Search:

Наукове мислення та його структура

"3" Знання про своє незнання, тобто усвiдомлена проблема, зада­­­ча, питання, якi надають процесовi мислення певної спрямованості.

Виявлена фiлософськими дослiдженнями категорiальних структур мислення, що систематично проводилися в Iнститутi фiлософiї Ака­­­демiї наук України, взаємозв'язаннiсть категорiй та форм людської дiяльностi, де категорiї виступають як результат синтезу попе­­­реднього досвiду (на нашу думку виключно iнтелектуального), постiйно породжує протирiччя: щоб бути знаряддям пiзнання, дiяль­­­ностi, категорiї повиннi бути вже наявними до початку дiяльностi [Див.:18. -с.258]. Як знаряддя думки, категорiя - готовий засiб, i в цьому розумiннi є апрiорною, передуючою тому чи iншому досвiду, а не витiкаючою з нього.

Таким чином, категорiя за своїм характером є явно суперечливою, оскiльки є схемою послiдовностi дiй з уявленнями, якi повинна здiйснити кожна людина, щоб побудувати потрiбний їй образ. Тобто, категорiя, як когнiтивний алгоритм дiяльностi, яку належить ре­­­алiзувати, водночас є i результатом цього процесу, фiксацiєю вже реалiзованої послiдовностi дiй.

Зовнiшнiм чином (наприклад герменевтично), безпосередньо у спiлкуваннi цiєї суперечностi не видно, оскiльки при передачi ал­­­горитму вiд людини до людини, особливо мiж фахiвцями, завжди ро­­­зумiється, що той, хто буде використовувати алгоритм, вже має де­­­якi знання, вмiє ним користуватись.

Використовуючи поняття "алгоритм" його, так само як iншi знан­­­ня, потрiбно розумiти функцiонально. Так, алгоритм мiркувань потрiбен для задовiльнення конкретної потреби. А саме - для отри­­­мання знання про те, якi саме змiни достатньо внести в свої уяв­­­лення про необхiднi дiї, щоб практично отримати потрiбний людинi результат. Для людини, не включеної до певної сфери наукових, практичних дiй, знання у виглядi символiчної представленостi дея­­­кого алгоритму - тiльки зайве перегруження пам'ятi.

Тiльки людина, що вже використала ряд схем синтезу суджень, мо­­­же фiксувати, що вiдомi схеми призводять до суперечностей при спiвставленнi готових суджень. Усвiдомлення наявностi суперечностi породжує потребу iншого способу синтезу суджень. Ця потреба здебiльшого усвiдомлюється в формах запитування "як зробити?", "де взяти?" тощо. За цими висловленими питаннями криється усвiдомлення вiдсутностi необхiдного знання, яке зовнiшньо дане в формах мови i виражається при запитуваннi у iншої людини, у Бога, у "довiдника", "пiдручника", "сховища" iнформацiї.

Цей феномен усвiдомлення, у даному випадку, розумiється в зна­­­ченнях, якi надавав поняттю "учене незнання" Микола Кузанський [Див.:19].

Реконструктивна рефлексiя феномену "вчене незнання" (описаний М.Кузанським) дозволяє зробити висновок, що людини, яка усвiдомила вiдсутнiсть потрiбного їй знання (яке давало б вирiшення питання) i має безпосередню зацiкавленiсть щодо отримання такого знання, мо­­­же мати i суто гносеологiчнi проблеми, що вирiшуються тiльки фiло­­­софськими засобами. Знання про своє незнання носить цiлком конк­­­ретний характер, тобто це - "визначене незнання", яке по сутi є знанням деяких визначень потрiбного результату.

Визначення проблем не беруться безпосередньо з процесу спогля­­­дання буття, а є результатом конструктивного усвiдомлення, що саме "такi-то" й "такi-то" послiдовностi дiяльностi не задовольняють "тому-то" й "тому-то" своїми результатами. Якби визначення проблем брались iз безпосередньої взаємодiї з свiтом (вiдображення чи споглядання), а не з усвiдомлення свого вiдношення до резуль­­­татiв своєї дiяльностi, тодi мислення завжди б знаходило способи їх вирiшення. Однак, це не спостерiгається. На вiдмiну вiд мети, котра завжди спрямовує дiяльнiсть на використання перевiрених (iз заздалегiдь вiдомим результатом) способiв дiяльностi, зацiкавлен­­­ня, спрямовуючи мислення, не завжди приводить до шуканого резуль­­­тату.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Науково-методична та науково-дослідна робота викладачів

Державна політика в галузі освіти вимагає переосмислення та переоцінки застарілих уявлень, стереотипів щодо системи підготовки педагогічних кадрів. Одним з найголовніших завдань є відродження і подальша розбудова української національної школи, утвердження орієнтації молоді на формування таких якостей особистості, як почуття власної гідності, віри в свої сили, бажання кращою працею домогтися кращого життя, а не пасивно очікувати його. Вирішення цього завдання вимагає піднесення загальної і професійної культури педагогічних ...

Етичні норми та цінності науки

Сутність науки і по сьогодні залишається не до кінця відкритою. Кожен трактує її по-різному. Що стосується питань про етичні норми та цінності науки, так і тут не має єдиного підходу у їх розкритті. Однак неможливо заперечити той факт, що наука на сьогоднішній день суттєво вплинула і впливає на життя сучасного суспільства. Друга справа – як саме наука впливає і які досягнення вона несе? Багато її відкриттів і технічних нововведень пригнічують і лякають сучасну людину, особливо коли мова йде про майбутнє. І це не дивно. ...

Конструювання базових значень і смислів через нову класифікацію в наукових дослідженнях

Критерiй "зручностi", який неодноразово використовувався Пуан­­­каре для вибору геометрiї, якiй вiддається перевага, i пояснення трьохмiрностi простору, стали причиною багатьох непорозумiнь. Не пояснюючи смислу, який вiн вкладав у цей невдалий (на думку самого Пуанкаре) термiн, Пуанкаре дав привiд для рiзноманiтних iнтерпри­­­тацiй своєї позицiї. Тому в подальшому йому неодноразово доводи­­­лось виступати проти спроб явно суб'єктивiстськи тлумачити його слова. Однак, в деяких своїх працях вiн вiдзначив ...