Search:

Перевірки фінансової звітності

Основні засоби - сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці і діють

у натуральній формі протягом тривалого часу у сфері матеріального виробництва і в невиробничій сфері.

До основних засобів відносять будівлі, споруди, машини, обладнання та інші об'єкти, а також капітальні витрати на поліпшення земель (меліоративні та інші роботи) і в орендовані об'єкти основних засобів. У складі основних засобів облі­ковують і земельні ділянки, що перебувають у власності організації.

Основні засоби відображають у бухгалтерському обліку в сумі фактичних витрат на їх придбання (включаючи дос­тавку), спорудження і виготовлення.

У разі добудови, дообладнання, реконструкції і часткової ліквідації, переоцінки відповідних об'єктів допускається зміна первісної вартості основних засобів.

Капітальні вкладення у багаторічні насадження, поліпшення земель включають до складу основних засобів щороку у сумі витрат, що належать до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від завершення всього комплексу робіт.

Закінчені капітальні вкладення в орендовані об'єкти основних засобів зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачено договором оренди.

Вартість основних засобів організації погашається нарахуванням зносу (амортизації); віднесенням його на видатки (витрати виробництва, обігу) впродовж строку корисного використання їх. Вартість земельних ділянок не погашається, якщо інше не встановлено правилами країни-члена СНД.

Країна-член СНД може встановлювати перелік, засобів праці, які обліковують як оборотні засоби, і порядок погашення вартості їх.

Нематеріальні активи - об'єкти, що не мають матеріально-речової форми, використовуються протягом тривалого періоду (понад один рік) у господарській діяльності і дають доход. Зокрема, до них відносять права, що виникають щодо патентів на винаходи, промислові зразки, колекційні досягнення, щодо свідоцтв на корисні моделі, товарні знаки і знаки обслуговування або ліцензійних договорів на використання їх та інші об'єкти, які згідно правил країни-члена СНД віднесено до нематеріальних активів.

У складі нематеріальних активів обліковують також різницю між ринковою ціною організації як єдиного майнового господарського комплексу і вартістю її майна за даними бухгалтерського балансу, що виникає при придбанні цієї організації. Нематеріальні активи відображають у бухгалтерському обліку у сумі фактичних витрат на придбання, виготовлення і видатків із доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Вартість об'єктів нематеріальних активів погашається нарахуванням амортизаційних відрахувань і віднесенням їх на видатки протягом установленого строку їх використання. Для нематеріальних активів, щодо яких можливо визначити строк корисного використання, норми амортизаційних відрахувань встановлюють у розрахунку на десять років (але не більше від строку діяльності організації). Країна-член СНД може встановлювати перелік об'єктів нематеріальних активів, вартість яких не погашається.

Запаси - сировина, матеріали, незавершене вироб­ництво, готова продукція і товари. Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, що використовуються для пакування і транспортування продукції (товарів), та інші матеріальні ресурси відображають у бухгалтерському балансі за фактичною їх собівартістю.

Фактичну собівартість матеріальних ресурсів визна­чають, виходячи з витрат на їх придбання (виготовлення), включаючи сплату відсотків за придбання у кредит, наданий постачальником цих ресурсів; націнки (надбавки); комісійних винагород (вартість послуг), сплачених постачальницьким зовнішньоекономічним та іншим організаціям; мита і невід­шкодовані податкові платежі; витрати на транспортування, зберігання і доставку, що здійснюються силами сторонніх організацій.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів, що списуються на виробництво, може бути визначена: за фактичною собівартістю одиниці запасів (спеціальною ідентифікацією), за середньою собівартістю, за собівартістю перших за часом закупівель (ФІФО), за собівартістю останніх за часом закупівель (ЛІФО). Країна-член СНД може встановлювати обмеження на використання того чи іншого методу оцінки.

Витрати на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), яка не пройшла всіх стадій (фази переробки), передбачених технологічним процесом, а також вироби не укомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання, відносять до незавершеного виробництва.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Облік підзвітних сум

ОБЛІК ПІДЗВІТНИХ СУМ План: Порядок одержання коштів під звіт. Витрати по відрядженням; Розрахунки з підзвітними особами. Підзвітна особа – це працівник, який отримує готівку під звіт і який повинен підзвітуватися про суму використання коштів, або повернути їх в касу. Підзвітні суми – називають суми, які отримав з каси під звіт працівник. Авансовий звіт – це документ про використання коштів. Службове відрядження – поїздка фізичної особи, яка знаходиться у трудових відносинах з підприємством або являється членом керівних ...

Технічні характеристики програми

Додаток 4. Технічні характеристики програми кількість операцій - не обмежено; кількість рахунків (субрахунків) - не обмежено; кількість валют - до 999; розрядність сум операцій - до 16 знаків, враховуючи крапку; кількість знаків бухгалтерського рахунку/субрахунку (букви, цифри) - 3; кількість рівнів аналітичного обліку в стандартній поставці - 3 кількість об’єктів аналітичного обліку на кожному рівні - до 99999; формування підсумків - за рік, квартал, місяць або будь-який період; кількість незалежних робочих місць на одному ...

Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Аналізуючи вітчизняну економічну літературу і літературу країн СНД, можна помітити, що низка економістів ототожнює аудит з ревізією. Це ототожнення ґрунтується на наявності загальних рис і елементів у їх організації та методології. Оскільки існують принци­пові відмінності в меті, здійсненні, розв'язанні ними завдань, су­б'єктах, видах контрольної інформації, її обробці та реалізації, то такий підхід не можна вважати правильним. У МСА виділяють поняття зовнішній і внутрішній аудит, фі­нансовий і управлінський ...