Search:

Договірно-правове забезпечення системи українсько-польських культурних зв’язків у пострадянський період

Під час роботи відбувся конструктивний обмін думками. Члени української частини форуму приділили увагу обговоренню питань, пов’язаних із втратами історико-культурної спадщини Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України, Центрального державного історичного архіву України у Львові, музеїв міста. Сторони висловилися з приводу збереження українських і польських документальних пам’яток в архівах обох держав.

У результаті засідання було створено українсько-польські експертні групи (історико-архівних, бібліотечних, художніх цінностей) для опрацювання конкретних пропозицій щодо взаємного повернення втрачених цінностей, визначення подальшої долі пам’яток культури, котрі становлять взаємний інтерес. Окрема експертна група займається врегулюванням питань колишньої бібліотеки “Оссолінеум”[11, 60-61]. У наступні роки розпочалося також вивчення долі книгозбірні Перемишльської капітули, бібліотеки І.Огієнка, музею “Стривігор”, архіву НТШ у Варшавській бібліотеці [8, 2].

На етапі “стратегічного партнерства”, фактично, було остаточно визначено мету українсько-польського культурного співробітництва: входження двох сусідніх держав у єдиний європейський духовний простір. Офіційно, на наш погляд, це підтверджує Угода між Урядом України й Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти (Київ, 20 травня 1997 р.).

У її преамбулі до договірно-правової бази стосунків між цими країнами вперше було включено документи загальноконтинентального значення. Це Заключний Акт Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, Паризька Хартія для нової Європи, Документ Краківського симпозіуму з питань культурної спадщини, Європейська культурна Конвенція від 19 грудня 1954 р.[7, 1].

Аналізуючи цю угоду, ми можемо виділити і засадничі принципи українсько-польських взаємин у гуманітарній сфері. До них варто зарахувати:

усвідомлення етнічної і культурної близькості українського і польського народів, а також визнання значного внеску, який роблять ці народи у розвиток обох держав та їх культур;

виявлення волі до розвитку взаємовигідного співробітництва в галузі культури, мистецтва, науки, освіти та інформації;

надання особливого значення безпосереднім творчим контактам та контактам між людьми [7, 1].

Значимість наведених положень підкріплюється проектом Протоколу про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури і національної спадщини Республіки Польща на 2001-2003 рр., що його має бути невдовзі підписано [9, 1]. Цей та попередній документи дають підстави визначити безпосередні завдання культурних відносин між двома державами:

продовження обміну художніми й театральними колективами та окремими митцями у рамках міжнародних фестивалів, великих культурних заходів або по запрошенню іншої сторони;

проведення музейних виставок та виставок сучасного мистецтва;

підтримка зв’язків між вищими навчальними закладами, насамперед культурно-мистецького профілю;

сприяння співробітництву між українськими і польськими установами, організаціями, виробниками у кінематографічній галузі, зокрема – асоціаціями кінодіячів і національними кіноархівами;

безпосередня співпраця між бібліотеками й видавництвами;

пряма взаємодія між областями, воєводствами, містами, установами культури і мистецтва, музеями, художніми школами, творчими спілками, об’єднаннями, а також з іншими установами і центрами культури;

взаємна повага авторських прав та споріднених з ними прав громадян і організацій;

пріоритетне забезпечення умов для розвитку національних меншин, усебічне сприяння діяльності їх спілок та суспільно-культурних об’єднань у рамках своїх компетенцій;

продовження співробітництва у сфері збереження культурної спадщини[9, 1-5].

Планомірне здійснення заходів у цих напрямах, забезпечене підтримкою державних структур, сприятиме розвитку партнерських добросусідських відносин між Україною та Республікою Польща. Закономірним результатом цього має стати досягнення стратегічної мети стосунків між двома країнами – взаємної інтеграції до європейського співтовариства. Однак, як показує досвід , Україна повинна подолати на цьому шляху ряд перешкод, однією з яких є неповна відповідність її законодавчих актів міжнародним стандартам.

Договірно-правова база взаємин нашої держави з іншими країнами є винятком, оскільки від початку будувалася на основі загальновизнаних норм поведінки у зовнішній політиці. Як засвідчило дослідження такої її складової частини, як українсько-польські угоди у сфері культури, цей процес буде продовжуватись і надалі.


Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

РЕФЕРАТ бакалаврської роботи слухача Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Меренкова Тараса Юрійовича Тема бакалаврської роботи: Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція Загальний обсяг роботи складає 89 сторінок. Містить 40 літературних джерел, один додаток. Актуальність дослідженої проблеми зумовлена тим, що створення Міжнародного кримінального суду спричинило значні дискусії на міждержавному рівні з приводу компетенції та доцільності існування такого органу. Робота мала ...

Україна i світова організація торгівлі, шляхи наближення

На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій. Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ...

Митне регулювання

Вступ Вимоги ГАТТ/СОТ щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Порядок переміщення багажу через митний кордон України. Висновок Використана література Вступ На сучасному етапі розвитку багатополярного світу жодна країна не здатна розвиватися ізольовано. Посилення інтеграційних процесів на макро- та мікрорівні пояснюється зростаючою взаємозалежністю економік окремих країн і має прояв в укладанні двох- та багатосторонніх угод щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Однак пріоритетним принципом формування та ...