі перебуває на роздоріжжі між Європою та Євразією.

Оновлення принципів міжнародних відносин, що призвело до таких результатів, на нашу думку, розпочалося ще у другій половині 80-х рр. Звичайно, у зовнішній політиці та економіці здобутки цього часу проявилися не так яскраво і швидко, як у культурно-ідеологічній галузі, що мала статус основоположної у міждержавних відносинах. Однак уже тоді намір демократизації та гуманізації стосунків всередині соціалістичного табору було задекларовано у ряді документів. підтвердженням цього можуть бути тексти серії договорів, підписаних керівниками відомств ПНР та УРСР, котрі опікувалися діяльністю установ культурної сфери. Так, у преамбулі Угоди про співробітництво між Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Міністерством народної освіти УРСР і Міністерством національної освіти ПНР на 1989-1990 рр., укладеної у Львові 27 червня 1989 р., наведено перелік законодавчих актів, що послужили базою для її розробки. До них належать Спільна радянсько-польська заява від 14 липня 1988 р.; Декларація про співробітництво в галузі ідеології, науки і культури, скріплена підписами М. Горбачова і В. Ярузельського у Москві 21 квітня 1987 р.; Програма розвитку ідеологічного співробітництва між КПРС і ПОРП на період до 1990 р.; План культурного і наукового співробітництва між СРСР і ПНР на 1986-1990 рр.; Протокол переговорів голови Державного комітету СРСР з народної освіти Г.Ягодіна і міністра національної освіти ПНР Г.Беднарського [1, 70].

Протокол про співробітництво між Міністерством культури УРСР та Міністерством культури і мистецтва ПНР на 1988-1990 рр. дає підстави додати до цього списку План співробітництва в галузі культури і науки, підписаний 19 лютого 1986 р. у Москві представниками цих же урядових організацій [5, 1]. Спільною рисою всіх зазначених документів є те, що поряд з проголошенням традиційних комуністичних лозунгів у них трапляються визнання необхідності налагодження відвертого обміну думками з приводу різних видів зв’язків між обома країнами, впровадження нових форм взаємин, особливо у прикордонних регіонах.

Цілеспрямована реалізація цих тенденцій дійсно розпочалася у рамках охарактеризованого вище “підготовчого” періоду пострадянських українсько-польських відносин. Масштабності вона набула на “романтичному” етапі, після здобуття Україною незалежності. Поступова еволюція співпраці між двома сусідніми країнами у мистецтві, освіті та науці виявилася процесом складним і неоднозначним, що повною мірою усвідомлюється тільки з плином часу.

В основу оновлених стосунків, як засвідчує науковий аналіз, було покладено позитивний досвід українсько-польського культурного спілкування, накопичений у радянські часи. Наприклад, в Угоді про співробітництво між Міністерством вищої освіти УРСР, Міністерством народної освіти УРСР і Міністерством національної освіти Республіки Польща на 1991-1995 рр. (Варшава, 28 червня 1991 р.)[2, 155] та Програмі виконання у 1997 р. Угоди про співпрацю між Міністерством освіти України та Міністерством національної освіти Республіки Польща на 1996-1998 рр. (Варшава, 17 березня 1997 р.) [10, 1-4] наводяться такі напрями взаємин:

обмін досвідом з найважливіших напрямів планування й розвитку в галузі освіти; розвиток і вдосконалення вивчення української мови у навчальних закладах Республіки Польща і польської мови в навчальних закладах України:

проведення спільних наукових досліджень з пріоритетної тематики в галузі гуманітарних, природничих, технічних, педагогічних наук;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Економічні основи та види міжнародної торгівлі

ЗМІСТ Вступ 3 1 Економічні основи міжнародної торгівлі 5 1.1 Міжнародна торгівля як реалізація порівняльних переваг 5 1.2 Платіжний баланс країни 7 2 Міжнародна торгова політика і види міжнародної торгівлі 9 2.1 Дві основні моделі міжнародної торгівлі: протекціонізм та вільна торгівля 9 2.2. Міжнародне переміщення факторів виробництва 10 2.3 Міжнародна спеціалізація виробництва 12 2.4. Інструменти торгової політики 14 3 Міжнародні організації по координуванню світової торгівлі 18 3.1 Генеральна угода з тарифів і торгівлі 18 ...

Міжнародно-правове регулювання ЗЕД

План Вступ 1. Конференція ООН по торгівлі і розвитку 2. Міжнародні організації по торгівлі окремими видами товарів 3. Загальна характеристика правового забезпечення виконання міжнародних економічних договорів 4. Загальна характеристика законодавства, що регулює спори у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 5. Виконання міжнародних договорів Україною Використана література Вступ Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими ...

Товарно-географічна структура зовнішньої торгівлі

Товарна структура зовнішньої торгівлі України. В експорті України у 1996 році на товари в матеріальній формі припадає 76% (14,1 млрд. дол.), а на товари в нематеріальній формі – послуги 24% (4,5 млрд. дол.) у 1998 р. відповідно 78,3% та 21,7% (13,7 та 3,8 млрд. дол). Найбільш вагомий обмінний ресурс – це продукція чорної металургії – 30-35% експорту держави. Україна експортує усі види металургійної продукції – від сировини і напівфабрикатів до кінцевих виробів. Друге місце в експорті Україні посідає продукція хімічної та ...