Search:

Стройова підготовка

ВИХІД ІЗ СТРОЮ. ПІДХІД ДО НАЧАЛЬНИКА

Для виходу із строю подають команду, наприклад: «Рядовий Коваленко. До мене бігом — РУШ!» Почувши своє прізвище, військовослужбовець відповідає «Я», а за командою про вихід (виклик) із строю відповідає «Так», виходить стройовим кроком, ступивши один-два кроки прямо, повертається вбік командира (начальника), найкоротшим шляхом підходить (підбігає), за 3—4 кроки до нього переходить на стройовий крок, за 2—3 кроки зупиняється і доповідає про своє прибуття.

Якщо військовослужбовець вийшов з першої шерен­ги, то вільне місце займає військовослужбовець, що сто­яв за ним у другій шерензі. Якщо треба вийти з другої шеренги, то військовослужбовець лівою рукою торка­ється військовослужбовця з першої шеренги, який стоїть попереду, той ступає крок уперед і, не приставляючи правої ноги вправо, пропускає того, хто має вийти із строю, а потім стає на своє місце.

Під час виходу із строю з колони по два, по три, по чотири вбік найближчого флангу військовослужбовець робить попередньо поворот праворуч (ліворуч). Війсь­ковослужбовець, який стоїть поруч, ступає крок вправо (вліво) і, не приставляючи другої ноги, робить крок на­зад, пропускає військовослужбовця, який виходить із строю, а потім повертається на своє місце.

Підходячи до командира (начальника) поза строєм, військовослужбовець за три-чотири кроки до нього пере­ходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється і, приставляючи ногу, підносить праву руку до головного убору й доповідає. Наприклад: «Товаришу (пане) лейте­нант. Рядовий Коваленко за вашим наказом прибув». Після доповіді опускає руку.

ВІДХІД ВІД НАЧАЛЬНИКА І ПОВЕРНЕННЯ В СТРІЙ

Почувши дозвіл іти, військовослужбовець підносить праву руку до головного убору і відповідає «Так», а тоді повертається в напрямі руху, з першим кроком (з пос­тавленої лівої ноги) опускає руку і, ступивши три-чотири кроки, далі рухається похідним кроком.

Для повернення військовослужбовця у стрій подають команду. Наприклад: «Рядовий Коваленко, стати в стрій» або тільки: «Стати в стрій». Військовослужбо­вець, почувши своє прізвище, повертається до коман­дира (начальника) й відповідає «Я». За командою «Стати в стрій» підносить руку до головного убору, відповідає «Так», повертається в напрямі руху, з першим кроком опускає руку і стройовим кроком підходить до свого місця в строю. Якщо військовослужбовець — зі зброєю в положенні «за спину», то при відповіді він також підно­сить руку до головного убору. В інших випадках руку до головного убору не підносять.

СТРОЙОВЕ ПОЛОЖЕННЯ З АВТОМАТОМ (КАРАБШОМ)

Стройове положення військовослужбовця з автома­том таке саме, що й без нього, але при цьому автомат він тримає у положенні «на ремінь» дуловою частиною вго­ру, а якщо автомат із складеним прикладом, то дуловою частиною вниз; кистю правої руки торкається верхнього зрізу ременя.

Карабін тримають біля ноги правою рукою так, щоб приклад стояв затильником на землі, торкаючись стопи

правої ноги, гострим кутом на лінії носків. Праву руку опускають вільно, обхопивши нею дуло та газову трубку (мал. ).

ВИКОНАННЯ ПРИЙОМІВ З АВТОМАТОМ

Автомат із положення «на ремінь» у положення «на груди» беруть за командою «Автомат на — ГРУДИ!» у три прийоми (мал. ).

Перший прийом. Подати праву руку з ременем трохи вгору, скинути автомат із плеча і, підхопивши його лівою рукою за ложе та дулову накладку, тримати перед собою вертикально магазином уліво, дуловим зрі­зом — на висоті підборіддя.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Укриття населення в захисних спорудах

Захисні споруди призначені для захисту людей від нас­лідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від ура-жальної дії зброї масового знищення і звичайних засобів ура­ження та впливу другорядних чинників ядерного вибуху. Захисні споруди розрізняють: за призначенням — для захисту населення, розміщення органів управління (командного пункту — КП, пункту уп­равління — ПУ, вузла зв'язку — ВЗ) і медичних закладів; за місцем знаходження — вбудовані, відокремлені, метрополітен, у гірських виробках; за терміном будівництва ...

Захист сг тварин і рослин від ураження

Основний спосіб групового захисту тварин — укрит­тя їх в обладнаних тваринницьких приміщеннях. Мож­на також обладнати для тварин силосні та сінажні тран­шеї, овоче- і картоплесховища, підземні виробки, пече­ри. Якщо приміщень немає, то тварин, що були на пасо­вищах, ховають у лісі, ярах, улоговинах, під навісом. Для профілактики і захисту тварин від радіоактивних речовин (РР), отруйних речовин (ОР) і бактеріологічних засобів (БЗ) застосовують спеціальні препарати: радіопро-тектори проти ураження РР, антидоти від ОР і ...

Перша медична допомога при пораненнях, кровотечах, відмороженнях, опіках, електротравмах, переломах

План Завдання і значення першої медичної допомоги Поняття про рани. Класифікація ран та їх ускладнень. Види кровотечі. Перша допомога при кровотечах. Правила накладання пов’язок. Накладання пов’язок на: а) голову і груди; б) живіт і верхні кінцівки; в) нижні кінцівки. Види переломів. Перша допомога при переломах. Поняття про опіки та ступені опіків. Перша допомога при опіках. Поняття про відмороження та ступені відмороження. Перша медична допомога при відмороженнях. Перша медична допомога при електротравмах. 1. Завдання ...