Search:

Класична теорія

Своє дослідження Сміт починає аналізом поділу праці. Він вважає, що джерелом багатства є праця, а його збільшення досягається розвитком поділу праці. Але Сміт вважав, що поділ праці породжується обміном, хоча насправді обмін є породження поділу праці.

Вчення Сміта про поділ праці, визначені ним фактори і наслідки цього процесу здебільшого не втратили свого значення і сьогодні.

З потреб обміну Сміт виходив і при з’ясуванні сутності грошей. Гроші він вважав товаром, що виділився з інших товарів, але в той же час він розглядав гроші лише як зручний засіб обігу, тим самим звужуючи роль грошей.

В своїй теорії цінності Сміт говорить про два значення слова “цінність”. Цим словом він позначає корисність будь-якого предмета з одного боку, з іншого боку цінність – це можливість придбання інших предметів, яку дає володіння даним предметом. Відповідно до цього Сміт розрізняв споживну цінність і мінову ”дійсну ціну товару” (в нашому розумінні – це вартість), він визначається працею витраченою на його виробництво; і в цьому його теоретична заслуга. На відміну від своїх попередників, Сміт стверджує, що вартість створюється працею не залежно від галузей виробництва (меркантелісти вважають, що багатство за рахунок зовнішньої торгівлі; фізіокгати – с/г) – тобто в цьому Сміт робить крок вперед.

На теорії вартості Сміта позначилась двоїстість його методології. Послідовно розглядаючи категорію цінності Сміт дає 3 її визначення. Спочатку він визначає цінність (вартість) витратами праці, потім – працею, що купується, і нарешті – доходами (або сумою доходів) [це визначення було взяте деякими іншими вченими за основу].

Тобто він каже, що вартість визначається працею, що купується – помилково для капіталістичного виробництва, тому що тоді б прибутку не було б. Він вийшов з цього положення наступним чином: при капіталізмі вартість отримується з доходів (зарплати, ренти і прибутку). Ось це й отримало відбиток в 1-ій половині 19ст. в теорії цінності Маркса і в 3-ох факторах виробництва Ж.Б.Сея.

В буржуазному суспільстві Сміт виділив:

3-ри основних класи:

основні доходи

робітників

зарплата

капіталістів

прибуток

землевласників

рента

На його думку лише зарплата є трудовим доходом. А прибуток і рента – відрахування з продукти праці робітників. Але з часом двоїстість його методології позначилась і на тлумаченні ним сутності таких категорія, як прибуток і рента.

Капітал Сміт визначав, як запаси, що служать для подальшого виробництва. Сміт вважав капітал природною та вічною категорією. Його заслуга полягає в тому, що він висунув узагальнюючі, абстрактні поняття, категорії основного і оборотного капіталу. Оборотний капітал приносить прибуток через обіг, а основний – не обертаючись; але щодо структури елементі основного капіталу, то треба подивитися літературу, бо сучасний підхід відрізняється щодо тлумачення основної частини основного капіталу Сміта.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Відносини власності

ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1 Відносини власності, як основа економічної системи 1.1 Структура власності її походження і рух 5 1.2 Юридична форма власності 8 1.3 Відносини власності у змішаній економічній системі 11 РОЗДІЛ 2 Форми власності та їх трансформація 2.1 Типи, форми і види власності 16 2.2 Підприємство в економічній системі власності 19 2.3 Трансформація форм власності в Україні 23 РОЗДІЛ 3 Роздержавлення та приватизація в Україні 3.1 Приватизація державного майна в Україні 29 3.2 Основні напрями ...

Державний бюджет України

Зміст Вступ 2 I. Державний бюджет України 3 II. Бюджетний прогрес 6 2.1. Податки та їх види: 7 III. Видатки державного бюджету і його види 10 3.1. Державний бюджет України передбачає видатки на: 12 IV. Бюджетне фінансування. Форми та методи бюджетного фінансування 18 Висновок 24 Список використаної літератури 25 Вступ Розвиток суспільне—економічних відносин в Україні під­тверджує необхідність якомога скорішого вирішення проблеми фінансової стабілізації - основи загальнодержавної стабілізації і виходу з економічної кризи. ...

Фіскальна політика

Зміст 1. Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 ст. 2. Основні функції фіскальної політики. . . . . . . . . . . . . 4 ст. 3. Основні джерела доходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4-5 ст. 4. Монетизація дефіциту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5-8 ст. 5. Дискреційна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 8-10 ст. 6. Експансивна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . . 10-11 ст 7. Обмежувальна фіскальна політика. . . . . . . . . . . . . . 11-12 ст 8. Висновок. . . ...