Search:

Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку

Окремі аналітичні рахунки, що відкриваються для обліку розрахунків з кожним дебітором і кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. Оскільки із залишків окремих аналітичних рахунків складається залишок синтетичного рахунка, то активно-пасивні розрахункові рахунки мають одночасно дебетове і кредитове сальдо. Це сальдо можна одержати за допомогою оборотної відомості по аналітичних рахунках, які ведуться до відповідного синтетичного рахунка.

Схема активно-пасивного розрахункового рахунка

Дебет

Кредит

Сальдо – залишок дебіторської заборгованості

Сальдо – залишок кредиторської заборгованості

Оборот – збільшення дебіторської заборгованості (+) або зменшення кредиторської заборгованості (-)

Оборот – збільшення кредиторської заборгованості (+) або зменшення дебіторської заборгованості (-)

Сальдо – залишок дебіторської заборгованості (-)

Сальдо - залишок кредиторської заборгованості

У практиці бухгалтерського обліку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуються порівняно рідко - тільки для обліку розрахунків з такими підприємствами й організаціями, характер заборгованості яких безперервно змінюється, через що їх незручно обліковувати на різних рахунках - активному і пасивному. В усіх інших випадках для досягнення ясності в обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами користуються активними або пасивними рахунками.

3.2. Регулюючі рахунки

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці рахунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для управління (наприклад, про первинну і залишкову вартість основних засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахунки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обґрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що обліковуються, від цього не втрачає свого значення.

Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регулюючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділяються на: доповнюючі, контрарні і контрарно-доповнюючі.

Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму залишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх придбання (заготівлі).

До доповнюючих регулюючих активних рахунків належить аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" (до рахунка "Виробничі запаси" та ін.).

Рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" застосовується у випадку, коли матеріальні цінності в аналітичному обліку відображаються за купівельною вартістю. Фактична ж собівартість придбання (заготівлі) матеріальних цінностей включає також і транспортно-заготівельні витрати (витрати на перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування вантажу тощо). Такі витрати обліковуються на окремому аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" (у складі рахунка "Виробничі запаси") з наступним розподілом між окремими видами придбаних матеріальних цінностей для включення до їх собівартості.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 


Подібні реферати:

Облік грошових засобів і розрахункових операцій

Для зберігання грошових засобів і проведення розрахунків готівкою на підприємствах, організаціях і складах створюється каса. Каса – це спеціальне приміщення, обладнане сигналізацією, сейфами, шафами для зберігання грошей та цінних паперів. Касові операції здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за прийняття та зберігання грошей і цінних паперів і за збитки, скоєні організації, підприємству як в результаті навмисних дій, так і недбалого відношення до своїх обов’язків. Гроші, які зберігаються в касі ...

Поняття про малоцінний і швидкозношувальний інвентар

До 1 січня 2000 року відповідно до пункту 47 Положення №250 до малоцінних та швидкозношуваних предметів належали предмети терміном служби менше одного року або вартістю, що не перевищує 500 грн. за одиницю за ціною придбання. При реформації бухгалтерського обліку в Україні стосовно МШП прийнято рішення: залишити МШП як вид матеріальних цінностей для бухгалтерського обліку. У новому Плані рахунків для обліку МШП передбачений рахунок 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", який має таку назву, як старий рахунок ...

Державне мито

Державне мито Законодавче - нормативна база: 1. Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.93р. № 7-93 із змінами та доповненнями. Державне мито - це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та за видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами. Платники Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. , Об'єкти Державне мито ...