Search:

Стан та перспективи міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері

З огляду на складність завдань щодо виконання вимог ЄС до країн-кандидатів, навіть тільки в енергетичній та екологічній сферах, реальний термін вступу України до цієї організації може розтягнутися, на думку експертів, до 15 років.

Важливими зовнішньоекономічними напрямами співробітництва України також є його посилення в рамках регіональних та субрегіональних структур (Центральноєвропейська ініціатива, Організація Чорноморського економічного співробітництва тощо) з метою підвищення ролі України як важливої держави-транзитора енергоносіїв.

СНД. Стратегічно важливим напрямом зовнішньої політики України є країни Співдружності Незалежних Держав. Окрім співробітництва в рамках об’єднання ГУУАМ, яке ще не набуло економічного наповнення, таке співробітництво сьогодні відбувається, в основному, на двосторонній основі.

Важливим регіональним пріоритетом України залишається подальший розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва в рамках СНД та ГУУАМ, насамперед, з Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном та Грузією.

Співробітництво України в сфері енергетики має орієнтуватися на широкомасштабне залучення до паливно-енергетичного балансу вуглеводневих ресурсів Казахстану, Туркменістану, Азербайджану та Узбекистану як пріоритетного напряму міжнародного співробітництва. Тому активна участь у створенні євразійських нафтогазових транспортних коридорів у Чорноморсько-Каспійському регіоні для диверсифікації джерел постачання енергоносіїв в Україну стає життєво необхідною умовою забезпечення енергетичної безпеки України.

Казахстан. Серед основних напрямів співробітництва між двома країнами можна виокремити: постачання казахстанської нафти на українські НПЗ, насамперед спільна робота на Херсонському НПЗ, поставки скрапленого газу; постачання українського нафтогазового обладнання і трубопрокату до Казахстану.

Перспективним напрямом співробітництва також є: ремонт та заміна більш сучасним обладнанням значної кількості раніше встановленого обладнання; науково-технічне співробітництво у нафтогазовій сфері.

Азербайджан. Дві країни, хоча і мають значний потенціал, але співробітництво є уривчастим та відбувається в основному у сфері постачання азербайджанських нафтопродуктів в Україну.

Туркменістан. Україна стабільно підтримує економічні зв’язки з цією країною. АТ «Укргазбуд» виграло тендер на будівництво газопроводу протяжністю 50 км в Туркменістані, вартість проекту $10 млн. Це підприємство також має намір взяти участь у тендері на будівництво газового переходу (газопроводу) через затоку Кара-Богаз-Гол вартістю $5 млн. Щороку «Укргазбуд» виконує будівельно-монтажні роботи на суму понад $15—20 млн. в рахунок виплати боргу України за поставлений туркменський газ.

Туркменістан має усі підстави стати стабільним постачальником природного газу до України в обсягах до 25—30 млрд. куб. м щороку. Найбільшими перепонами цьому є низька платоспроможність українських споживачів та відсутність нормальних відносин із Росією як країною-транзитором.

Туреччина. Подальший розвиток взаємовигідних відносин Туреччини та України в енергетичній сфері має добрі перспективи. Сьогодні існує декілька спільних проектів щодо експорту української електроенергії та енергетичного обладнання, будівництва енергооб’єктів та надання інжинірингових послуг.

Країни ризикової групи. Розвиток економічної кооперації й співробітництва з такими країнами, як Лівія, Іран та Ірак, відповідає національним інтересам України і має розглядатися як перехідний етап розбудови Української держави або скоріше стадії економічного (енергетичного) виживання. Ці країни володіють величезними запасами нафти, а більша частина обладнання їх нафтогазових комплексів зношена та потребує заміни або термінового ремонту.

Розширення (започаткування) або поновлення з радянських часів економічного співробітництва з окремими країнами ризикової групи, дозволить Україні подолати значну відокремленість своєї економіки від світових ринків, насамперед, енергоносіїв та продукції енергетичного машинобудування. Зрозуміло, що вихід на ринки цих країн буде відбуватися в умовах жорсткої конкуренції. Військове співробітництво з цими країнами в рамках існуючих міжнародних обмежень дозволить на хвилі військових контрактів вигідно постачати українські технології, обладнання та товари, більшість яких, на жаль, не є сучасними. Невибагливість цих країн до товарів та обладнання дозволить Україні створити постійні ринки збуту.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Характеристика світового ринку нафти

Зміст Вступ 1. Цінова динаміка та світовий видобуток нафти 2. Україна і світовий ринок нафти 2.1 Структура українського ринку Висновки Список використаних джерел Вступ Надлишок нафти на світовому ринку зумовлений багатьма чинниками. Зокрема, через азіатську фінансову кризу багато країн зменшили виробництво, зима в Європі й Америці була незвично теплою, ірак відновив продаж нафти, отримавши на це дозвіл ООН. Крім того, енергоощадні технології, що їх дедалі ширше використовують у розвинених країнах, дозволяють для ...

Торговельні відносини за феодалізму

1. Особливості феодальної епохи. 2. Розвиток міст як центрів ремесла і торгівлі. 3. Головні торговельні шляхи середньовіччя. 4. Система грошово-кредитних відносин. Феодальні відносини ми будемо розглядати з урахуванням регіональних особливостей. Мова йде про те, що своїми рисами характеризувалася феодальна епоха в Європі, дещо своєрідною вона була в країнах Сходу, землях Київської Русі, Московського князівства (потім царства, потім – централізованої держави). Маючи цілий ряд загальних характеристик, вони мають і власні ...

Сутність і особливість міжнародної економічної інтеграції

План. 1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ. 2.Фактори міжнародної економічної інтеграції. 3.Форми та етапи міжнародної економічної інтеграції. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “Чернівці “Рута” 1996 ст.187-195. В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” ст. 63-73. О.В. Гаврилюк А.П. Румянцев “Економічна інтеграція в сучасному світі” Київ 1995. 1.Міжнародна інтеграція як вищий рівень розвитку МЕВ. Розвиток продуктивних сил країн неминуче ...