Search:

Фіскальна політика в Україні

Коли податкові надходження перебувають у значній залежності від ЧНП, нахил лінії П на рисунку буде крутим і відстань між П і ДЗ по вертикалі, тобто дефіцити чи надлишки будуть більшими. І навпаки, якщо податкові надходження змінюватимуться не дуже інтенсивно вслід за зміною ЧНП, нахил лінії П буде пологішим. Держава, змінюючи ступінь прогресивності податкової системи, може впливати на тісноту залежності податкових надходжень від ЧНП. Тобто в межах фіскальної політики вмонтованої стабільності єдиним елементом, який регулюється державою, є характер податкової системи.

Розглянемо зв’язок між податками і ЧНП за різних бюджетних умов. Почнемо із збалансованого бюджету. В цьому випадку державні закупки дорівнюють податковим надходженням. Про це свідчить перетин лінії П з лінією ДЗ у точці К1. Така рівність досягається тільки за умови, що ЧНП дорівнює точці О1 на осі ЧНП. Тепер приймемо варіант, коли в економіці почалося зростання. В міру зростання ЧНП податкові надходження до бюджету автоматично збільшуються.

В результаті цього з одного боку виникає тенденція утворення надлишкового бюджету, з іншого – зростання податків відображає збільшення вилучень із потоку “доходи — витрати”, що справляє стримуючий вплив на економіку. І навпаки, коли ЧНП зменшується під час спаду виробництва, податкові надходження автоматично скорочуються, бюджет прямує до дефіциту, а вилучення із потоку “доходи–витрати” зменшуються, що має стимулюючий вплив на економіку.

Зробимо два висновки. Перший: в умовах нерегресивної податкової системи податки мають здатність збільшуватися або зменшуватися відповідно до потреб стабілізації економіки: у разі інфляційного розширення економіки вони забезпечують збільшення вилучень із потоку “доходи — витрати”, а у випадку її скорочення —зменшення вилучень. Завдяки цьому вони створюють в економіці певний ефект стабільності. Другий: збільшення або зменшення податкових надходжень здійснюється автоматично завдяки тому, що в потік “доходи — витрати” вмонтована відповідна податкова система, яка забезпечує необхідний автоматизм.

Завдяки своїй здатності автоматично змінювати величину фінансових надходжень до бюджету залежно від потреб стабілізації економіки податки одержали назву вмонтованих стабілізаторів. Іншими словами, вмонтовані стабілізатори — це податки, які мають здатність автоматично, без спеціальних державних рішень змінювати відношення доходів до витрат бюджету залежно від потреб стабілізації економіки.

Але вплив вмонтованих стабілізаторів на ЧНП не є достатнім “гальмом” для подолання економічних коливань. Вони не усувають повністю ці коливання, а лише певною мірою обмежують їхню глибину. Величину стабілізаційного впливу вмонтованих стабілізаторів на ЧНП можна показати на умовному прикладі.

Приклад. Припустимо, що фактичний рівень ЧНП інфляційно зріс на 200 млн дол, порівняно з рівноважним. Хай чисті податки (за мінусом трансфертних платежів) становлять 20 % ЧНП, коефіцієнти граничної схильності до споживання і заощадження — відповідно 3/4 і 1/4, а мультиплікатор сукупних витрат — 4.

Із наведених умов випливає, що автоматичний приріст податків становить 40 млн дол. (200×20: 100). На основі цих даних розрахуємо вплив вмонтованих стабілізаторів на стримання інфляційно зростаючого ЧНП. Спочатку за методом “витрати — випуск”. Згідно з цим методом сукупне споживання скоротиться на 30 млн дол (ГСС×DП=3/4×40). Це викличе мультиплікативне зменшення ЧНП на 120 млн дол (30×4).

Згідно з методом “вилучення — ін’єкції” приріст податків на 40 млн дол породжує певне вилучення із потоку “доходи — витрати”. Його розмір обчислюється як різниця між величиною, на яку зменшуються заощадження (ГСЗ×DП) та величиною приросту податків (DП). Тому загальна сума вилучень дорівнюватиме (DП—ГСЗ×DП)=40—1/4 40=30 млн дол. Звідси мультиплікативний вплив на зниження ЧНП становитиме 120 млн дол. (30×4).

Таким чином, у нашому прикладі при відхиленні фактичного ЧНП від рівноважного рівня вгору на 200 млн дол вмонтовані стабілізатори автоматично зменшать це відхилення тільки частково, тобто в розмірі 120 млн дол.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7 


Подібні реферати:

Монополія і досконала конкуренція

ПЛАН ВСТУП Розділ 1. Основні причини виникнення та історичний розвиток монополії і конкуренції в господарському житті. Розділ 2. Основні форми, види та типи функціонування монополій. Монополія – як крайня форма недосконалої конкуренції. Розділ 3. Досконала конкуренція – цивілізована форма боротьби за існування та підвищення ефективності виробництва. Розділ 4. Монополія і досконала конкуренція в господарській системі України. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Спосіб ринкової поведінки економічних суб’єктів ...

Макроекономічні параметри та методи їх вимірювання

1. Загальна характеристика економічних параметрів. 2. Суспільний продукт в системі народного господарства. 2.1. Вартісна структура суспільного продукту. 3. Система національного рахівництва(СНР). 3.1. Загальна характеристика системи національного рахів- ництва(СНР). 3.2. Річний суспільний продукт. 3.3. Вимір національного продукту. 3.4. Доход нації. 3.5. Національне багатство. 1. Кількісна чи якісна характеристика конкретного елемента економічної системи,взята у відповідному масштабі чи по виз- наченій шкалі,яка служить ...

Національна економіка, її суть та ознаки

Національна економіка – це економічно й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива відповідна пропорційність, взаємообумовлене розміщення на території, обмеженій державними кордонами. Сучасну національну економіку характеризують низка ознак, які можна звести у декілька груп: - національний суверенітет; - ресурсо-виробничі; - господарсько-організаційні; - товарообмінні. В цілому національна економіка виступає як досягнутий під впливом сукупності факторів цілісний організм, ...