Search:

Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

Глина утворюється внаслідок природного фізичного і хімічного вивітрювання польовошпатових гірських порід таких як граніт, абсид (вулканічне скло), туф, а також при розрушенні гнейсів.

Глини бувають первинні (еллювіальні) це ті що знаходяться на місці утворення, і вторинні, цебто перевідложені водними потоками та вітром. Воринні глини мають слоїсту будову пласту. Вторинні глини в процесі їх переносу водою чи вітром можуть втрачати певні складові частини або забруднюватись побічними домішками (мінералами) в різних кількостях. Що пояснює строкатість глин по зовнішньому виду, хімічному складу та технологічних властивостях в межах одного родовища.

2.2. Види вторинних глин

В природі існує, в основному, три види вторинних глин.

Делювіальні глини – це глини перенесені дощовими та сніговими водами на невелику віддаль від місця свого походження. Характеризуються слоїстістю, дуже не однорідністю по хімічному складу та фізичних властивостях, часто засмічені різними домішками.

Льодовикові глини – переміщені при насуванні льодовиків. Вони залягають лінзами і відзначаються великим вмістом великих та дрібних камінних включень.

Лесовидні глини переносяться вітром. Характеризуються однорідністю складу, пористою будовою та високим вмістом пилу.

2.3. Мінеральна характеристика глин

Глина складається із основних глиноутворюючих мінералів та мінералів примі сей та ряду мікропримісей. До групи глинястих мінералів відносяться.

Каолінітові група, яка включає в себе найбільш поширений глинястий мінерал каолініт, характеризується слоїстою будовою. Розмір лусочок – біля 0,001 мм. Має гідрофільні властивості. З водою утворює пластичне тісто, мало набухає, мало чутливий при суміші та випалу.

Каолініт входить в склад переважної більшості глин, в основному вогнетривких, трудноплавких та каоліну, що являється сировиною в тонкій кераміці (порцеляна, фарфор, фаянс).

Гідрослюдиста група (іпіт, московіт) – найбільш поширена різновидність в легкоплавких глинах та в невеликих кількостях – в вогнетривких глинах. Слюдоподібні пластинки або лєдска різної товщини. Характеризується гідрофільними властивостями. Розмір частинок менше 0,001 мм.

Монтмориланітова група, до складу якої входить власне мінерал, монтморилоніт, а також нонтроніт, бейделіт, який складається із складних гідро алюмосилікатів і містить Са, Mg, Na, Fe. По своїй будові це лусковидні частинки. Характерною ознакою для них є властивість набухань. Мінерали цієї групи входять в склад відбілюючи (бентонітових) та високопластичних глин. Розміри частинок менше мікрона.

2.4. Домішки

Домішками в глині слід вважати такі мінерали як кварц, карбонати кальцію та магнію, гіпс, польовий шпат, слюда та ряд розчинних солей (NaCl кухонна сіль + KCl - сільвін).

2.5. Хімічний склад глин

За хімічним складом глини являють собою сполуки в формі окислів, солей, органічних речовин та води.

В склад поширених глин входять окисли в таких межах:

- двоокис кремнію (SiO2) від 60 до 85%;

- окис алюмінію (Al2O3) не менше 5%;

- окис заліза (Fe2O3) і закисзаліза (FeO) не більше 14%;

- сума окисів кальцію (CaO) і окис магнію (MgO) не більше 20%;

- сума окисів натрію (Na2O) і калію (K2O) – не більше 7%.

Двооксид кремнію (SiO2) в глину входить в зв’язаній формі (SiO2) – кварц.

Складає скелет речовини.

Окис алюмінію (Al2O3) находиться в глині в зв’язаній формі в складі глиноутворюючих мінералів. Він є найбільш трудно плавким окислом. З підвищенням вмісту окису алюмінію в глині підвищується її пластичність та міцність виробів.

Окис заліза (Fe2O3) міститься в основному в складі домішок до глини і придає виробам після їх випалу переважно червоного кольору.

Окис кальцію (CaO) та оксид магнію (MgO) входять в склад карбонатних порід – вапняка, кальцита, доломіту і знаходяться в глині в формі карбонатів CaCO3 і MgCO3. наявність карбонатів в формі зерен приводить до розрушення глиняних виробів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Глина – сировина керамічної промисловості, матеріал для виробництва художніх виробів та творів вжиткового мистецтва

Вступ Існуюча наукова гіпотеза (думка) твердить про початок діяльності людини в старокам'яну добу (палеоліт) (100000 р. до н.е.) в т.зв. мустьєрську добу. В цю добу людина навчилась видобували вогонь і разом з цим обробляли глину, готуючи примітивний посуд для своїх потреб. Перші витвори мистецтва з глини (статуетки) датуються 23000 р. до н.е. На території України поява таких статуеток відноситься до доби пізнього палеоліту (епохи оріньокська-солютрейська-мадленська – 25000-15000 р. до н.е.). Біля 9000 р. до н.е. в ...

Художнє сприймання

Художнє сприймання - це процес формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності; здатність до творчого самовиявлення притаманна людині. Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямова­ного, планомірного і систематичного розвитку. Основою, на якій здійснюється естетичне виховання художнього сприймання е певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної ...

Леонардо да Вінчі

ПЛАН: Юні роки Леонардо да Вінчі. Рання творчість. Його досягнення у галузі інженерії та архітектури. Неоціненний внесок Леонардо да Вінчі у кожну область науки і мистецтва. Леонардо да Вінчі (1452-1519) Леонардо да Вінчі - історичний живописець, скульптор, архітектор, вчений та інженер епохи Відродження. Народився 15 квітня 1452 р. біля Флоренції, у сім’ї багатого нотаріуса. Леонардо да Вінчі створив гармонічний образ людини, який відповідав гуманістичним ідеалам, тим самим, від підсумував досліди кватроченто (період ...