Search:

Стан та перспективи міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері

Звільнення від політичної заангажованості, прагматична спрямованість та врахування власних помилок дозволить у перспективі взяти участь у здійсненні транснаціональних нафтогазових проектів у ризикових країнах.

У вересні поточного року Комітет по санкціях РБ ООН затвердив контракти ВАТ «Мотор-Січ» (м.Запоріжжя) та «Федеральный дом-OIL» на постачання до Іраку українського обладнання в рамках програми ООН «Нафта в обмін на продовольство». Започаткування співробітництва з Іраком під контролем Ради Безпеки ООН може стати першим етапом у розвитку довгострокового співробітництва між двома країнами в енергетичній сфері.

Сьогодні в Україні розроблено кілька десятків інвестиційних проектів у галузях ПЕК (нове будівництво, завершення розпочатого будівництва, енергозбереження, заміна застарілого обладнання, покращання екології тощо), насамперед, в електроенергетиці (це, наприклад, добудова двох блоків Хмельницької та Рівненської АЕС, підвищення безпеки роботи АЕС, модернізація та реконструкція ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та ГАЕС), які очікують зовнішніх фінансових ресурсів та інвестицій.

ПРІОРИТЕТИ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ

Зовнішньоекономічними пріоритетами в енергетичній сфері у відповідності до національних інтересів України можна вважати наступні напрями з точку зору географії співробітництва та важливості країн:

вирішення проблемних питань з Росією, більшість з яких лежить у політичній площині, і подальший розвиток рівноправних та взаємовигідних відносин з РФ в усіх сегментах енергетики (постачання, транспорт енергоносіїв, електроенергії та обладнання);

створення стійкого партнерства зі США, насамперед як країни-інвестора і постачальника сучасного енергетичного обладнання та технологій;

інтеграція до ЄС із залученням капіталів та технологій європейських країн із поступовим виконанням вимог до країн-кандидатів в енергетиці та суміжних екологічних питаннях;

підвищення ефективності роботи між урядом України та міжнародними організаціями- донорами щодо впровадження реформ та окремих проектів за рахунок багатосторонніх консультацій та публічності рішень, що приймаються;

створення особливих відносин із Казахстаном, Туркменістаном, Азербайджаном та Грузією, насамперед в нафтогазовій сфері, маючи за мету створення євразійських транспортних коридорів;

поглиблення економічного партнерства з Польщею, Республікою Білорусь та країнами Балтії як важливими постачальниками енергоносіїв в Україну;

розвиток економічного співробітництва з Іраном, Іраком та Лівією в розрахунку на перспективу розробки їх нафтогазових родовищ;

курс на лідерство у транзитному транспортуванні енергоносіїв за рахунок капіталізації свого вигідного географічного розташування;

сприяння розвитку відносин із Туреччиною, Китаєм, Пакистаном, Індією, В’єтнамом та деякими іншими країнами як потенційно значними отримувачами українських технологій, обладнання та інжинірингових, будівельних послуг.

Найбільш важливими заходами щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності в енергетичній сфері є такі:

сприяння розвитку експортного потенціалу, насамперед, за рахунок збільшення експорту електроенергії, послуг з транспортування енергоносіїв, машин, обладнання та інших високотехнологічних товарів для потреб ПЕК;

економізація зовнішньої політики;

підтримка міжнародного науково-технічного та правового співробітництва;

реалізація міжнародних угод, в т.ч. договору до Європейської енергетичної хартії, Кіотської угоди, а також співробітництво з міжнародними енергетичними організаціями (в рамках Конференції по Енергетичній хартії, з Міжнародним енергетичним агентством тощо);

підтримка транснаціональних проектів транзиту закордонних енергоносіїв через територію України та участі українських компаній у будівництві об’єктів ПЕК, розвідці та освоєнні родовищ нафти та газу за кордоном і освоєння українських родовищ вуглеводнів іноземними компаніями, насамперед, на основі угод про розподіл продукції.

На жаль, нестабільна економічна ситуація, неплатежі в економіці та ПЕК, високий рівень податкового тиску, постійна зміна законодавства в енергетичній сфері, значні борги держави, неадекватність цін та тарифів на енергоносії собівартості їх видобутку та виробництва, непрозорі правила гри на енергетичних ринках, повільна приватизація підприємств ПЕК відштовхують інвесторів від України. Подальша невирішеність цих та інших питань, більшість з яких лежить поза ПЕК і є загальнодержавними, позбавить підприємства енергетики перспектив на майбутнє.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

П л а н Вступ . 1. Принципи оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на Україні. 2. Особливості застосування податку на додану вартість та акцизного збору у зовнішньоекономічній діяльності на Україні. 3. Особливості кредитування зовнішньоторгівельних операцій 4. Страхування зовнішньоекономічної діяльності . Розділ 2 Основні форми міжнародних розрахунків ; 2.1 Відкритий рахунок; 2.2 Банківський перевод; 2. 2 Акредитив; 2.1.1 Сутність акредитивних операцій та основні форми акредитива. 2.1.2 Застосування ...

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

РЕФЕРАТ магістерської роботи слухача Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Меренкова Тараса Юрійовича Тема бакалаврської роботи: Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб. Загальний обсяг роботи складає 89 сторінок. Містить 52 літературних джерела. Актуальність дослідженої проблеми зумовлена тим, що існування інституту міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб автоматично закріплює міжнародну деліктоздатність фізичної особи, а відтак на міждержавному рівні ...

Характеристика світового валютного ринку

План 1. Загальна характеристика валютного ринку 3 2. Теоретичні концепції світового валютного ринку . 6 Список використаної літератури 11 1. Загальна характеристика валютного ринку. Сучасний валютний ринок являє собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют із метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів. Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи і дій ...